Ухвала суду № 65579252, 17.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2017 року м. Київ К/800/7695/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року

у справі № 147/702/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області

про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області, в якому просив визнати незаконною відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 30 червня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволені позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, позивач з 05 липня 2002 року отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% суми місячного заробітку відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

02 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок отримуваної пенсії з урахування довідки прокуратури Вінницької області № 18/176 від 02 червня 2016 року, в якій зазначено посаду в органах прокуратури, з якої позивач вийшов на пенсій та розмір заробітної плати працівника прокуратури на такій посаді станом на 01 грудня 2015 року.

Листом від 06 червня 2016 року № 21/Г-3 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, роз'яснивши, що оскільки згідно з п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 з 01 червня 2015 року скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, відповідно до яких пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України « Про прокуратуру», то з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 вказаного закону призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Проте, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, яким, зокрема, врегульовано порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Ч. 20 ст. 86 зазначеного закону встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, положення ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року щодо перерахунку пенсії втратили чинність.

Крім того, слід зазначити, що станом на день звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (17 серпня 2016 року) Кабінетом Міністрів України не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Тобто, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії була відсутньою сама законодавча основа для здійснення такого перерахунку, як правильно вказано судами.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що у відповідача відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року, оскільки положення цієї статті втратили чинність, тому відповідачем обгрунтовано прийнято рішення про відмову у здійснені такого перерахунку.

Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 147/702/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед