Ухвала суду № 65581282, 04.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Пікуль А.А., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Осма» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року в справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Осма», Дочірнього підприємства «Самміт-Книга», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ля Фамм» про захист авторського права та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав та за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Осма» про захист авторських прав,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з первісним позовом до відповідачів ТОВ «Компанія Осма», ДП «Самміт-Книга», третя особа: ТОВ «Ля Фамм» про захист авторських прав та стягнення компенсації та за об'єднаним позовом до ТОВ «Компанія Осма» про захист авторських прав і просила суд з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з ТОВ «Компанія Осма» та ДП «Самміт-Книга» компенсацію за порушення авторського права у розмірі 30 мінімальних заробітних плат з кожного та судові витрати (т. 1, а. с. 163).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.03.2016 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Компанія Осма», ДП «Самміт-Книга» на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення виключних авторських прав у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що станом на час ухвалення рішення у справі становить 41 340 грн. окремо з кожного. Стягнуто з ТОВ«Компанія Осма», ДП «Самміт-Книга» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 413 грн. окремо з кожного.

Справа № 756/4071/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/6732/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Белоконна І.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В. В апеляційній скарзі ТОВ «Компанія Осма»просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на неврахування судом всіх обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що є неналежним відповідачем, а розповсюджувачем книжкової та іншої непродовольчої продукції на підставі відповідних договорів поставки. Зазначило, що причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками немає, тому відсутні підстави для стягнення з відповідачів компенсації за порушення авторських прав позивача. Вказало, що спірний щоденник підпадає під визначення періодичного видання та відсутнє обґрунтування судом компенсації стягнутої з відповідачів.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце слухання справи. На підставі викладеного та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції враховував принципи справедливості, добросовісності та розумності, зважав на зафіксований випадок реалізації контрафактної продукції через мережу торгівлі відповідача ТОВ «Компанія Осма», якому у свою чергу зазначену контрафактну продукцію поставив відповідач ДП «Самміт-Книга».

З таким висновком суду першої інстанції і колегія суддів погоджується.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 своєю творчою працею у 2008-2010 роках створила твори образотворчого мистецтва, а саме - картину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (2009 рік), картину «ІНФОРМАЦІЯ_2» (2008 рік), картину «ІНФОРМАЦІЯ_3» (2008 рік), картину «ІНФОРМАЦІЯ_4» (2009 рік), картину «ІНФОРМАЦІЯ_5» (2010 рік) (т. 1, а. с. 6, 7, 10, 13, 116). Авторство ОСОБА_1 підтверджується підписом останньої на оригінальних примірниках творів, а саме у нижньому лівому куті кожної з робіт зазначено «ОСОБА_1». Крім того, факт авторства на вказані вище твори образотворчого мистецтва підтверджується також відповідними свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на твір (т.1, а. с. 13-16). 17.02.2015 представником позивача в магазині «Книжковий супермаркет», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 47, в якому ТОВ «Компанія Осма» (відповідач) здійснює господарську діяльність, було придбано щоденник «ІНФОРМАЦІЯ_6» за ціною 99,70 грн, що підтверджується копією фіскального чеку №47 та відеозаписом факту придбання вказаного товару (т.1, а. с. 17, 58). Аналогічний щоденник «ІНФОРМАЦІЯ_6» 17.02.2015 за ціною 124,99 грн також було придбано представником позивача в магазині в ТЦ «Навигатор» (підземний перехід), що знаходиться в м. Києві, на площі Слави, в якому ТОВ «Компанія Осма» (відповідач) здійснює господарську діяльність, що підтверджується копією фіскального чеку №24 (т. 1, а. с. 118). У згаданому щоденнику втілено твори образотворчого мистецтва під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5».Згідно договору поставки №03-01/15 від 05.01.2015 та згідно накладної №1 від 06.01.2015 відповідач ТОВ «Компанія Осма» придбав щоденники з малюнками «ІНФОРМАЦІЯ_6» у відповідача ДП «Самміт-Книга» у кількості 12 шт. (т. 1, а. с. 144-149). Позивач, вважаючи, що відповідачі порушили її права, шляхом публічного показу та розповсюдження без дозволу останньої контрафактних примірників твору (піратство), а саме реалізовували в магазинах «Читай город» та «Книжковий супермаркет» щоденники з малюнками, в структурі яких без дозволу позивача використано 5 її творів, у зв'язку з чим звернулася до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Відповідно до ст.ст. 435, 437 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору. Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст. 440 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема виключне право дозволяти використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до ст. 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

У ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що контрафактний примірник твору - примірник твору, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до п. 6 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

У п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 №5 роз'яснено, що особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

На підставі аналізу вищезгаданих норм права можливо прийти до висновку про те, що фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір, картину, малюнок та дізналася про порушення іншою особою свого авторського права на вказаний твір має право ставити перед судом питання про притягнення останньої до відповідальності.

Враховуючи, що при розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що відповідачами порушено авторське право позивача, яке було здійснено шляхом розповсюдження контрафактної продукції із зображенням творів образотворчого мистецтва під авторством позивача без надання на це її згоди, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо визнання позивача таким, що потребує захисту його порушених авторських прав правильними.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Компанія Осма», яка розповсюджувала контрафактну продукцію, є неналежним відповідачем, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не ґрунтуються на законі.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про видавничу справу»відносини у сфері видавничої справи регулюються, зокрема,Законом № 3792-ХІІ, згідно з яким видавець зобов'язаний дотримуватись норм авторського права (стаття 20 Закону «Про видавничу справу»).

