Ухвала суду № 65586457, 21.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2700/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Кононенко Н.А.

ОСОБА_2

при секретарі Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт-авто» (треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_6, ОСОБА_7) про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсною довідки-рахунку та переведення прав і обовязків покупцяза апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 (в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_3) на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2016 року,

встановила:

У грудні 2013 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом про визнання недійсною довідки-рахунку № 871705 ОСОБА_2 КІМ від 05.08.2011 р., обґрунтовуючи його тим, що він ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 у серпні 2011 р. за 52000 грн. у рівних частках (по 26000 грн. від кожного) придбали у ОСОБА_6 пасажирський автобус «ХАЗ 325002», 2009 року випуску. Придбанням та оглядом автотранспорту у м. Житомир займався він позивач. Гроші також передавались ним із відповідачем продавцю у двох, у присутності брата продавця ОСОБА_10 в рівних частках. Свідоцтво про реєстрацію вони із відповідачем вирішили оформити тільки на одне імя - відповідача ОСОБА_5, оскільки у майбутньому він позивач бажав працювати водієм за межами м. Ізмаїл. Крім того, ще до придбання автобусу вони вирішили оформити транспортний засіб на одного з них та працювати удвох на маршруті. Жінка позивача позивач ОСОБА_3 є рідною сестрою дружини відповідача ОСОБА_5, тобто у нього із відповідачем були довірчиві відносини.

Проте, при оформленні довідки-рахунку у ТОВ «Магніт-авто» ОСОБА_5 не зазначив, що гроші за автомобіль сплачували вони удвох в рівних долях. Згідно довідці Головного управління МВС України в Одеській області по базі даних ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів вказаний транспортний засіб зареєстровано на імя ОСОБА_5 З 2011 р. на спірному транспортному засобі працювали вони з відповідачем удвох, а через деякий час він позивач поставив замість себе іншого водія. У кінці 2012 р. він поставив перед ОСОБА_5 питання про вирішення прибутку від автобусу, проте останній не визнав його права на 1/2 частину автобусу та не дає можливості користуватись ним.

Уточнивши зміст позовних вимог, позивачі остаточно просили визнати частково недійсним договір купівлі-продажу пасажирського автобусу, частково недійсною довідки-рахунку та переведення прав і обовязків покупця 1/2 частини автобусу на позивачів (а.с.83-84, 204 т.1).

В судовому засіданні:

- представник позивачів позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Суду додатково пояснив, що до Житоміру для придбання автобусу поїхали позивач ОСОБА_9 та ОСОБА_5 ОСОБА_9 займався оглядом автобусу, а ОСОБА_5 - оформленням документів, але придбали автобус вони у двох порівну за 52000 грн. по 26000 грн. кожний. У підтвердження вказаного послався на письмові розписки, укладені від імені ОСОБА_6 та його брата ОСОБА_10, відповідно, від 05.08.2011 р., в яких зазначено, що гроші надавались від двох в рівних частинах по 26000 грн. від ОСОБА_9 та ОСОБА_5 В подальшому, надав суду розписки від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_10 від 05.08.2011 р. щодо передачі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 за вказаний транспортний засіб по 10000 доларів кожний. У судовому засіданні 21.03.2016 р. представник позивачів суду пояснив, що ОСОБА_9 надавались ОСОБА_6 за покупку автобусу 10000 доларів США та 20000 гр. ОСОБА_5 на ремонт автобусу;

- представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував;

- відповідач ОСОБА_5 у судових засіданнях 13.10.2015 р. т 16.11.2015 р. суду пояснив, що на нараді двох сімей: його та ОСОБА_9 було вирішено, що ОСОБА_9 надасть йому частину грошей для придбання вказаного автобусу для того, щоб його зацікавити та залучити до роботи. А після придбання автобусу, він буде на ньому працювати деякий час та поверне свої гроші. ОСОБА_9 був спеціально залучений до придбання автобусу, але не був його співвласником, він тільки позичив гроші;

- відповідач ТОВ «Магніт-авто» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації юридичної особи у відповідності до ч.ч.3,5 ст. 74 ЦПК України належним чином (а.с.85, 125-126 т.2);

