Ухвала суду № 65579464, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Київ К/800/3207/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" (далі - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського") звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600600/1 від 02 грудня 2014 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20113.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час здійснення митного контролю декларантом було подано до митного оформлення вантажну митну декларацію № 110010000/2014/022504 від 01 грудня 2014 року разом із товаросупровідними документами на товар, який заявлений в режимі "ІМ-40".

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідачем відмовлено ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови № 110010000/2014/20113.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем, Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600600/1 від 02 грудня 2014 року.

Вважаючи, що такі дії органу доходів і зборів не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач звернувсь до суду з вимогою про скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20113 від 02 грудня 2014року та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600600/1 від 02 грудня 2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4872,00 гривень.

У своїй касаційній скарзі орган доходів і зборів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Водночас, позивач у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 січня 2014 року між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" та компанією "Inverell Limited" (Кіпр) укладено контракт № 14-0157-12 щодо поставки вогнетривкої продукції, відповідно до пунктів 2.1, 3.1 якого останнім було взято на себе зобов'язання з поставки товару в кількості, якості, а також вартості відповідно до додатків (специфікацій) та/або доповнень до контракту, які є його невід'ємними частинами.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: "невипалені вироби у вигляді брикетів подушкоподібної форми, що містять магнезит: шлакоутворюючі брикети марки KUMSLAG PL66 з вмістом MgO - 64 %, SiO2 - 15 %, CaO - 5 %, Fe2O3 - 5%, розмір зерна 10-40 мм. Призначені для підвищення стійкості конверторів. Використовується в металургійному виробництві. Торговельна марка: Kumas", 01 грудня 2014 року ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" подано до Дніпропетровської митниці ДФС вантажну митну декларацію № 110010000/2014/022504, в якій вказано митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору.

На підтвердження вартості товару декларантом подано зовнішньоекономічний договір № 14-0157-12 від 28 січня 2014 року, специфікацію № 7 від 06 жовтня 2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 710144 від 09 листопада 2014 року, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142001600-0653 від 09 вересня 2013 року, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 110/2012/0001471 від 29 квітня 2014 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 3052 від 18 листопада 2014 року, службову записку № 11-44/557 від 13 вересня 2013 року, коносамент № 3 від 16 листопада 2014 року, вантажну накладну від 16 листопада 2014 року, пакувальний лист № 1 від 24 листопада 2014 року, залізничні накладні для внутрішнього сполучення № 46849626, № 46849634, № 46849642 від 28 листопада 2014 року, довідку про транспортні витрати № 062Д/2513 від 01 грудня 2014 року, прайс-лист продавця товару № 17328 від 24 листопада 2014 року, лист продавця № 11241 від 24 листопада 2014 року, калькуляцію про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1476 від 16 листопада 2014 року, лист від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 164 від 24 листопада 2014 року, дилерський контракт від 11 березня 2010 року, рахунок від виробника товару № 710144 від 09 листопада 2014 року, прайс-лист виробника товару б/н від 24 листопада 2014 року, калькуляцію виробника товару № 1143 від 24 листопада 2014 року, сертифікат ваги від виробника товару б/н від 09 листопада 2014 року, сертифікат якості від виробника товару б/н 09 листопада 2014 року, лист від виробника товару б/н від 18 листопада 2014 року, сертифікат про походження товару № В0632211 від 09 листопада 2014 року, копію митної декларації країни відправлення № 14160400ЕХ091185 від 12 листопада 2014 року.

Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 110010000/2014/022504 від 02 грудня 2014 року склала 42405,00 доларів США, що виходячи з офіційного курсу НБУ, який станом на момент подання декларації становив 14,97 грн. за 1 долар США, в національній валюті склала - 634771,85 гривень.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товару у вищевказаних митних деклараціях, Дніпропетровська митниця ДФС запропонувала позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість основних складових товарів; переклад копії митної декларації країни відправлення.

Внаслідок перевірки здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № 110010000/2014/600600/1 від 02 грудня 2014 року, відповідно до якого митну вартість визначено із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Таким чином, прийняття Дніпропетровською митницею ДФС оскаржуваного рішення слугувало збільшенням митних платежів, внаслідок чого митну вартість товару скориговано з 257 доларів США/т до 750 доларів США/т.

Так, загальна вартість контролюючим органом скоригована з 42405,00 доларів США до 123750,00 доларів США.

Зі змісту оскаржуваних рішень контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки надані декларантом документи містять численні розбіжності та не містять відомостей, що підтверджені документи визначені кількісно і достовірні для підтвердження числових значень митної вартості товарів.

