Рішення № 65585433, 16.03.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5052/16-ц

Провадження по справі №2/521/858/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

судді - Маркарової С.В.

за участю секретаря судового засідання Славової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_1 про усунення перешкоди у користуванні квартирою та виселення,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016 року ОСОБА_1 в порядку звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою № 2 по вул. Стовбовій, 83А у м.Одесі.

В обгрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що є власником спірної квартири.

Позивач стверджувала, що її донька - ОСОБА_2, правнучка ОСОБА_3, онука ОСОБА_4, близько пяти років у спірному приміщенні без поважної причини не проживають, місце їх реєстрації зареєстровано там, у зв'язку із чим вона несе додаткові витрати по оплаті комунальних послуг.

Підставою позову позивач визначила вимоги ЦК України та Закону України «Про власність».

09.08.2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення.

В обгрунтування своїх вимог позивачі послались на те, що на початку 2016 року ОСОБА_1 без їх згоди вселила у спірну квартиру як члена сім ї свого онука ОСОБА_6, створила їм перешкоди в користуванні квартирою, між сторонами постійно виникають конфлікти з приводу можливості потрапити до спірної квартири, ОСОБА_1 не віддає ключі від квартири.

Враховуючи викладене ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суд:

- зобовязати ОСОБА_1 не чинити їм перешкоду у користуванні квартирою

- виселити ОСОБА_6 без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалою суду від 01.11.2016 року всі вищевказані позовні вимоги обєднанні в одне провадження.

ОСОБА_1 в останнє судове засідання не зявилась, в процесі розгляду справи свій позов підтримала, позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнала, водночас, в процесі розгляду справи визнала, що між сторонами існує конфлікт з приводу користування спірною квартирою, вважала себе власником квартири, без згоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселила в якості члена сім ї свого онука ОСОБА_6, який фактично проживає у приміщенні, допомагає їй по господарству нікого, окрім нього впускати у квартиру нікого не бажає.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнав.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 не визнали, свій позов підтримали. В обґрунтування своїх вимог та заперечень вони послались на перешкоду у користуванні спірною квартирою з боку як ОСОБА_1, так і ОСОБА_6, що підтверджується самими поясненнями ОСОБА_1 в судових засіданнях, порушення законного порядку вселення у спірне приміщення ОСОБА_6, його відмову залишити квартиру добровільно.

ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 не визнав, пославшись на вселення його у спірну квартиру як члена сім ї бабусі за її бажанням.

Зясувавши обставини справи, дослідивши докази, на які сторони послались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судова практика Верховного Суду України визначає, що суд при розгляді цивільної справи має визначити зміст позовних вимог, предмет позову та його підстави з метою зясування характеру спірних правовідносин між сторонами, правильного застосування матеріальної норми права та необхідного способу захисту порушеного права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1, позов предявлений нею в порядку ЦК України, Закону України «Про власність», що само по собі тягне відмову у позові по заявлених нею вимогах.

Так, ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_2 на ім'я якої відкритий особовий рахунок.

Вказані обставини підтверджується розпорядженням Одеської залізничної дороги №64 від 08.07.1997 року.

За вказаною адресою зареєстровано також місце проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (довідка виписка будинкової книги про склад сімї та реєстрацію від 17.12.2015 року за №6361), які з дитинства проживали за спірною адресою як члени сім ї наймача.

Відомості, зазначені у довідці ЖКС «Хмельницький» від 09.03.2016 року про не проживання з 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4В спростовуються показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_7,, якими також спростовуються і суперечливі показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

З показань всіх допитаних в суді свідків вбачаються конфлікті стосунки сторін з приводу проживання у спірному приміщенні.

Вищевказана довідка ЖКС відомостей про причини не проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4В, які обовязково мають бути не поважними, взагалі не містить.

19.03.2011 року, 26.03.20011 року між ВАТ «Укртелеком» та ОСОБА_4 були укладені договори №1079491, №1079491 про надання телекомунікаційних послуг, послуг підключення до мережі Інтернет за адресою: м.Одеса, вул. Стовпова, 83 «А», кв.2., замовлялись товари на доставку «Епіцентр», «Нова пошта».

ОСОБА_11, ОСОБА_2 отримується поштова кореспонденція за спірною адресою, що підтверджується Центром поштового звязку №1.(листи від 23.05.2016 року, №№12/326-332-70К12/312-325-70К).

