Ухвала суду № 65586893, 30.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3143/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки нерухомого майна недійсними, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Одеська міська рада,

встановив:

22 грудня 2014 року ТОВ «Главбуд плюс» звернулось до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що ТОВ «Главбуд плюс» (код ЄДРПОУ 31997824) засновано 16.04.2002 року та зареєстровано Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси за реєстраційним номером 04056836100021379.

Учасниками ТОВ «Главбуд плюс» є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з рівними частками - 50% у статутному капіталі. Директором ТОВ «Главбуд плюс» з правом підпису фінансових та первинних документів був призначений ОСОБА_11 на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 3 від 01 червня 2007 року та наказу № 16.07/0 від 01 червня 2007 року.

04 листопада 2014 року учасник ТОВ «Главбуд плюс» ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_11, ТОВ «Охоронне агентство «Гепард», третя особа ОСОБА_10, про звільнення ОСОБА_11 з посади директора та усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2014 року по цивільній справі №521/1972/14-ц були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді, у тому числі, відсторонення ОСОБА_11 від посади директора ТОВ «Главбуд плюс» з 05.11.2014 року, призначення ОСОБА_4 виконуючим обовязки директора ТОВ «Главбуд плюс» з 05.11.2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили; зобовязання державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управління юстиції вчинити певні дії, зобовязання ОСОБА_11 передати ОСОБА_4 статут та печатки ТОВ «Главбуд плюс» у повноваження ОСОБА_4 або його представника, за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 грудня 2014 року вказана ухвала суду першої інстанції скасована. Однак, 06.11.2014 року, Відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців був включений запис про ОСОБА_4 в графу «ПІБ керівника юридичної особи» ТОВ «Главбуд плюс».

Діючи від імені ТОВ «Главбуд плюс», 21 листопада 2014 року ОСОБА_4 уклав три договори купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

За умовами вказаних договорів ТОВ «Главбуд плюс» передало у спільну часткову власність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 основні засоби підприємства у вигляді нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1.

29 листопада 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 з однієї сторони, та ОСОБА_8 з другої сторони, в забезпечення зобовязання за договором позики в розмірі 8 300 000 грн., було укладено договір іпотеки, предметом якої виступили нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1.

Посилаючись на те, що укладені договори купівлі-продажу та іпотеки майна, які є основними засобами підприємства, є незаконними, та такими, що порушують права, ТОВ «Главбуд Плюс» звернулось за даним позовом за захистом своїх порушених прав до суду.

З цих підстав та у відповідності до ст.ст. 203, 215, 237, 573, 575, 576, 583 ЦК України, позивач просив суд визнати недійсними з моменту укладення наступні договори:

договір купівлі-продажу 32/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 21.11.2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_5;

договір купівлі-продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 21 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_6;

договір купівлі-продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 21.11.2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_7;

договір іпотеки нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 29.11.2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Також позивач просив стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Справа була розглянута у відсутність відповідача ОСОБА_8, його представника - ОСОБА_13, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_12, третіх осіб: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та Одеської міської ради.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16.02.2016 року позовТОВ «Главбуд Плюс»було задоволено.

Суд визнав недійсними:

договір купівлі-продажу 32/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 21 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_5, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 1478;

договір купівлі-продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 21 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_6, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 1473;

договір купівлі - продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 21 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_7, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 1468;

договір іпотеки нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 29 листопада 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7та ОСОБА_8, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 1576.

Суд також стягнув з відповідачів на користь ТОВ «Главбуд Плюс» в рівних частках судовий збір у розмірі 974 грн. 40 коп. - по 219 грн. 24 коп. з кожного (т.3, а.с. 48-53, 57-58).

Справа слухалась судами різних інстанції.

Так, рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.05.2016 року вищевказане рішення суду першої інстанції було скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Главбуд Плюс» було відмовлено (т.3, а.с.158-169).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.07.2016 року вищевказане рішення суду апеляційної інстанції було залишено без змін (т.4, а.с.118-119).

Останньою Постановою Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.07.2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2016 року було скасовано, та було залишено в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року.

Таким чином, вищевказане рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року набрало законної сили і є чинним.

