Постанова № 65578239, 20.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4977/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору, - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, про визнання протиправними дій, стягнення одноразової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, в якому просила суд визнати протиправними дії щодо відмови в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з кожний повний календарний рік служби; стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві на її користь одноразову грошову допомогу при звільненні з органів внутрішніх справ у запас у зв'язку з скороченням штату у розмірі 20390,24 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; стягнути з Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь позивача зазначену допомогу в сумі 20390,24 грн; в інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, третя особа подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 28 жовтня 2015 року №720 позивачу надана відпустка по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку. Наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 05.11.2015 №984 о/с позивача згідно з пунктом 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 в запас Збройних сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів). Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 13 років 06 місяців 12 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби 13 років 06 місяців 12 днів.

В подальшому, позивач звернулася до Міністерства внутрішніх справ України з заявою від 12.01.2016 в якій просила, зокрема виплатити одноразову грошову допомогу.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 23 лютого 2016 року №22/1/1-М-314 позивачу роз'яснено, що Департаментом фінансово - облікової політики МВС її буде проінформовано стосовно зазначеного у заяві питання за результатами іншого звернення - від 27.01.2016.

Листами Департаменту фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2016 року №15/2-М-175 та Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в м. Києві від 01 березня 2016 року №М-110/125/30/01-2016 позивачу відмовлено у нарахування одноразової грошової допомоги, оскільки на момент звільнення грошове забезпечення не виплачувалося з підстав перебування у відпусті по догляду за дитиною.

Вважаючи протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на одноразову грошову допомогу, у зв'язку із скороченням штатів, та, оскільки на час звільнення позивач перебувала на посаді в Оболонському районі РУГУ МВС України в м. Києві, тому і виплата допомоги повинна здійснюватися за рахунок коштів органу, у якому позивач працювала.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі звільнення зі служби, зокрема,у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно абзацу третього пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі Постанова №393), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 14 Постанови №393 передбачено, що одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.

Отже, одноразова грошова допомога особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які звільнені зі служби, зокрема, у зв'язку із скороченням штатів має разовий характер; право на її одержання пов'язане з наявністю 10-річної вислуги та звільненням зі служби, зокрема, з указаних вище підстав.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

В силу підпункту 3.6.2 пункту 3.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896) особам рядового і начальницького складу за час перебування у відпустці по догляду за дитиною грошове забезпечення не виплачується. Таким особам призначається державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Посилання апелянта на те, що позивач у період до звільнення перебувала у відпустці по догляду за дитиною та не отримувала у цей період грошового забезпечення колегія суддів вважає помилковим, оскільки норми чинного законодавства не пов'язують перебування у відпустці по догляду за дитиною з втратою особою права на отримання одноразової допомоги при звільнені.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні 13 повних років служби.

Тому, враховуючи, що на час звільнення позивач перебувала на посаді саме в Оболонському районі районного управління Головного управління МВС у м. Києві, тому і виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватися за рахунок коштів органу, у якому позивач працювала.

Також, суд першої інстанції вірно виходив з того, що в даному випадку позивачу необхідно розраховувати 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у відповідності до посадового (місячного) окладу, що передував події (звільненню), з якою пов'язана відповідна виплата.

Так, згідно довідки Оболонського районного управління Головного управління МВС у м. Києві грошове забезпечення ОСОБА_3 станом на 11 жовтня 2015 року становить 3136,96 грн. Зазначена сума грошового забезпечення за жовтень 2015 року також зазначена у довідках Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС м в. Києві від 20.03.2017 №503 та 504, що надані представником апелянта на вимогу колегії суддів.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні не потребує будь-якого звернення особі, якій належить до виплати, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо її виплати.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково поновив порушене право позивача шляхом стягнення одноразової грошової допомоги, оскільки у цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо виплати допомоги.

Колегія суддів також зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що правильним способом захисту позивача є задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату вказаної допомоги.

Згідно пункту 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні у третьому абзаці резолютивної частини; в інший частині без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві задовольнити частково.

Змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року виклавши третій абзац резолютивної частини наступним чином:

«Зобов'язати Оболонське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби - за повних 13 років вислуги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний відпрацьований рік з урахуванням посадового (місячного) окладу на займаній посаді, що передував моменту звільнення.»

В інший частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 27.03.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

удді: Федотов І.В.

Губська Л.В.