Ухвала суду № 65586624, 09.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/492/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_5, за участю третьої особи Малиновського районного у місті ОСОБА_6 відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення батьківства за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 29 березня 2016 року до суду з вищевказаним позовом, вказала, що її мати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала без реєстрації шлюбу з 1991 року з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є її ОСОБА_3 батьком. Відомості про батька при реєстрації народження були внесені зі слів матері та зазначено «Шкарін Микола Олександрович». З 1997 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перестали проживати сімєю. 23 липня 2014 року ОСОБА_8 помер, після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яку має намір оформити. Позивач просила встановити, що ОСОБА_8 є її ОСОБА_3 батьком (а.с.3-5).

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнала (а.с.174-175, 198-199).

Відповідачем ОСОБА_4 міською радою пояснень, заперечень не надано.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2016 року позов задоволено, встановлено, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2; визначено порядок виконання рішення суду, згідно якого рішення є підставою для внесення відділом реєстрації актів цивільного стану про народження змін до графи «батько» в актовому записі про народження ОСОБА_3 із зазначенням відомостей про батька дитини ОСОБА_8 (а.с.240-243).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, провадження в справі закрити.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

ОСОБА_3 народилася 14 жовтня 1993 року в м. Одесі (а.с.8, 9, 160).

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зареєстрованому шлюбі не перебували.

ОСОБА_8 помер 23 липня 2014 року у віці 46 років (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.11-12).

З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулися ОСОБА_5 з посиланням на те, що проживала з ОСОБА_8 однією сімєю без реєстрації шлюбу; ОСОБА_3 з посиланням на те, що є дочкою ОСОБА_8 Спадкову справу №12/2004 заведено приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_9 (а.с.28-37).

8 жовтня 2010 року ОСОБА_7 зверталася до суду в порядку окремого провадження з заявою до ОСОБА_8 про встановлення неправильності запису в свідоцтві про народження ОСОБА_3; про внесення змін в свідоцтво про народження ОСОБА_3 в частині зазначення прізвища замість «Шкаріна» на «Перечеклій», в частині батька дитини замість «Шкарін Микола Олександровича» на «Перечеклій Микола Олександрович». Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2011 року заяву ОСОБА_7 залишено без розгляду, розяснено право звернення до суду з позовними вимогами про встановлення батьківства в загальному порядку в позовному провадженні (а.с.210-221, 321-232).

26 червня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду в позовному провадженні до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання з ОСОБА_8 однією сімєю без реєстрації шлюбу з 2001 року по 23 липня 2014 року. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2016 року (справа №521/10364/15-ц) провадження в справі зупинено до набрання законної сили рішенням в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 міської ради про встановлення батьківства (справа №522/5385/16-ц).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб про встановлення батьківства, ухвалено нове рішення про відмову в позові з процесуальних підстав (незалучення належного відповідача територіальної громади міста ОСОБА_6 в особі ОСОБА_4 міської ради) (а.с.46-47).

29 березня 2016 року ОСОБА_3 звернулась з вимогами до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 міської ради, за участю третіх осіб про встановлення батьківства.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Реєстрація народження ОСОБА_3 проводилась відповідно до положень КпШС України 1969 року (зі змінами та доповненнями), що діяв до 1 січня 1994 року, та чинного на той час законодавства.

Так, стаття 163 КпШС України передбачала проведення реєстрації народження за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них.

Запис імені, по батькові, прізвища дитини регулювала стаття 166 КпШС України, відповідно до якої імя, по батькові та прізвище дитини при реєстрації народження і відомості про батьків записувались відповідно до правил, передбачених статтями 54, 55, 62, 63 цього Кодексу.

Зокрема, стаття 55 КпШС України передбачала, що при народженні дитини у матері, яка не перебувала в шлюбі, якщо не було спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадився за прізвищем матері, імя, по батькові та національність батька дитини записувались за її вказівкою.

ОСОБА_3 народилася у ОСОБА_7 як матері, яка при народженні дитини не перебувала в шлюбі. При реєстрації народження спільна заява батьків чи рішення суду про встановлення батьківства були відсутні, відповідно запис про батька дитини в книзі записів народжень проведено за прізвищем матері ОСОБА_7 «Шкаріна», імя, по батькові та національність батька дитини записано за заявою матері дитини як то «Микола Олександрович», «українець».

Таким чином, реєстрацію народження ОСОБА_3 проведено відповідно до правил, передбачених статтею 55 КпШС України.

