Ухвала суду № 65579303, 23.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 березня 2017 року К/800/8381/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, третя особа: ОСОБА_3, про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року.

Скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Доводи заявника наведені у клопотанні зводяться до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland), в якому зазначено, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Відповідно до ч.2 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне правило закріплене й у ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Положення наведених правових норм покликані забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя, незважаючи на її майновий стан, а також гарантувати право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру не можуть оплатити судові витрати повністю або частково у строк та в обсязі, встановлених законодавством.

Разом з тим, названі правові норми Закону України «Про судовий збір» і КАС України не мають безумовного, абсолютного характеру і встановлюють певні умови, за наявності яких особа, яка звертається до суду з відповідною заявою чи скаргою, може скористатись можливостями, встановленими цими статтями в частині сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження неможливості сплати суми судового збору.

Керуючись ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного Л.Л. Мороз

суду України