Коригування митної вартості слугувало підставою для оформлення картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20113.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що органом доходів і зборів протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів у зв'язку з ненаведенням жодних обставин та доказів на підтвердження того, що ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" в декларації зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані відповідачу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Зазначена позиція була підтримана і Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

В силу статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами статті 53 Митного кодексу України обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавством передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положень статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України обумовлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до поданої ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" декларації № 110010000/2014/022504 від 02 грудня 2014 року поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалась на умовах DAP UA м. Дніпродзержинськ, що відповідає пунктам 1.1. та 3.2. укладеного зовнішньоекономічного контракту № 14-0157-12 від 28 січня 2014 року.

За умовами поставки DAP продавець зобов'язаний забезпечити перевезення до погодженого сторонами місця нерозвантажений товар. За таких умов поставки продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару.

Таким чином, митну вартість складає фактурна вартість товару та транспортні витрати.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у поданих до митного оформлення декларантом документах відсутні всі необхідні відомості щодо складових заявленої митної вартості товару, зокрема її транспортної складової, оскільки декларантом не надано документів щодо сплати фрахти.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на вимогу органу доходів і зборів подано:

- залізничну накладну № 46849626, в графі 1 якої зазначено відправник філія "Запорізький річковий порт";

- коносамент № 3, в якому вказано, що зазначено "фрахт передплачено" порт відвантаження - Запорізький річковий порт, Україна;

- лист за вих. № 062Д/2513 від 01 грудня 2014 року;

- лист продавця № 11241 від 24 листопада 2014 року;

- рахунок № 1476 від 16 листопада 2014 року, в якому зазначено платника "Inverell Limited";

- лист перевізника № 164 від 24 листопада 2014 року.

Отже, всі необхідні відомості щодо транспортування товару та його оплати декларантом надано до митного оформлення.

В рішенні про коригування митної вартості № 110010000/2014/600600/1 від 02 грудня 2014 року органом доходів і зборів зазначено про наявність розбіжностей в наданих документах, що унеможливлюють підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: відсутність документів щодо сплати комісійної винагороди; розбіжності щодо вартості товару в калькуляціях собівартості виробника; відсутність дати складання прайс-листа виробника; відсутність перекладу декларації країни експорту.

У відповідності до розділу 8 дилерського контракту від 11 березня 2010 року KUMAS сплачує Inverell Limited комісію на умовах FOB наступним чином: для розчинів та інших вогнетривких виробів: 3%.

Тобто, компанія-виробник самостійно, безпосередньо та бездокументального оформлення сплачує компанії продавцю комісійну винагороду згідно з умовами, що закріплені виробником та продавцем. Таким чином комісійна винагорода включена до вартості товару відповідно до прайс-листа компанії від 24 листопада 2014 року.

Стосовно різниці у 20 доларів США між калькуляцією собівартості та вартістю прайс-листа компанії виробника, що позивачем пояснюється включенням до вартості товару комісійної винагороди та звичайного прибутку виробника, слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов'язок декларанта підтверджувати прибутки виробника товару, що закладено останнім у вартість товару.

З оскаржуваного рішення вбачається, що фактичною підставою його прийняття є виявлені розбіжності при візуальному контролі документів та шляхом здійсненого контролю із застосуванням автоматизованої системи управління ризиками, внаслідок чого Дніпропетровською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості обґрунтовано наявністю відомостей щодо розмитнення ідентичних товарів на тих же комерційних умовах за ціною 0,75 доларів США/кг згідно з митними деклараціями № 110010000/2014/20862 від 17 червня 2014 року та №110010000/2014/021125 від 17 липня 2014 року , які, в свою чергу, і були взяті за основу для застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин даної справи, такий факт є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам по собі не є доказом у справі, у якій провадяться митні процедури. Тобто, правові акти суб'єкта владних повноважень, у тому числі процедурне рішення органу доходів і зборів про витребування додаткових документів може бути ухвалене лише ґрунтуючись на доказах у справі, а такими доказами є, передусім, документи, які додано до вантажної митної декларації № 110010000/2014/022504 від 01 грудня 2014 року.

Вищенаведений висновок також узгоджується з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, в яких вказано, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, які містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

За такого правового врегулювання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що виключно висновки, які ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками орган доходів і зборів повинен спочатку здійснити перевірку відомостей, що міститься в документах, які підтверджують заявлену митну вартість і лише після цього, у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень недоведено факт надання позивачем документів з виявленими розбіжностями, які не дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, що свідчить про наявність об'єктивної можливості для визначення такої вартості за основним методом.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Л. Л. Мороз

Т. Г. Стрелець