Ухвала суду № 65583009, 24.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/219/16-ц Провадження № 22-ц/772/1011/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 57Доповідач Луценко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 березня 2017 рокум. Вінниця

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області Луценко В.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області, про захист прав споживача та відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 оскаржує в апеляційному порядку рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області, про захист прав споживача та відшкодування матеріальної шкоди.

Вивчаючи матеріали справи, суддею було встановлено, що апеляційна скарга повинна бути залишена без руху, у звязку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається з журналу судового засідання (а.с.203-204) представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, був присутнім при проголошенні вступної та резолютивної частин рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року.

З наведеного вбачається, що апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 вказує на те, що повний текст рішення представником було отримано 28.02.2017 року, проте жодного підтвердження вказаного матеріали справи не містять, як не містять й будь-яких заяв від позивача або його представника з приводу отримання повного тексту рішення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ставить.

Відповідно до ч.3 ст.297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.294 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані не поважними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, пп.6 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за подання, зокрема, апеляційної скарги на рішення суду, у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції від 26.09.2015 року, яка діяла на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції від 26.09.2015 року, яка діяла на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

З позовної заяви вбачається, що в ній обєднано дві позовні вимоги майнового (стягнення страхового відшкодування) та немайнового характеру (визнання події страховим випадком).

Згідно з ст.8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2016» з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1378 гривень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів, ціна позову визначається сумою, яка стягується.

За таких обставин ціна позову складає 106464 гривень.

З наведеного вбачається, що позивач повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, у розмірі 110 відсотків ставки: від 1 відсотку ціни позову, а саме 1171,10 гривень; 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 606,32 гривень, а всього 1777,42 гривень, однак в матеріалах справи докази по сплаті судового збору відсутні.

В позовній заяві представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 вказує на ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», а в апеляційній скарзі на п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», як підстави для звільнення від сплати судового збору, проте з таким твердженням погодитись не можна, у звязку з наступним.

У своїй постанові від 30.11.2016 року №6-1121цс16 Верховний Суд України дійшов до висновку, що при оплаті судового збору спеціальний закон, який регламентує це питання є ЗУ «Про судовий збір». Всі інші закони, які передбачають пільги або нульову ставку із сплати судового збору, в тому числі і ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» є загальними.

В правовому висновку, викладеному у зазначений вище постанові, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат. Обовязок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обовязок, визначений нормами процесуального права.

Вказаною постановою Верховний Суд України застосував ст.5 ЗУ «Про судовий збір» як пріоритетну та зобов'язав споживачів все ж таки сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Окрім того, представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, в апеляційній скарзі, вказує на те, що на момент звернення з позовом відповідно до п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Судовий збір» (в редакції від 26.09.2015 року) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, звільняються від сплати судового збору.

В правовому висновку, викладеному у постанові від 30.11.2016 року №6-1121цс16, Верховний Суд України вказує, що під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору (при забезпеченні доказів, при апеляційному чи касаційному оскарженні), пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З наведеного вбачається, що позивачу необхідно сплатити 1777,42 гривень до УК м. Вінниці (м. Вінниця) 22030001, код ЄДРПОУ 38054707, банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 31213206780002 та надати оригінал квитанції про сплату судового збору суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Оскільки, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам Закону, її необхідно залишити без руху, надавши строк на усунення зазначених недоліків.

Керуючись ч.1 ст.121, ч.2 ст.297 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, сплати судового збору протягом пяти днів з дня отримання ухвали та протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В разі невиконання вимог суду скарга буде вважатися неподаною і повернута апелянту або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Вінницької області: __ ОСОБА_4