Ухвала суду № 65581269, 15.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД», треті особи: Київська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» про визнання майнових прав,

ВСТАНОВИЛА:

Справа № 754/13874/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/11787/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Петріщева І.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В. У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «РадугаСіті ЛТД» та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати за позивачем, на підставі попереднього договору, майнове право на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28.07.2016 у задоволенні позовної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог. Посилається на неповне дослідження судом доказів та порушення норм матеріального й процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що при розгляді справи суд першої інстанції не врахував, що у зв'язку з виконанням зобов'язання за попереднім договором у позивача виникло право вимоги й оформлення права власності на квартиру.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачаа, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2014 між ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» та ОСОБА_2 був укладений попередній договір намірів №4/525, за умовами п. 1.1. якого для підтвердження намірів по укладенню Попереднього Договору купівлі-продажу квартири в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 та Договору про забезпечення виконання зобов'язань у строк до 07.06.2014, та попередньо погодивши всі істотні умови договорів, сторони на умовах цього Договору домовилися про внесення позивачем грошової суми у формі завдатку на виконання відповідачем у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 11-12).06.06.2014 між ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» та ОСОБА_2був укладений Попередній договір договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Басенко К.О. (а. с. 7-10).

Відповідно до п. 1.1. Попереднього договору сторони зобов'язуються в строки встановлені п. 1.3.1. цього Договору укласти Договір купівлі-продажу квартири - Основний договір, відповідно до якого ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» зобов'язується передати у власність (продати) окрему квартиру ОСОБА_2, характеристики якої вказані в п. 1.4. статті 1 цього Попереднього договору, яка знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язується прийняти у власність (купити) зазначену квартиру та належним чином сплатити її вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору. Відповідно до 1.2. Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов'язання щодо укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, яке встановлене пунктом 1.1. статті 1 Попереднього договору повинне бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання вказаного зобов'язання Сторони визначають в окремому Договорі про забезпечення виконання зобов'язань № 4/525 від 06 червня 2014 року. Зазначений Договір про забезпечення виконання зобов'язань - Договір про забезпечення Сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладенням та нотаріальним посвідченням цього Попереднього договору.ОСОБА_2 на виконання умов попереднього Договору було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 241 908,00 грн., у т.ч. 40 318,00 грн. податок на додану вартість, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №11 від 31.05.2014, №25 від 10.06.2014, №26 від 11.06.2014, Довідки від 16.06.2014 про оплату згідно Договору про забезпечення виконання зобов'язань №4/525 від 16.06.2014 (а. с. 18). Відповідач свої зобов'язання за попереднім договором не виконав в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статей 526, 527, 530-532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що особа має змогу ставити питання про визнання за нею майнового права на спірну квартиру (право очікування) за умови укладання між сторонами основного договору, на підставі якого буде передаваться новостворене майно (спірна квартира) та за умови сплати позивачем усієї вартості останнього.

Враховуючи, що при розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що сторони не укладали основний договір стосовно спірної квартири, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаного позову, колегія суддів вважає правильними.

Посилання в апеляційній скарзі на безпідставність висновків суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в порядку апеляційного провадження.

Також на думку колегії суддів безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на залишення поза уваги судом першої інстанції висновку Верховного Суду України викладені в Постанові від 18.11.2015 по справі №6-185цс15 щодо визнання за особою майнових прав.

Згідно зі ст. 635 ЦК, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, передбачених попереднім договором.

Таким чином, попередній договір не створює для сторін будь-яких матеріальних прав і обов'язків, крім одного зобов'язання: укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь визначених умовах.

Враховуючи вище викладене, вимоги апелянта є недоведеними та такими, що не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в апеляційній інстанції, а тому не заслуговують на увагу.

Отже, висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,308,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк