Ухвала суду № 65581313, 16.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2313/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/2850/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Маліновська В.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: представника позивача Миронюк І.В.

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Офіс» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Офіс» до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути цінні папери.

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та ставив питання про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути цінні папери. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03.09.2013 року між ТОВ «ФК «Конгрес Ріал Істейт Фінанс» (договір з ТОВ «Абсолют Офіс» від 13.05.2016 року про відступлення права вимоги) та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу про передачу цінних паперів покупцю та зобов'язання покупця сплатити за вказані цінні папери грошові кошти в розмірі суми договору - 127 296 гривень, з терміном сплати до 31.12.2013 року. У порушення умов договору відповідач не виконав взятого на себе зобов'язання в частині сплати грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову у повному обсязі. Мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, заперечував проти її задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом при розгляді справи було встановлено, що 03 вересня 2013 року між ТОВ «Фінансова компанія «Конгрес Ріал Істей Фінанс» та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу № 124-БВ/123 - БД.

За умовами договору продавець зобов'язується передати цінні папери: інвестиційні сертифікати в кількості 127 296 штук (номінальна вартість одного інвестиційного сертифіката 1,00 грн.), код ISIN UA НОМЕР_1, форма випуску та існування цінних паперів без документарна, найменування емітента ПВІФ «Розвитку Тернопілля» НВЗТ ПрАТ «КУА «Національний резерв» (код ЄДРПОУ емітента 22904759), у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти зазначені цінні папери і сплатити за них грошові кошти в розмірі суми договору та на умовах цього договору в розмірі 127 296 гривень без ПДВ, які покупець зобов'язується сплатити на поточний рахунок продавця до 31.12.2013 року включно.

13 травня 2016 року відбулась заміна кредитора за зобов'язаннями по договору купівлі-продажу № 124-БВ/123-БД від 03.09.2013р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Конгрес Ріал Істейт Фінанс» та ОСОБА_5 Новим кредитором за зобов'язаннями по договору купівлі-продажу № 124-БВ/123-БД від 03.09.2013 року в результаті відступлення прав вимоги став позивач - ТОВ «Абсолют Офіс» згідно положень ст.ст. 513, 514, 516 ГК України.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України на підтвердження того, що оплата цінних паперів на підставі договору купівлі-продажу № 124-БВ/123-БД від 03.09.2013 року з боку ОСОБА_5 не була проведена у відповідності до умов даного договору.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Звертаючись з апеляційною скаргою представник позивача зазначав те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку стосовно того, що акт прийому-передачі цінних паперів від 04.09.2013 року встановлює і факт відсутності заборгованості. Даний акт лише підтверджує належне виконання зобов'язання з боку позивача в частині передачі цінних паперів. Відповідач з свого боку не підтвердив оплату на умовах договору купівлі-продажу № 124-БВ/123-БД від 03.09.2013 року.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

За умовами договору купівлі-продажу № 124-БВ/123-БД від 03.09.2013 року, а саме п. 1.1 сторони домовились про те, що продавець зобов'язується передати цінні папери у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти зазначені цінні папери і сплатити за них грошові кошти в розмірі суми договору - 127 296 гривень ( п. 1.3 договору) на поточний рахунок до 31.12.2013 року включно ( п. 2.1.договору)

Пунктами 2.3., 3.1. договору передбачено, що продавець зобов'язується до 30.09.2013 року включно, надати АБ «Кліринговий Дім» (зберігач продавця) розпорядження на переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця в ПАТ Банк «Контракт» згідно реквізитів, зазначених в п. 3.3 цього договору. Документом, який підтверджує перехід права власності на ЦП, є виписка з рахунку у цінних паперах

Згідно виписки про операції з цінними паперами за період з 04.09.2013 року по 04.09.2013 року ТОВ «Фінансова компанія «Конгрес Ріал Істейт Фінанс» здійснило переказ цінних паперів в кількості 127 296 штук на рахунок ОСОБА_5

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. п 4.3.3. договору після здійснення сторонами своїх зобов'язань, вони повинні підписати акт прийому-передачі цінних паперів, який є невід'ємною частиною цього договору.

Заперечуючи проти позову відповідач ( покупець) вказував на належне виконання умов договору, а саме сплату коштів позивачу підтвердженням чого є підписаний сторонами договору акт прийому - передачі від 04.09.2013 року відповідно до п. 3 якого сторони договору вказали, що покупець повністю виконав свої платіжні зобов'язання за договором ( а.с. 89).

У ході розгляду справи позивачем не було надано доказів на спростування п. 3 акту прийому - передачі. Вказуючи на обов'язок відповідача надати такі докази до суду позивач не взяв до уваги, що саме він має володіти інформацією щодо надходження коштів, адже за умовами договору покупець був зобов'язаний перерахувати їх на поточний рахунок продавця, форма розрахунку - безготівкова. - п. п. 2.2, 2.4 договору. Враховуючи, що у відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того слід також зазначити, що у відповідності до умов договору купівлі - продажу сторони також визначили відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання однією з сторін своїх зобов'язань передбачених цим договором або чинним законодавством, винна сторона несе майнову відповідальність за заподіяні збитки. Відшкодуванню підлягають тільки фактично понесені збитки. Сторони домовились про те, що при простроченні виконання обов'язків із передання або оплати ЦП, сторона, яка прострочила виконання несе відповідальність, передбачену вимогам чинного законодавства і сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення ( п. п. 5.1 -5.5).

При цьому умовами договору не було передбачено підстав для його розірвання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Офіс» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: