Ухвала суду № 65578292, 27.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 369/11108/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В.,

Епель О.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області та просила визнання нечинним рішення Боярської міської ради про відмову в приватизації кімнати №3 в гуртожитку сімейного типу за адресою: АДРЕСА_1, викладеного в листі від 16.09.2016, та зобов'язати прийняти відповідне рішення.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 17 квітня 2013 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення від 09 квітня 2013 року № 25/2 ОСОБА_3 був виданий ордер на право зайняття кімнати в гуртожитку сімейного типу за адресою: АДРЕСА_1, кімната № 3, житлова площа якої складає 20,50 кв.м.

З часу отримання вказаного ордеру позивач проживає у вказаній кімнаті.

ОСОБА_3 неодноразово зверталась до виконавчого комітету Боярської міської ради із заявами про приватизацію цієї кімнати.

Так, зокрема, 16 серпня 2016 року вона надіслала заяву до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про прийняття рішення про приватизацію вказаної кімнати в гуртожитку сімейного типу по АДРЕСА_1

Однак, 16 вересня 2016 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області в особі заступника міського голови В.В. Мазурець позивачу було надано відповідь, що відповідно до вимог п. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції рішення про передачу житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян. Відносно гуртожитку , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Боярською міською радою рішення про надання дозволу на приватизацію житлових приміщень даного гуртожитку не приймалося.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено в судовому засіданні та не надано суду доказів про порушення її прав при зверненні до суду з даним позовом, судом також не встановлено порушення прав позивача з боку Боярської міської ради, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі-квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Статтею 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» встановлено, що передача житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2016 року ОСОБА_3 була надана відповідь на її заяву виконавчим комітетом Боярської міської ради, яка не може вважатись рішенням колегіального органу Боярської міської ради, та, відповідно, відмовою у приватизації житла, оскільки рішення не приймалось в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством України для прийняття рішень органом місцевого самоврядування.

З наявних матеріалів справи також вбачається, що рішенням № 28/1234 Боярської міської ради від 23 квітня 2008 року «Про затвердження «Програм реконструкції застарілого житлового фонду м. Боярка на 2008-2015 роки», затверджено «Програму реконструкції застарілого житлового фонду на 2008-2015 роки (Додаток №1). Вказана програма реконструкції розрахована на 8 років, заключний етап якої припадає на 2016 рік.

В Додатку № 1 до вказаного рішення зазначено перелік кварталів (мікрорайонів), визначених Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області, з метою комплексної реконструкції кварталів застарілого житла на виконання Урядової програми «Територія якісного життя», і як зазначив представник відповідача в наданих суду письмових запереченнях, відповідно до даної програми квартал між вулицями Пастернака, вул. Маяковського, вул. Б. Хмельницького, вул. Щорса підлягають реконструкції, в тому числі гуртожиток по вул. Щорса, № 24-а.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, включених до плану реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення власником (володільцем) будинку (гуртожитку). Наймачі, які проживали у квартирах (будинках), житлових приміщеннях у гуртожитках до початку реконструкції, після проведення реконструкції мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та, як наслідок, відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2017 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28 березня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Епель О.В.