Окрім того, сама ОСОБА_1 в процесі розгляду справи визнала, що між сторонами існує конфлікт з приводу користування спірною квартирою, вважала себе власником квартири, без згоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселила в якості члена сім ї свого онука ОСОБА_6, який фактично проживає у приміщенні, допомагає їй по господарству нікого, окрім нього впускати у квартиру не бажає.

Такі обставини, визнані ОСОБА_1 відповідно до ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

При вирішенні спору суд враховує також, що за спірною адресою знаходяться прибудови, адреса яких фактично збігається зі спірною, якими на ряду із спірним приміщенням також користується ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що вищевикладених встановлених судом обставин не спростовує.

Так, суд може визнати особу, такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки в порядку ст. 72 ЖК України.

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців (ст. 71 ЖК України).

Закон, а саме ч.3 ст. 71 ЖК України встановлює, однак, випадки, за яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сімї понад шість місяців.

Крім того, якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Зазначене узгоджується із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» N 2, 12.04.1985 року, за п.10 якої у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Так, судом встановлена поважна причина не проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спірному приміщенні понад встановлені законом строки, що обумовлено неправомірною поведінкою ОСОБА_1, яка перешкоджає останнім у проживанні у спірній квартирі, що неодноразово визнано нею в процесі розгляду справи.

Позовні вимоги позивачем як наймачем в порядку ЖК України не заявлені, як і не доведені в процесі розгляду справи, спростовуються дослідженими судом доказами, що тягне відмову у позові.

Вимоги ОСОБА_1 про зобовязання Малиновський районний відділ ГУДМС України в Одеській області про зняття місця реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за спірною адресою, без визначення позивачем ОСОБА_12 районного відділ ГУДМС України в Одеській області відповідачем у справі та відсутності процесуального права суду притягувати співвідповідачів, вимогам процесуального закону суперечать та могли б бути прийняті до уваги суду як встановлення в порядку ст. 373 ЦПК України способу виконання рішення суду у разі задоволення вимог ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд однак, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобовязання ОСОБА_1 не чинити їм перешкоду у користуванні квартирою, виселення ОСОБА_6 без надання іншого житлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

ОСОБА_1 в порушення вимог закону, тобто без дозволу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселила в спірну квартиру ОСОБА_6 як члена сім ї наймача.

Місце проживання останнього зареєстровано за іншою адресою в м.Одесі АДРЕСА_3.

При вселенні між ним та ОСОБА_1 не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Факт вселення ОСОБА_6 саме як члена сім ї наймача визнаний як ОСОБА_1, так і ОСОБА_6

Відсутність згоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнана ОСОБА_1, яка вважає себе власником спірного приміщення, яка вважає можливим на власний розсуд розпоряджатися спірним майном.

Крім того, зазначені обставини підтверджуються неодноразовими зверненнями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4В до Хмельницького відділу поліції Малиновського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області з питання самовільного вселення та виселення ОСОБА_6; розпискою ОСОБА_6 від 19.02.2016 року, наданою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, якою він зобовязався передати ключі від спірної квартири в термін до 20.02.2016 року.

Ключі передані відповідачем ОСОБА_6 не були, добровільно залишити спірну квартиру він відмовляється.

Житлове законодавство передбачає випадки виселення громадян без надання іншого житлового приміщення.

Так, особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють в судовому порядку без надання їм іншого жилого приміщення в порядку ч. 3 ст. 116 ЖК Української РСР.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають вимогам закону та доведені ними в процесі розгляду справи.

Судові витрати присуджуються за рішенням суду в порядку ст. 88 ЦПК України.

Судові витрати відповідно до ст.79 ЦПК України складаються з судового збору та, зокрема, витрат на правову допомогу.

Розподіл витрат на правову допомогу здійснюється в судовому порядку з урахуванням Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_3 були укладені договори про надання правової допомоги № 14/04/16, 14/04/16-1 із ОСОБА_13

Останній має право надавати таку допомогу відповідно до свідоцтва ООКДКА № 1791.

Поряд із тим, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в процесі розгляду справи не наданий розрахунок вчинених адвокатом дій по наданню правовою допомоги, як і докази оплати ними послуг адвоката.

Так, на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають присудженню в порядку ч.3 ст. 88 ЦПК України тільки витрати на оплату судового збору згідно квитанції 1382 від 8.08.2016 року.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити.

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_1 про усунення перешкоди у користуванні квартирою та виселення задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 перешкоди у користуванні квартирою №2 по вул. Стовповій, 83 А у м.Одесі.

Виселити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_4 А у м.Одесі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 556,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 556,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя С.В. Маркарова