- третяособа ОСОБА_6 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації у відповідності до абз. 4,5 ч.5 ст. 74 ЦПК України належним чином, раніше подавав завірену нотаріально заяву про розгляд справи у його відсутність, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню (а.с.29-30 т.1, а.с.89, 127-128 т.2);

- третя особа ОСОБА_7 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлен належним чином (а.с.123 т.2).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт-авто», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсною довідки-рахунку та переведення прав і обовязків покупця - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8Ю.(в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_3) просить рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2016 року скасувати повністю, ухвалити нове рішення про визнання частково недійсним договір купівлі-продажу ? частину транспортного засобу «пасажирський автобус«ХАЗ 325002», кузов Y6R32500290000202» укладений 05 серпня 2011 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_4, ОСОБА_5

Визнати частково недійсною довідки-рахунку та переведення прав і обовязків покупця 1/2 частини автобусу на позивачів, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» розяснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обовязково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного позову суд першої інстанції, на підставі матеріалів даної справи, ст.ст. 215, 626, 628, 655 ЦК України, Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, правильно виходив з наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.

Відчуження транспортного засобу, на час виникнення правовідносин між сторонами, могло бути проведено, зокрема, одним із таких способів: відчуження за цивільно-правовими договорами через нотаріуса; продаж шляхом оформлення довідки-рахунку.

Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок), в редакції станом на серпень 2011 року, визначено механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку суб'єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки.

Усі графи довідки-рахунку, акта приймання-передачі та біржової угоди заповнюються друкарським способом або від руки одним почерком, підписуються відповідальною особою суб'єкта господарювання та скріплюються круглою печаткою. У графу «вартість» вноситься вартість продажу транспортного засобу або складової частини, що має ідентифікаційний номер, у грошовій одиниці України (п. 14 Порядку).

Як визначено п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі-Порядок), державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

П. 6 Порядку встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах державтоінспекції (далі - підрозділи державтоінспекції). Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника може бути зроблено запис: "(прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи має право керувати (експлуатувати) та є співвласником".

Згідно п. 16 Порядку на зареєстровані у підрозділі ДАІ транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію. Транспортні засоби підлягають реєстрації з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів (п. 3 Порядку).

Судом встановлено, що 05 листопада 2011 року суб'єктом господарювання ТОВ «Магніт-Авто» було оформлено договір купівлі-продажу транспортного засобу - автобусу «ХАЗ 325002», кузов Y6R32500290000202, вартістю 52000 грн., та у підтвердження вказаного видано довідку-рахунок серії КІМ № 871705 на імя покупця - відповідача ОСОБА_5 (т. 01, а.с. 05, 33).

Після підписання договору купівлі-продажу автомобіля позивачем - ОСОБА_9 не надавалося жодних пропозицій щодо внесення змін до даного договору, а ні щодо покупця, а ні щодо вартості транспортного засобу, що свідчить про те, що останній його не оспорював, був погоджений з усіма умовами договору.

Недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу в частині його вартості судом не визнавався.

Суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про критичне ставлення до розписок, укладених від імені третьої особи ОСОБА_6 у підтвердження того, що спірний транспортний засіб було придбано ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у двох і рівних частках, оскільки від однієї і тієї ж дати, 05 серпня 2011 року, було укладено дві але різного змісту розписки: перша, що транспортний засіб було придбано за 52000 грн. та друга, що транспортний засіб було придбано за 20000 дол. США (т.01, а.с. 10, 130).

До того ж, у подальшому транспортний засіб було зареєстровано: 12 серпня 2011 року із видачею тимчасового реєстраційного талону, а 17 серпня 2011 року - із видачею свідоцтва про реєстрацію серії САЕ № 994266 на підставі заяви ОСОБА_5 (т.01, а.с. 09, 75).

Не було зазначено інших співвласників або осіб із правом керування вказаним автобусом у технічному паспорті у відповідності до п.6 Порядку.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Однак, на підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для недійсності 1/2 договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Також, за договором купівлі-продажу автотранспортних засобів шляхом видачі довідки-рахунку, способом захисту порушеного права є тільки визнання недійсним договору купівлі-продажу, а не довідки-рахунку.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обовязком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 (в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_3) - відхилити. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2016 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт-авто» (треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_6, ОСОБА_7) про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсною довідки-рахунку та переведення прав і обовязків покупця -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_2