Таким чином, здійснюючи видавничу діяльність, видавець, що надав виготовлювачу видавничої продукції оригінал-макет твору для його друку, буде належним відповідачем у разі порушення прав автора твору.

Наявні у розпорядженні суду докази свідчать про те, що позивач протягом кількох років співпрацювала із журналом «Chercher la femme», ілюструвала указаний журнал, вела авторську рубрику, оголошувала у рамках цього журналу конкурс на краще есе, особисто приймала участь у розробці щоденників і надавала власні твори для включення їх до щоденників.

Під час судового розгляду ТОВ «Ля Фамм», засновника журналу «Chercher la femme» у своїх письмових поясненнях підтвердив зміст листа директора ТОВ «Ля Фамм» на адресу ТОВ «Компанія «Осма» і пояснило, що авторський щоденник «ІНФОРМАЦІЯ_6» (дата видання 2011 рік) був створений редакцією журналу «Chercher la femme» за активної участі ОСОБА_1 Всі ілюстрації для щоденника позивач відбирала особисто, ретельно підходячи до обкладинки і тем рубрик. Співпраця позивача із редакцією журналу «Chercher la femme» з 2006 по 2013 рік здійснювалась на підставі усного договору, що на думку третьої особи не суперечить ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Після завершення співпраці у кінці 2012 року щоденник не перевидавався. Під час співпраці та після її припинення ОСОБА_1 не висувала редакції претензії про порушення авторських прав ні в усному, ні в письмовому вигляді (т. 2, а. с. 23).

На спірному товарі щоденнику «ІНФОРМАЦІЯ_6» на задній частині відтворено Міжнародний стандартний номер книги (ISBN). Згідно Інструкції про порядок надання міжнародного стандартного номера книги (ISBN) в Україні від 27.08.2015 ISBN ідентифікує лише одне неперіодичне видання одного конкретного видавця, є неповторним і використовується тільки для цього видання. На основі ISBN будується штриховий код для книжкового видання. Тобто, спірний товар не може кваліфікуватися як періодичне видання, а тому на нього не поширюється дія ч. 1 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Доводів на спростуванняцієї обставини апеляційна скарга ТОВ «Компанія Осма» не містить.

Також необґрунтованими на думку колегії суддів є посилання вищезгаданої компанії про те, що вона не є неналежним відповідачем по справі, оскільки на її думку є лише розповсюджувачем книжкової та іншої непродовольчої продукції на підставі відповідних договорів поставки, а тому відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, оскільки матеріали справи свідчать про те, що вищезгадана контрафактна продукція розповсюджувалася без дозволу позивача по справі.

Посилання апеляційної скарги на те, що ТОВ «Компанія Осма» не може нести відповідальність за розповсюдження щоденників «ІНФОРМАЦІЯ_6», оскільки воно не є особою, яка створила щоденник, а тому не знав і не могло знати про наявність порушень авторського права з боку виробника щоденника норм законодавства про захист авторських прав є необґрунтованими, враховуючи наступне.

05.01.2015 між ДП «Самміт-Книга» (постачальник) та ТОВ «Компанія Осма» (покупець) було укладено договір поставки №03-01/15 (т. 1, а. с. 144-148).

Відповідно до п. 6.5. даного договору, постачальник відшкодовує покупцю збитки в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню), в тому числі компенсує суми штрафних санкцій, які можуть бути застосовані судовими установами, державними органами до Покупця у зв'язку з невідповідністю якісних показників товару, що поставляється, санітарним нормам, технічним умовам та стандартам, вимогам Законів України «Про захист прав споживачів», «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та ін., якщо Постачальник не доведе, що недоліки товару та невідповідності виникли після його передачі Покупцю внаслідок порушень останнім правил зберігання, дій третіх осіб чи обставин непереборної сили. Пунктом 6.6. передбачено, що у разі поставки контрафактного товару, та/або товару, що порушує права третіх осіб, та/або товару, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі вимогам Закону України «Про авторські тасуміжні нрава», Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що призведе до додаткових витрат Покупця, Постачальник зобов'язаний компенсувати Покупцеві такі витрати та завданізбитки у повному обсязі, в тому числі будь-які грошові стягнення та/або компенсації та/або відшкодування,щоможуть бути стягнені з Покупця відповідно до Закону України «Про авторські та суміжні права», ЗаконуУкраїни «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», судом або іншим компетентним органом, устрок, що не перевищує 7 календарних, з дати отримання відповідної вимоги від Покупця (Т. 1, а. с. 146).

Таким чином, враховуючи письмово зафіксовану у договорі домовленість вказаних осіб, покладення відповідальності на ТОВ «Компанія Осма» надає йому право вимоги до ДП ДП «Самміт-Книга».

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо суми компенсації стягнутої з відповідачів.

Пунктом «г» ч.1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбаченихстаттею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» визначено, що відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону N 3792-XIIсуб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

Розмір компенсації визначається судом, виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону N 3792-XII), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Матеріали справи містять Звіт про оцінку доходу (упущеної вигоди), яку правовласник об'єкта інтелектуальної власності міг би реально одержати за звичайних обставин за надання права відтворення (використання) творів образотворчого мистецтва, використаних на друкованій продукції - щоденниках «ІНФОРМАЦІЯ_6», які постачались ДП «Самміт-Книга» та реалізувались ТОВ «Компанія Осма» (т. 1, а. с. 175-202).

Враховуючи вищевикладене, принципи справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з кожного із відповідачів компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що складає 41 340 грн., що не суперечить вищевказаним нормам права.

За змістом ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,308,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Осма» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: А.А. Пікуль

Т.А. Семенюк