Ухвала суду № 65578707, 21.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року № 876/874/17 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Чопко Ю.Т.

представників позивача - Сидун О.С., Шабали М.О., Вишневського В.В.

представника відповідача - Кривчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Свято-Миколаївської релігійної громади Волинської єпархії Української православної церкви села Великий Омеляник Луцького району Волинської області до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, -

встановив:

05.07.2016 Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії Української православної церкви села Великий Омеляник Луцького району Волинської області (далі - Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник) звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - УДАБІ у Волинській області) у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлова В.В. від 03.03.2016 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 36 від 07.05.2015 «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району». Зобов'язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області відновити дію містобудівної документації щодо забудови земельної ділянки на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району Волинської області.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки чинне законодавство України не передбачає правових норм, згідно з якими містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки можна анулювати, відкликати чи скасувати. Крім того, відповідачем не було взято до уваги, що рішенням Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області від 07.09.2012 № 18/55 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник для будівництва храму в селі Великий Омеляник Луцького району Волинської області, вул. Володимирська, 104д, передано позивачу у постійне користування цю земельну ділянку загальною площею 1197,00 кв. м. та 28.11.2012 видано державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545 з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва храму. Оскільки позивач є релігійною організацією, а наслідком прийняття оскаржуваного рішення є припинення будівництва храму на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні позивача, чим порушує його права, передбачені статтями 18, 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи і з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати її та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення винесено посадовою особою УДАБІ у Волинській області правомірно, на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. При цьому, актом перевірки від 03.03.2016 встановлено, що містобудівні умови та обмеження від 07.05.2015 № 36 забудови земельної ділянки Заборольської сільської ради з кадастровим № 0722881800:03:001:5452 «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району», надані позивачу при невідповідності намірів забудови положенню містобудівної документації на місцевому рівні, на актуалізованому рішенням Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 генплані забудови с. Великий Омеляник будівництво даного об'єкту не передбачено, також відсутній детальний план території.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, подали письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Управлінням ДАБІ у Волинській області на підставі наказу ДАБІ України від 24.02.2016 № 106 «Про проведення позапланової перевірки» (а. с. 69) та направлення УДАБІ у Волинській області на проведення позапланової перевірки від 29.02.2016 № 6 (а. с. 68) головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орловим В.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Луцької райдержадміністрації містобудівної діяльності, а саме видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.05.2015 № 36.

За результатами цієї перевірки складено акт від 03 березня 2016 року, яким встановлено, що містобудівні умови та обмеження від 07.05.2015 № 36 забудови земельної ділянки Заборольської сільської ради з кадастровим № 0722881800:03:001:5452 «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району», надані позивачу при невідповідності намірів забудови положенню містобудівної документації на місцевому рівні. На актуалізованому рішенням Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 генплані забудови с. Великий Омеляник будівництво цього об'єкту не передбачено, також відсутній детальний план території, що є порушенням пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011, статей 16, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а. с. 63).

03 березня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орловим В.В. винесено рішення № 15, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36 (а. с. 60). Крім того, головним інспектором винесено сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації припис № 16 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким вимагалось усунути виявлені порушення під час вказаної вище перевірки до 10.03.2016 (а. с. 62).

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування (частина восьма статті 19 Закону № 3038-VІ), в розумінні частини п'ятої статті 29 Закону № 3038-VІ не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень за умови наявності у замовника документа про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень. Крім того, за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - воно скасовується. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні від 03.03.2016 № 15 не наведено мотивів неможливості усунення виявлених відповідачем порушень, чим не дотримані зазначені вище правові приписи.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 про Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 про Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із частинами першою, другою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів та ч. 5 цієї статті визначено їх порядок.

Як передбачено частиною першою статті 29 Закону № 3038-VІ, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно із частинами другою - восьмою статті 29 цього ж Закону фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Як передбачено пунктом 1.1 розділу І (Загальні положення) Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 912/19650 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 109), цей Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини одинадцятої, пункту 6 частини дванадцятої статті 41 цього ж Закону з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Як передбачено підпунктами 1, 2 пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698), основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 698 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

З системного аналізу вищенаведених норм випливає, що головні інспектори будівельного нагляду вправі перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду, в тому числі законність надання містобудівних умов та обмежень, у зв'язку з чим суд не бере до уваги доводи представників позивача про відсутність у відповідача повноважень на проведення перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Заборольської сільської ради від 05.04.2012 № 15/61 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування позивачу площею 0,1197 га для будівництва храму в с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 104д за рахунок земель сільської ради, не наданих у власність і користування (а. с. 24).

У подальшому, у 2012 році Приватною фірмою «Ю-Ком» були розроблені проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ для будівництва храму в с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 104д Луцького району (а. с. 20-29) та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник для будівництва храму в с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 104д Луцького району (а. с. 30-35).

Рішенням Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області від 07.09.2012 № 18/55 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник для будівництва храму в селі Великий Омеляник Луцького району Волинської області, вул. Володимирська, 104д, та надано позивачу у постійне користування цю земельну ділянку загальною площею 1197,00 кв. м. (а. с. 122).

28.11.2012 позивачу було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 072280003000193, згідно з яким Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 0,1197 га, розташованої на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, кадастровий № 0722881800:03:001:5452, цільове призначення якої для будівництва храму (а. с. 125).

05.05.2015 позивач звернувся до відділу містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д в с. Великий Омеляник на земельній ділянці площею 0,1197 га (а. с. 76), до якої долучив державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545 та містобудівний розрахунок на об'єкт будівництва (а. с. 78, 81-96).