14.11.2016 року від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга на зазначене вище судове рішення, із недоліками, а також із пропуском строку на її подання, яка разом із матеріалами справи надійшла до апеляційного суду Одеської області 15.02.2017 року і наступного дня передана на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_2

Однак, у звязку з тим, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, так як не в повному обсязі відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, ухвалою судді-доповідача від 20 лютого 2017 року був наданий місячний строк заявнику апеляційної скарги для усунення недоліків, із зазначенням також причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, як то передбачено ч. 3 ст. 297 ЦПК України.

28 березня 2017 року електронною поштою та 29 березня 2017 року через канцелярію суду заявником апеляційної скарги була подана заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявник ОСОБА_3 уточнила дату судового рішення, яке нею оскаржується, а також подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Вирішуючи питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року, суддя-доповідач виходить із наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Тобто, вирішальним в даному випадку є питання стосовно того, чи вирішував суд оскаржуваним судовим рішенням питання про права та обовязки апелянта, який не брав участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник 22.12.2014 року. Позивачем у справі є ТОВ «Главбуд Плюс», а одним із відповідачів у справі є чоловік заявника апеляційної скарги ОСОБА_6, який 11.03.2016 року подавав апеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення (т.3, а.с.101).

Справа перебувала на розгляді судів всіх інстанцій майже 2 роки і весь цей час участь у справі приймав чоловік апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_6

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, апелянт ОСОБА_3 зазначила, що їй не було відомо про розгляд даної справи в судах всіх інстанції, проте судовим рішенням вирішено питання про її права та обовязки, що надає їй право звернутись до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, наданої на виконання ухвали суду про усунення недоліків, заявник ОСОБА_3 не вказала буд-яких інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, пославшись при цьому на її Конституційне право доступу до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене та те, що розгляд справи відбувався на протязі біля 2-х років, а також те, що участь у справі приймав чоловік заявника апеляційної скарги ОСОБА_3 ОСОБА_6, у тому числі шляхом подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення, слід дійти висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 рокуапелянтом ОСОБА_6 був пропущений не з поважних причин.

Крім викладеного, слід зазначити, що суддя-доповідач дійшов висновку про те, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права та обовязки апелянта ОСОБА_3, яка не брала участі у справі, у звязку з цим суд не був зобовязаний повідомляти її про ухвалене судове рішення.

Такого висновку суддя-доповідач дійшов, виходячи з наступного.

Так, як було зазначено вище, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року, яке залишено без змін Постановою Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року, позовні вимоги ТОВ «Главбуд Плюс» були задоволені.

В ході розгляду справи судом першої інстанції та Верховним Судом України було встановлено, що один із відповідачів ОСОБА_14, під час підписання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні,1, не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, так як не був призначений на посаду директора у встановлений законом та установчими документами ТОВ «Главбуд Плюс» спосіб, а нерухоме майно вибуло із володіння ТОВ «Главбуд Плюс» поза волею позивача власника майна, що є підставою для визнання договорів купівлі-продажу від 21 листопада 2014 року недійсними.

Суд також визнав недійсним договір іпотеки нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, укладений 29 листопада 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 1576.

За змістом ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскаржуваним судовим рішенням та Постановою Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року, були встановлені обставини щодо порушення прав позивача ТОВ «Главбуд Плюс» і необхідності їх захисту в судовому порядку, а тому ці обставини не підлягають додатковому доказуванню.

Разом з тим, вказаними судовими рішеннями жодним чином не вирішувались питання про права та обовязки заявника апеляційної скарги ОСОБА_3

Вищевикладене свідчить про те, що доводи апелянта ОСОБА_3 про те, що оскаржуваним судовим рішенням були вирішені питання про її права та обовязки, жодним чином не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 8 його постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року №12, при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

З підстав викладеного, а також враховуючи, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права та обовязки апелянта ОСОБА_3, слід дійти висновку про неможливість поновлення їй строку на апеляційне оскарження судового рішення і відмови у відкритті апеляційного провадження

На підставі викладеного, керуючись ст. 292, ч.ч. 3, 5 ст. 297 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення їй процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки нерухомого майна недійсними, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Одеська міська рада, відмовити.

Копію ухвали разом із доданими до скарги матеріалами надіслати ОСОБА_3, а копію ухвали надіслати іншим особам, які беруть участь у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Суддя-доповідач апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_2