Ухвала суду № 65579883, 22.03.2017, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.03.2017 Справа № 908/552/17

Суддя Корсун В.Л., розглянувши матеріали

за позовною заявою: заступника прокурора прокуратури Запорізької області- начальник управління представництва інтересів громадянина або держави в суді, 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивачів:

1 - Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, 4

2 - державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)», 70053, Запорізька область, Вільнянський район, вул. Олімпійська, 2

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів», 69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3

про визнання недійсними та скасування наказу, повернення земельної ділянки

СУТЬ СПОРУ:

21.03.17 до господарського суду надійшла позовна заява заступника прокурора прокуратури Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивачів: 1 - Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, 2 - державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)» до відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області:

- від 11.08.16 № 8-2538/15-16сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»,

- від 10.10.16 № 8-3788/15-16сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 28 га кадастровий № 2321581400:03:002:0072 в постійне користування», а також

- зобов’язати відповідача 2 повернути на користь позивача 2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 28 га …

21.03.17 автоматизованою системою документообігу господарського суду зазначена позовна заява призначена до розгляду судді Корсуну В.Л.

Розглянувши вказану позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України виходячи з наступного.

Нормами ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. (…) Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ч. 3 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому ст. 63 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 29 ГПК України унормовано, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом ін. осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому, прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч.ч. 2 або 3 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 7 “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” визначено, що згідно з абзацом 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 2 згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. У разі невиконання такої вимоги подана ним позовна заява підлягає поверненню в порядку, встановленому ст. 63 названого Кодексу.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі рішення Конституційного Суду України) під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Системний аналіз приписів статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України (зокрема, ст. 29) свідчить про наявність у прокурора права на звернення до господарського суду з позовом в інтересах громадянина (у т.ч. фізичної особи-підприємця) за наявності підтверджених належними доказами підстав, передбачених частиною 2 ст. 23 названого Закону, та з урахуванням правил ст. 12 ГПК України стосовно підвідомчості справ господарському суду.

Відповідно до п. 3 вказаної вище постанови Пленуму ВГСУ, господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому, слід звертати увагу на те, що згідно з абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною 2 або 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Положеннями ст. 1311 Конституції України визначено, що одним із завдань прокуратури є представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому, організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягають у порушенні встановленого порядку володіння та користування земельними ділянками державної власності. Зокрема, порушення інтересів держави може призвести до неможливості реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань або суттєво це ускладнити, в т.ч. у зв’язку з необхідністю додаткового фінансування виправного центру, який є бюджетною неприбутковою установою.

Проте, суд не вбачає у вказаних формулюваннях належних доводів на підтвердження порушення інтересів держави та чіткого обґрунтування необхідності їх захисту прокуратурою шляхом визнання недійсними та скасування наказів Держгеокадастру та повернення земельної ділянки, достатніх для прийняття зазначеного позову в розумінні господарського процесуального законодавства.

Судом також прийнято до уваги ту обставину, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та ін. громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватись прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

А відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 наведеної вище статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів … держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Вбачається, що прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи ін. суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній. При цьому, прокурор має обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

У позові заступник прокурора Запорізької області вказує, що позивач-2 (Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)») є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Діяльність виправного центру контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Органом управління виправного центру є Міністерство юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем 1 (Головним управління Держгеокадастру у Запорізькій області) неправомірно надано у постійне користування відповідачу 2 (ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів”) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовним розміром 28 га за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)». Позивачем-1 та позивачем-2 жодних заходів до захисту та відновлення порушених інтересів держави, в т.ч. претензійно-позовного характеру, не вжито, що зумовило звернення прокурора до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі, зокрема, Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)».

Відповідно до Положення про державну установу «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)», яке надано до цієї позовної заяви, … «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)» є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління вказаного виправного центру є Міністерство юстиції України (п. 1).

Таким чином, прокурором подано позов в інтересах держави в особі державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)», яка не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, тобто не є органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Прокурором ініційовано спір у сфері земельних відносин.

Проте, прокурором не зазначено, які функції держави делеговано зокрема державній установі «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)» у правовідносинах, пов’язаних з користуванням землею.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 №7 (…), суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому, що згідно з абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною 2 або 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 42 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі держустанови “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що порушує принцип рівності сторін судового процесу та має наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу - однієї із фундаментальних засад права на справедливий суд.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто, органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

З огляду на наведене вище суд дійшов висновку, що при зверненні із зазначеним у тектсі цієї ухвали позовом до суду прокурором не вірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави та, в даному випадку, прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)».

Крім того, при винесенні вказаної ухвали судом прийнято до уваги наступне.

Згідно з вимогами абз. 3 ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 №7 (…) слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.

З викладеного вбачається, що про намір подати позов прокурор попередньо, до звернення до суду, зобов’язаний повідомити відповідного суб’єкта владних повноважень. Метою такого саме попереднього повідомлення про намір подати позов наведеними нормами визначено надання можливості та часу суб’єкту владних повноважень для оскарження визначеної прокурором наявності підстав для представництва такого суб’єкту.

Поряд із цим, як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, прокурором складено повідомлення від 27.02.17 № 05/1/-215вих17 про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред’явлення позову, яке адресоване позивачам 1 та 2.

Проте, жодних доказів направлення відповідного повідомлення вказаним позивачам 1 та 2 за цим позовом, прокурором суду не надано.

Зважаючи на вищевикладені обставини, даний позов заступника прокурора Запорізької області підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу прокурора на ту обставину, що повернення наведеної у тексті цієї ухвали заяви жодним чином не порушує право прокурора (позивачів) на справедливий суд в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.97) оскільки таке повернення здійснюється судом через недоліки, які мали місце з боку прокурора при поданні до суду вказаної вище позовної заяви.

Судом роз’яснюється, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви на підставі статті 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 29, п. 1 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з додатками повернути заступнику прокурора Запорізької області без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 43 арк., у т.ч. платіжне доручення від 16.03.17 № 476 на адресу прокуратури

Суддя В.Л. Корсун