Ухвала суду № 65580744, 29.03.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

29.03.17 Справа № 914/2931/15

розглянувши клопотання Державного підприємства Регіональні електричні мережі про поновлення строку на подання апеляційної скарги, викладене в апеляційній скарзі №02/359 від 17.03.2017 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року, cуддя Мороз Н.В.

у справі №914/2931/15

за скаргою: Державного підприємства Львіввугілля , на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 08.02.2017 р.

за позовом: Державного підприємства Регіональні електричні мережі, м.Вишгород, Київська область

до відповідача: Державного підприємства Львіввугілля, м. Сокаль, Львівська область

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ

про стягнення 97417030,19 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.09.2017 року по справі №914/2931/15, скаргу Державного підприємства Львіввугілля задоволено повністю, визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.02.2017р. при виконанні виконавчого провадження ВП №51853440, боржником по якому є Державне підприємство Львіввугілля. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про арешт коштів боржника від 08.02.2017р., винесену при виконанні виконавчого провадження ВП №51853440.

Не погодившись з даною ухвалою місцевого господарського суду, Державне підприємство Регіональні електричні мережі оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (№02/359 від 17.03.2017 року, вх. 01-05/1486/17).

Оскільки скаржником пропущено строк на подання апеляційної скарги, він звернувся до суду з клопотанням про відновлення такого. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, зокрема, що скаржнику стало відомо про ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року після її оприлюднення 15.03.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень», а копію повного тексту ухвали суду було отримано 16 березня 2016 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Перевіривши доводи скаржника, викладені у клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року у даній справі, головуючий суддя вирішив, що таке слід задовольнити.

При цьому, судом враховано, що п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Статтею 6 Конвенції передбачено процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Також, судом враховано, що ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Правосуддя здійснюється судовими органами на підставі процесуального законодавства, яке регламентує процедуру розгляду та вирішення справ.

У відповідності до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового акта, що дає можливість стороні викласти свої вимоги та зазначити суть порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Отже, умовою практичного здійснення заінтересованою стороною права на апеляційне оскарження судового акта, є її обізнаність з його текстом.

Відтак, оскільки необхідною умовою для подання апеляційної скарги є ознайомлення сторони з повним текстом оскарженої ухвали, то з урахуванням фактичних обставин, викладених апелянтом у клопотанні та які підтверджені документально, у даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку для апеляційного оскарження ухвали суду у даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись, ст. 129 Конституції України, ст.ст. 86, 93 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В :

1.Клопотання Державного підприємства Регіональні електричні мережі про поновлення строку на подання апеляційної скарги, викладене в апеляційній скарзі №02/359 від 17.03.2017 року задовольнити.

2.Відновити Державному підприємству Регіональні електричні мережі строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року у справі №914/2931/15.

3.Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Б.Д.Плотніцький