Ухвала суду № 65578532, 16.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10046/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПАТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" про стягнення заборгованості в розмірі 1 682 469,66 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 р. Позов задоволено повністю: стягнуто з ПАТ «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» (код ЄДРПОУ 21489100), на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098): адміністративно-господарські санкції у розмірі 1 467 978,60 грн. (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 60 коп.); пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 214 491,06 грн. (двісті чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто одна гривня 06 коп.).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» є юридичною особою та перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

15.01.2014 ПАТ «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік за формою та в порядку, встановленими наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 316 від 31.05.2013.

Також, 09.12.2014 ПАТ «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» подано до Шевченківського районного центру зайнятості звіт про зайнятість та працевлаштування за 2014 рік за формою № 3-ПН.

Позивач вказує, що відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу призначеного для працевлаштування інвалідів у відповідності до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме не працевлаштовано у 2014 році 15 інвалідів, у 2015 році 11 осіб.

Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів направлялись запити до Шевченківського районного центру зайнятості, Херсонського, Сєвєродонецького, Львівського міських центрів зайнятості щодо надання відповідачем звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до установи 2014-2015 роках.

Вищевказані міські центри зайнятості повідомили, що відповідачем у 2014-2015 роках звітність не подавалась. Лише Шевченківський районний центр зайнятості повідомив, що лише у грудні 2014 року подано звітність із запитом вакансій, які передбачають працевлаштування інвалідів, що свідчить про невиконання суб'єктом господарювання свого прямого обов'язку та формальним підходом до встановлених Законом норм і правил.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що ПАТ «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» не було вжито усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо подання обов'язкової форми звіту № 3-ПН до Фонду соціального захисту інвалідів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апеляційна інстанція погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. (ч. 1 ст. 18 Закону).

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в частині 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до пункту 1.3 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно з вимогою пункту 2.1 Порядку подання звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» така звітність подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Так, матеріали справи свідчать про те, що ПАТ «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» направлялись поштою до Фонду соціального захисту інвалідів, Державного центру зайнятості, Київського міського центру зайнятості 08.01.2013, 26.12.2013, 28.01.2015, 26.01.2016 заявки на працевлаштування інвалідів з переліком вакансій, які потребує товариство.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством покладено обов'язок на суб'єктів господарювання подавати інформацію державній службі зайнятості у формі звіту № 3-ПН, який затверджено наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013.

Відповідачем долучено до матеріалів справи звіт форми № 3-ПН за 2013 рік, який не стосується періоду встановлення правопорушення за яке Київським міським відділенням Фонду соціального захисту накладено стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 467 978,60 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 214 491,06 грн.

На підставі аналізу вищезазначених правових норм та положень підзаконних нормативно-правових актів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача обов'язку надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати фонду про наявність вільних робочих місць (вакансій) призначених для працевлаштування інвалідів шляхом подання до центру зайнятості звітів форми № 3-ПН, що також було вірно враховано судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ПАТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 21.03.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.