Як вбачається із матеріалів справи, 07.05.2016 за № 36 відділ містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, об'єкт будівництва «будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями» за адресою вул. Володимирська, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, на земельній ділянці площею 0,1197 га з цільовим призначенням для будівництва храму (а. с. 11).

Скасовуючи оскаржуваним рішенням від 03.03.2016 № 15 дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36, відповідач виходив з того, що вказані містобудівні умови та обмеження були надані позивачу при невідповідності намірів забудови положенню містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки на актуалізованому рішенням Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 генплані забудови с. Великий Омеляник будівництво даного об'єкту не передбачено та відсутній детальний план території, що є порушенням пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011, а також статей 16, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У ході судового розгляду справи суду першої інстанції була надана ксерокопія рішення Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 «Про визнання існуючих генеральних планів сіл Заборольської сільської ради придатними для подальшого використання» (а. с. 132).

Разом з тим, листами від 26.08.2016 № 593/1.11.2 (а. с. 121) та від 07.09.2016 № 630/1.11.2 (а. с. 143) Заборольська сільська рада повідомила суд першої інстанції, що сільською радою рішення від 26.10.2013 за № 53/14 не приймалося, а рішення такого змісту сільська рада приймала 17.05.2012 за № 16/5, про що надано його засвідчену копію (а. с. 144).

Згідно із частиною третьою статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та не бере до уваги копію рішення від 26.10.2013 № 53/14 «Про визнання існуючих генеральних планів сіл Заборольської сільської ради придатними для подальшого використання» (а. с. 132), оскільки сільською радою таке рішення не приймалося.

В зв'язку з цим, покликання відповідача в оскаржуваному рішенні від 03.03.2016 № 15 на рішення Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 є безпідставним та неправомірним.

Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує, що існуючі генеральні плани сіл Заборольської сільської ради, в т. ч. села Великий Омеляник, були визнані придатними для подальшого використання рішенням Заборольської сільської ради від 17.05.2012 № 16/5 «Про визнання існуючих генеральних планів сіл Заборольської сільської ради придатними для подальшого використання» (а. с. 144). При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в т. ч. листа Луцької районної державної адміністрації від 26.08.2016 № 1937/19/2-16 (а. с. 137), вказаним рішенням було актуалізовано генеральний план, розроблений проектним інститутом «Волиньагропроект» у 1990 році (а. с. 142), яким будівництво культової споруди не було та не могло бути передбачено.

При цьому, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва храму в селі Великий Омеляник по вул. Володимирській, 104д та надання позивачу у постійне користування земельної ділянки загальною площею 1197,00 кв. м. для будівництва храму за вказаною адресою було здійснено згідно з рішенням цієї ж сільської ради від 07.09.2012 № 18/55 (тобто, в часі прийнятому пізніше, ніж рішення про актуалізацію генерального плану села Великий Омеляник).

Крім того, враховуючи, що згідно з частиною дев'ятою статті 17 Закону № 3038-VІ зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років, тому на момент видачі містобудівних умов та обмежень від 07.05.2015 № 36 генеральним планом села Великий Омеляник не було та не могло бути передбачено будівництво храму, оскільки такий генплан був затверджений рішенням сільської ради від 17.05.2012 № 16/5 та до нього могли бути внесені зміни не раніше, як через п'ять років.

Разом з тим, генеральним планом села Великий Омеляник не передбачено будівництво не лише храму, а й будь-яких інших об'єктів, що свідчить про відсутність спорів щодо забудови земельної ділянки між позивачем та третіми особами.

Крім того, детальний план територій у межах вказаного населеного пункту щодо будівництва храму не розроблявся, що підтверджується листом Заборольської сільської ради від 26.08.2016 № 593/1.11.2 (а. с. 121).

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування (частина восьма статті 19 Закону № 3038-VІ), в розумінні частини п'ятої статті 29 Закону № 3038-VІ не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень за умови наявності у замовника документа про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень. Цей висновок узгоджується з підпунктом «є» пункту 3.3 розділу ІІІ (Склад та зміст містобудівних умов та обмежень) Порядку № 109, згідно з яким у розділі «загальні дані» текстової частини містобудівних умов та обмежень необхідно зазначати посилання на містобудівну документацію у разі наявності. Забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням (зокрема, для будівництва храму), не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв'язку з відсутністю не з їх вини детального плану території.

Крім того, позивач вживав відповідних заходів, двічі звертаючись до Заборольської сільської ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в с. Великий Омеляник. Проте, рішенням сільської ради від 25.03.2016 № 7-15/2016 було відмовлено у наданні такого дозволу з мотивів наявності у заявника державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, наданої для будівництва храму (а. с. 178), а на пленарному засіданні сільської ради, яке відбулося 05.07.2016, рішення з цього питання взагалі не було прийнято (а. с. 171).

Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 3038-VІ забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Як вбачається із державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545, виданого позивачу 28.11.2012 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 072280003000193, Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 0,1197 га, розташованої на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, кадастровий № 0722881800:03:001:5452, цільове призначення якої для будівництва храму (а. с. 125). Отже, дії позивача щодо здійснення будівництва храму на зазначеній земельній ділянці узгоджуються з приписами частини другої статті 24 Закону № 3038-VІ.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із публічної кадастрової карти України (офіційний сайт http:map.land.gov.ua/kadastrova-karta), земельна ділянка з кадастровим номером 0722881800:03:001:5452 містить аналогічну інформацію про правовий режим та цільове призначення.

З наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення від 03.03.2016 № 15, яке мотивоване наявністю неіснуючого рішення Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 та відсутністю не з вини позивача детального плану території, не можна визнати законним та обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлова В.В. від 03.03.2016 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36.

Частиною 1 статті 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 803/1016/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 27.03.2017.