Ухвала суду № 65583093, 24.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 135/1387/16-к

Провадження №11-кп/772/351/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючогоБурденюка С.І.

суддівКривошеї А.І., Федчука В.В.

з секретаремГанзюк Л.О.

прокурораОлексюка В.І.

засудженогоОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.11.2016 року, якою клопотання, подані ОСОБА_2 29.07.2016 року та 11.10.2016 року об"єднано в одне провадження, а провадження у справі за клопотанням ОСОБА_2 про застосування до нього ч. 5 ст.72 КК України та про зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення, один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі закрито, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.11.2016 року клопотання, подані ОСОБА_2 Р.В.29.07.2016 року та 11.10.2016 року об"єднано в одне провадження. Провадження у справі за клопотанням ОСОБА_2 про застосування до нього ч. 5 ст.72 КК України та про зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення, один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі закрито.

Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що пункт 6 ч. 1 ст. 284 КПК визначає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 відбуває міру покарання за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року, який ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.09.2015 року змінено. Згідно ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року, відповідно до ч. 5 ст. 75 КК України, ОСОБА_2 зараховано в строк покарання строк попереднього увязнення. Оскільки є рішення Казанківського районного суду Миколаївської області, яке набрало законної сили, яким ОСОБА_2 уже зараховано в строк покарання строк попереднього увязнення, тому дане провадження підлягає закриттю.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Ладижинського міськогосуду Вінницької області від 11.11.2016 року, направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом не було досліджено всіх обставин справи, а саме, що ухвала Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року втратила законну силу відповідно до ухвали ВССУ від 07.04.2016 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; думку засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженогопідлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, прередбачених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.09.2015 року вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року змінено, дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

29.07.2016 та 11.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Ладижинського міського суду із клопотаннями про зарахування йому в строк відбування покарання періоду його перебування під вартою з 16.07.2013 року по 07.07.2016 рік та з 17.03.2015 року (а.с. 1 матеріалів судової справи №135/1674/16-к).

Закриваючи провадження за вказаним клопотанням ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що питання про зарахування строку попереднього ув'язнення відносно ОСОБА_2 вже вирішено судом, оскільки ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року, відповідно до ч. 5 ст. 75 КК України, ОСОБА_2 зараховано в строк покарання строк попереднього увязнення.

Згідно вимог ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

П.«ґ» ч.5 ст. 72 КК України передбачає, що у строк попереднього ув'язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Суд першої інстанції дійшов до висновку щодо закриття провадження за клопотанням ОСОБА_2, проте у матеріалах справи не міститься копії ухвали, на яку він посилається, отже не є зрозумілим, звідки судом зроблені такі висновки.

Крім того, засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що ухвала апеляційного суду Одеської області від 16.09.2015 року була скасована Вищим спеціалізованим судом, а відповідно і ухвала Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року втратила законну силу.

Взагалі місцевий суд не досліджував матеріали особової справи засудженого ОСОБА_2, що в даній категорії справ є обовязковим, при умові наявності декількох судимостей у ОСОБА_2

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали клопотання підлягають поверненню до суду першої інстанції для розгляду по суті, оскільки судом першої інстанції клопотання ОСОБА_2 не розглядалося по суті ,а колегія суддів позбавлена можливості постановити ухвалу про зарахування строку, оскільки в матеріалах клопотання та кримінального провадження відсутні дані про те коли і на підставі якого рішення вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року набрав законної сили, а також відомості щодо ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року, на яку послався суд першої інстанції.

На суд покладається обовязок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обовязок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Враховуючи вищенаведене, ч.5 ст.72 Кримінального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання», керуючись ст.ст.405, 409, 418, 419 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу засудженогоОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.11.2016 року, якою клопотання, подані ОСОБА_2 29.07.2016 року та 11.10.2016 року об"єднано в одне провадження, апровадження у справі за клопотанням ОСОБА_2 про застосування до нього ч. 5 ст.72 КК України та про зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення, один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі,закрито - скасувати.

Судову справу за клопотаннями, поданими ОСОБА_2 29.07.2016 року та 11.10.2016 року, які об"єднано в одне провадження, направити в суд першої інстанції для розгляду по суті.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6