Постанова № 65580702, 23.03.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 922/4107/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 09.11.2016);

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю № 2 від 10.01.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" (вх. №593 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2017 у справі № 922/4107/16

за позовом ТОВ "Гуд Логістік"(код ЄДРПОУ 39353364)

до ТОВ "Компанія Євромет" (код ЄДРПОУ 34330281)

про стягнення 141344,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік", м.Київ, 28.11.2016 звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євромет", м.Харків, заборгованості за Договором транспортно-експедиторського обслуговування № 134 від 15.07.2015 в розмірі 141344,88 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2017 у справі № 922/4107/16 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" (61017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, буд. 95, кімнати 4,15-17; код ЄДРПОУ: 34330281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" (юридична адреса: 01135, м.Київ, вул.Чорновола, 20, офіс 203; поштова адреса: 03150, м.Київ, вул.Антоновича, 103, офіс 26; код ЄДРПОУ: 39353364) - суму боргу в розмірі 141344,88 грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 2120,18 грн.

Відповідач - ТОВ "Компанія Євромет" не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2017 у справі № 922/4107/16 повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 у справі № 922/4107/16 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.03.2017.

Від позивача надійшов відзив (вх. 2862 від 16.03.2017) на апеляційну скаргу, в якому висловив заперечення на доводи апелянта та навів обґрунтування своєї позиції у справі. Просить залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 23.03.2017 представник апелянта підтримав її вимоги в повному обсязі та наполягав на задоволенні скарги.

В судовому засіданні 23.03.2017 представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав її вимоги безпідставними та просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам в межах статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

15.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гуд Логістік" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" (відповідачем) було укладено Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 134, згідно п. 1.1. якого відповідач (клієнт) доручає, а позивач (експедитор) зобов'язується організувати за рахунок відповідача транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг відповідачеві за погодженням сторін.

Згідно пункту 1.2 Договору умови перевезення вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін і оформлюються заявками, по формі погодженій сторонами в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та ін. організаціями. Документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) - коносамент, автомобільна транспортна накладна.

У пункті 2.2.4 Договору сторони обумовили, що експедитор має право отримувати від клієнта в розумні терміни інформацію, необхідну для виконання своїх зобов'язань за цим договором. Експедитор може не приступати до виконання обов'язків за цим договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором своїх обов'язків. При цьому всі витрати, пов'язані зі зберіганням вантажу простоєм контейнера та/або транспортного засобу та інші супутні витрати несе клієнт.

Пунктом 2.2.8 Договору сторонами узгоджено, що експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, до яких неможливо застосувати умови пункту 2.1, що виникли у експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта.

За умовами п. 4.5. Договору, експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його клієнту. Клієнт протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання ОСОБА_1 виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити експедитору, або надати протягом п'яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну, якщо акт не буде підписано або не буде надано мотивовану відмову, ОСОБА_1 виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи, позивач, відповідно до умов Договору, здійснив для відповідача організацію перевезення вантажу в контейнері FSCU3861450 по коносаменту MSCUID702891.

Вартість послуг становить 46956,94 грн, а саме:

- послуги з розвантаження вантажу з борту судна - 9682,74 грн, в т.ч. ПДВ;

- транспортно-експедиторське обслуговування з перевезення автомобільним транспортом, зберігання в порту - 36674,20 грн, в т.ч. ПДВ;

- послуги транспортного експедирування (плата експедитору) - 600,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Так, на виконання умов Договору, вантаж в контейнері FSCU3861450 було доставлено відповідачу 10.06.2016 і прийнято без претензій та зауважень, згідно з CMR № 2150, а також підписаного відповідачем акту надання послуг № 665 від 10.06.2016 на суму 46956,94 грн.

Послуги на суму 46956,94 грн були оплачені відповідачем 05.07.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 1473 від 05.07.2016.