Згідно розяснень пункту 3 постанови №3 від 15 травня 2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сімю України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства батьками дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Встановлення походження дитини від батьків, які не перебували між собою в шлюбі, врегульовувалось статтею 53 КпШС України, відповідно до якої в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матірю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Оскільки у сенсі положень статті 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства є наявність передбачених даною нормою матеріального права обставин, а не інтимні стосунки з матірю дитини, сам по собі висновок судово-біологічної експертизи про безспірне батьківство особи за відсутності жодної із цих обставин не мав наслідком встановлення судом батьківства.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовано вимоги про встановлення батьківства, позивачем ОСОБА_3 надано докази як то заявлено про виклик та допит свідків, подано письмові та речові докази, які в сукупності доводять спільне проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період 1991-1997 років, ведення спільного господарства як до народження так і після народження дитини, утримання ними дитини тощо.

Допитані в суді свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили спільне проживання, ведення господарства, виховання та утримання дитини, при тому підтвердили проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом з матірю ОСОБА_8 ОСОБА_13, в квартирі останніх, а саме в квартирі АДРЕСА_3, що належала на праві власності ОСОБА_13 та ОСОБА_8 Дана адреса тимчасового проживання ОСОБА_7 на час народження дитини зазначена і в медичній картці розвитку дитини ОСОБА_3, оригінал якої досліджено судом.

Позивачем ОСОБА_3 надано письмове листування, записки тощо, за змістом яких вбачається, що родина ОСОБА_8 приймала ОСОБА_7 як його дружину, а народжену нею дитину як його дитину; сам же ОСОБА_8 на момент народження дитини перебував за межами України в рейсі як моряк.

Позивачем ОСОБА_3 надано сімейні фото, де вона дитиною у віці 1-3 років зображена з батьками, бабусею ОСОБА_13, іншими родичами в сімейному колі.

В справі наявні матеріали звернень до правоохоронних органів періоду 2010 року щодо зникнення ОСОБА_8, за змістом яких вбачається, що зверталася ОСОБА_5, яка посилалася на проживання з ОСОБА_8 сімєю без реєстрації шлюбу, яка зазначала, що у ОСОБА_8 була дружина ОСОБА_13 та є донька, що документи на належну ОСОБА_8 квартиру знаходяться у колишньої дружини ОСОБА_13 тощо. ОСОБА_5 не надано доказів, які б спростовували проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до та після народження у 1993 році ОСОБА_3 однією сімєю зі спільним веденням господарства, виховання та утримання дитини.

Докази, надані позивачем ОСОБА_3 відносяться до періоду її народження, їх належність та допустимість не викликає сумніву.

Та обставинам, що за життя ОСОБА_8 мати ОСОБА_3 ОСОБА_7 не отримала судового рішення про встановлення батьківства не є підставою для відмови в позові, бо право ОСОБА_3 звернутися після досягнення повноліття до суду з вимогами про встановлення батьківства не залежить від дій матері, яка хоч і зверталася до суду з заявою в порядку окремого провадження, однак в кінцевому результаті не довела питання батьківства до логічного кінця (подану в порядку окремого провадження заяву було залишено без руху з розясненням права звернутися до суду в загальному порядку).

Не приймаються й доводи апелянта про наявність процесуальних підстав для закриття провадження в справі в силу положень пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, набрало законної сили рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, дійсно є рішення апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб про встановлення батьківства відмовлено. В даній справі вимоги щодо встановлення батьківства було звернуто до ОСОБА_5, як особи, яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що належним відповідачем є ОСОБА_4 міська рада, обгрунтувавши свій висновок тим, що ніким не прийнята спадщина підлягатиме визнанню відумерлою з передачею у власність територіальної громади міста ОСОБА_13. Таким чином, рішенням апеляційного суду відмовлено в позові з процесуальних підстав, а не з підстав недоведеності заявлених вимог, відтак, дане судове рішення не є перешкодою для звернення ОСОБА_3 до суду з позовом про встановлення батьківства із залученням до участі в справі іншого кола відповідачів.

У справі, де рішення набрало законної сили, сторонами є позивач ОСОБА_3 і відповідач ОСОБА_5 У справі, що нині переглядається в апеляційному порядку, сторонами є позивач ОСОБА_3 і відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 міська рада. Таким чином, процесуальні підстави для застосування пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України відсутні, оскільки спір не є пором між тими самими сторонами.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, н які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази мають бути належними та допустимими. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_3 довела обставини, з якими законодавець на момент виникнення спірних правовідносин (на момент народження) повязує встановлення батьківства (спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до народження, спільне виховання чи утримання дитини тощо), натомість ОСОБА_5 не спростувала встановлені обставини. Що ж до ОСОБА_4 міської ради, то даний відповідач не висловив своїх заперечень проти позову.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають таким, рішення суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, ухвалено з дотриманням норм процесуального права. Правові підстави для скасування рішення суду і закриття провадження в справі відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_5, за участю третьої особи Малиновського районного у місті ОСОБА_13 відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення батьківства залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2