У зв'язку з довготривалим простоєм та зберіганням контейнера на терміналі ДП "ГПК Україна" компанії Гамбург порт консалтінг ГМБХ" (МП Одеса), виникли додаткові витрати по оплаті послуг з портового контейнера FSCU3861450 за період з 18.11.2016 по 07.06.2016. При цьому, позивач зазначає, що утримання контейнера на портовому терміналі відбулось внаслідок дій TOB "Компанія Євромет".

Сума додаткових витрат склала 141344,88 грн (в т.ч. ПДВ). Вказана сума була сплачена позивачем на рахунок ДП "ГПК Україна" на підставі рахунку № 17218 від 09.06.2016, згідно платіжного доручення № 8015 від 05.07.2016, оскільки отримувачем контейнера, відповідно до наряду № 2150 від 13.06.2016, було TOB "Гуд Логістік".

Вантаж в контейнері FSCU3861450 був доставлений TOB "Компаня Євромет" 10.06.2016 та прийнятий відповідачем без претензій та зауважень, про що свідчать CMR № 2150 та акт надання послуг № 665 від 10.06.2016.

З метою отримання компенсації додаткових витрат, здійснених позивачем в інтересах відповідача, TOB "Гуд Логістік" звернулось до TOB "Компанія Євромет" з листом-вимогою вих. № 1/16 від 16.09.2016. Також відповідачу для підписання було направлено акт надання послуг № 1096 від 31.08.2016 на суму 141344,88 грн (в т.ч. ПДВ), акт звірки взаєморозрахунків № 20 станом на 16.09.2016 та рахунок на оплату № 1564 від 18.08.2016, який підлягає оплаті протягом 14 календарних днів з дня виставлення рахунку.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, вищевказані документи були отримані відповідачем 19.09.2016. Проте, станом на 23.11.2016 зазначені документи не були підписані та повернуті відповідачем позивачу. Мотивованих заперечень щодо змісту акту надання послуг відповідачем заявлено не було.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав їх законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Судова колегія вважає правомірними такі висновки місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязок.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 929 Цивільного кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" містить визначення понять наступних термінів:

- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

- експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Проаналізувавши положення, укладеного між сторонами договору № 134 від 15.07.2015, судова колегія суддів дійшла висновку, що зазначений договір є договором транспортного екпедирування.

Зазначене також підтверджується обсягом прав та обовязків наданих даним договором кожній зі сторін, в т.ч. встановлених у договорі.

Отже, до правовідносин щодо виконання договору № 134 підлягають застосуванню норми Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт надання ним послуг за договором № 134 та понесення ним додаткових витрат, які відповідно до узгоджених сторонами положень договору підлягають відшкодуванню відповідачем (кліентом).

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що затримка контейнера в порту Одеса на терміналі ДП "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург порт консалтінг ГМБХ" сталась у зв'язку із затримкою вантажу компанією Viraj Profiles Limited - відправником вантажу.

Відповідно до змісту наданої відповідачем копії листа вих. № 2604 від 26.04.2016, компанія Viraj Profiles Limited зобов'язувалась сплатити витрати судноплавної лінії MSC за зберігання в порту і демередж за контейнер із порту ОСОБА_3 (Індія) до порту Одеса без зобов'язання оплатити ці витати на портовому терміналі ДП "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург порт консалтінг ГМБХ" (а.с. 86)

В матеріалах справи відсутні підтвердження сплати компанією Viraj Profiles Limited витрат, оскільки він не перебував з даною компанією у договірних відносинах і не міг визначати умови оплати цією компанією послуг зі зберігання контейнера та нарахованого демереджу в порту Одеса на терміналі ДП "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург порт консалтінг ГМБХ". Це підтверджується також тим фактом, що контейнер було дозволено вивезти з портового терміналу TOB "Гуд Логістік" 07.06.2016р., лише після притягнення керівника TOB "Компанія Євромет" до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

З метою отримання та обробки вантажів в порту, які прибувають морем в контейнерах, позивачем, як транспортно-експедиційним підприємством, було укладено з портовим терміналом - ДП "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург порт консалтінг ГМБХ" Договір № 141171/к від 10.11.2014(а.с. 93-104).

Через довготривале зберігання контейнера на терміналі ДП "ГПК Україна" виникли додаткові витрати по зберіганню контейнера та було нараховано суму за понаднормативне використання контейнерного обладнання.

Вказані кошти в сумі 141344,88 грн було сплачено позивачем у відповідності з умовами Договору № 141171 від 10.11.2014 на поточний рахунок ДП "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург порт консалтінг ГМБХ", на підставі рахунку № 17218 від 09.06.2016 (а.с. 60), відповідно до платіжного доручення № 8015 від 05.07.2016 (а.с.62 виписка з поточного банківського рахунку), оскільки отримувачем контейнера відповідно до наряду № 2150 від 03.06.2016р. був позивач.

Вина відповідача у затримці належного йому контейнера, який повинен був доставити позивач, підтверджується притягненням до адміністративної відповідальності керівника TOB "Компанія Євромет" ОСОБА_4 за порушення порядку митного оформлення вантажів, викликаним його затримкою на терміналі ДП "ГПК Україна". Зазначене підтверджено доданими до матеріалів справи копіями листа вих. № 182 від 17.05.2016, мировою угодою про припинення провадження у справі про порушення митних правил № 0687/50006/16 від 14.06.2016 та актом про виконання мирової угоди від 14.06.2016 (а.с. 90-92).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, які підтверджені належними доказами та заявлені у відповідності до вимог договору та закону.

Судова колегія вважає безпідставними твердження апелянта про те, що позивачем необґрунтовано пред'явлено вимогу про компенсацію суми сплаченого демереджу в розмірі 141344,88 грн у відповідності з умовами п. 4.3. Договору, яку задоволено рішенням господарського суду першої інстанції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи крім іншого, позовні вимоги обґрунтовані пунктами 2.2.4, 2.2.8 та 5.3.2 Договору,які передбачають обов'язок відповідача компенсувати здійснені експедитором витрати, що були необхідні при виконанні доставки вантажів клієнта. До таких витрат також віднесено додаткові витрати по зберіганню та навантаженню контейнера за період з 18.11.2015 по 07.06.2016 в сумі 141344,88 грн.

Господарським судом всебічно досліджено підстави та факт виникнення додаткових витрат по зберіганню контейнера на терміналі, встановлено вину відповідача у виникненні вказаних витрат, що відображено у оскаржуваному рішенні. Встановлено з посиланням на належні докази факт сплати позивачем зазначених витрат у вказаному розмірі та визначено, що додаткові витрати, які понесені експедитором, в інтересах клієнта.

З аналізу господарських відносин між позивачем та відповідачем вбачається, що безпосереднім замовником та платником таких послуг є ТОВ "Компанія Євромет", яке своєчасно (протягом 14 днів, наданих для безоплатного зберігання контейнера на терміналі) не відмовилось від вантажу та не повернуло його вантажовідправнику. Зазначені дії (бездіяльність) відповідача викликали довготривале зберігання контейнера на терміналі, що мало наслідком нарахування плати за таке зберігання.

Згідно п. 2.4. Договору всі витрати, пов'язані зі зберіганням вантажу, простоєм контейнера та/або транспортного засобу та інші супутні витрати несе клієнт.

Щодо відмови у клопотанні відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Viraj Profiles Limited, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 27 ГПК України терті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення зі спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Як встановлено під час розгляду даної справи, позивач не перебував в договірних відносинах з вантажовідправником -компанією Viraj Profiles Limited, а також не вступав в договірні відносини судоплавною лінією - MSC, яка здійснила вантажне перевезення морем з порту Nhava Sheva до порту Одеса.

Відносини між позивачем та відповідачем за укладеним договором транспортного експедирування при здійсненні доставки вантажу з порту Одеса до м. Харкова не встановлюють будь-яких зобов'язань та не мають жодних наслідків для компанії Viraj Profiles Limited.

Як встановлено, вище умовами договору транспортного еспедирування, укладеним між позивачем та відповідачем унормовано, що саме кліент (відповдіач) несе витрати, пов'язані зі зберіганням вантажу.

Інших аргументів, що спростовували б висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, апелянтом не наведено.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2017 у справі № 922/4107/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.03.17

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.