Ухвала суду № 65578145, 28.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стеценко О.С.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року справа № 420/2319/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Чебанова О.О., суддів Шишова О.О., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року у справі № 420/2319/16-а (головуючий І інстанції Стеценко О.С.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання незаконними дій в частині відмови в призначенні пільгової пенсії та зобов'язання прийняти рішення про призначення пенсії на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Новопсковського районного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (далі - відповідач), в якому просив: визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області в частині відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах; скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 29 листопада 2016 року про відмову в призначенні пенсії за віком згідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 на посаді тракториста в КСП «Сосновський» Новопсковського району Луганської області, з 03.04.2000 по 22.02.2002 на посаді тракториста в СФГ «Банто» Новопсковського району Луганської області, з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука» та прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31 липня 2016 року (а.с. 3-6).

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року у справі № 420/2319/16-а позовні вимоги було задоволено повністю, внаслідок чого: визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області в частині відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах; скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 29.11.2016 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 на посаді тракториста КСП «Сосновський» Новопсковського району Луганської області, з 03.04.2000 по 22.02.2002 на посаді тракториста в СФГ «Банто» Новопсковського району Луганської області, з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 на посаді тракториста - машиніста в ТОВ «Технаука», та прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31 липня 2016 року (а.с. 96-99).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи (а.с. 105-108).

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Згідно записів у трудовій книжці колгоспника № 3006 ОСОБА_2 з 1979 року по 10.04.2000 працював трактористом в КСП «Сосновський», 02.04.2000 звільнений з членів КСП «Сосновський» у зв'язку з реорганізацією, 03.04.2000 прийнятий на роботу в КФХ «Банто» трактористом 1 класу, 22.02.2002 звільнений з КФХ «Банто» за власним бажанням.

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 01.03.2002 по 12.11.2007 працював механізатором в ТОВ «Технаука», з 01.04.2008 по 15.10.2008 працював трактористом в ТОВ «Технаука», з 05.05.2009 по 01.12.2009 працював трактористом ТОВ «Технаука».

04.04.1990 він отримав посвідчення тракториста-машиніста, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2.

30.07.2016 ОСОБА_2 виповнилось 55 років, тому він 20.10.2016 звернувся до управління ПФУ в Новопсковському районі з заявою про призначення йому пільгової пенсії відповідно до вимог п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак, у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу відмовлено у зв'язку з не підтвердженням його безпосередньої участі у виробництві сільськогосподарської продукції у період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві «Сосновський» на посаді тракториста з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000, на посаді тракториста СФГ «Банто» з 03.04.2000 по 22.02.2002, на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука» з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009, оскільки за відпрацьований період з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 не зазначено посаду, та перевірити факт роботи ОСОБА_2 на посаді тракториста ТОВ «Технаука» неможливо, оскільки підприємство розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території (м. Луганськ).

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Луганській області № 186 від 29.06.2016 КСП «Сосновський» згідно класифікатора видів економічної діяльності мав КВЕД 01.30.0 - змішане сільське господарство, КСП «Танюшівське» згідно класифікатора видів економічної діяльності мав КВЕД 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Луганській області № 29-27/6 від 10.01.2017 ТОВ «Технаука» згідно класифікатора видів економічної діяльності мав КВЕД 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993, яким визначено, що у відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.

Згідно довідки № 22-7/8-1486 від 17.06.2016 в протоколах засідань КСП та протоколах загальних зборів уповноважених членів КСП «Сосновський» с. Соснівка Новопсковського району Луганської області за 1992-1993, 1996-2000 роки, які знаходяться на зберіганні в архівному секторі райдержадміністрації, відомостей про переведення на іншу роботу, про роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати стосовно ОСОБА_2 не має.

Вказані відомості також підтверджуються архівними довідками № 01-42/629 від 04.07.2016, № 01-42/632 від 04.07.2016, № 01-42/625 від 04.07.2016, № 01-42/626 від 04.07.2016, № 01-42/627 від 04.07.2016, № 01-42/628 від 04.07.2016, № 01-42/631 від 04.07.2016, № 01-42/637 від 06.07.2016, виданими Новопсковською районною комунальною установою «Об'єднаний трудовий архів Новопсковського району» на підставі відомостей на одержання заробітної плати працівниками колективного сільськогосподарського підприємства «Свердлова», КСП «Соснівське», КСП «Україна» с. Соснівка Новопсковського району Луганської області.

Вказані обставини також підтвердили допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтвердили факт безпосередньої зайнятості ОСОБА_2 як тракториста та тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції в КСП «Сосновський», КСП «Банто», ТОВ «Технаука» у спірні періоди.

Відповідно до архівної довідки № 01-42/630 від 04.07.2016 Новопсковської районної комунальної установи «Об'єднаний трудовий архів Новопсковського району» наряди та подорожні листи трактористів колгоспу ім. «Свердлова», «Україна» «Соснівський» з 1979 року по 1992 рік та КСП «Соснівський» з 1993 року по 2000 рік на зберігання до архівної установи не надходили.

Згідно архівної довідки № 22-7/8-1681 від 11.07.2016 Новопсковської РДА, розпорядженням представника Президента України Новопсковської РДА Луганської області від 20.08.1992 № 112 «Про перереєстрацію колективних сільськогосподарських підприємств» проведена безоплатна перереєстрація колективного сільськогосподарського підприємства «Соснівський», яке є правонаступником колгоспу «Соснівський».

Відповідно до листа Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 продовжив роботу на посаді тракториста в ТОВ «Технаука».

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 23 від 17.10.2016, ОСОБА_2 дійсно працював у ТОВ «Технаука» у періоди з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, і за весь період був зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві.

Колегія суддів враховує, що підприємство - ТОВ «Технаука» знаходиться на непідконтрольній Україні території.

Відповідно до довідки № С-70 від 29.06.2016 державного архіву Луганської області Луганської обласної військово-цивільної адміністрації згідно електронної бази фондів Державного архіву Луганської області документи про прийняття, переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати по колгоспу імені Свердлова «Україна», «Соснівський» с. Соснівка Новопсковського району Луганської області були передані на зберігання до Державного архіву Луганської області з 1943 по 1996 роки включно. Враховуючи, що м. Луганськ знаходиться на непідконтрольній українській владі території - доступу до архівосховищ у м. Луганську у працівників Держархіву не має.

Міжнародний суд ООН у консультативному висновку від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії", наголосив, що якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися ("намібійські винятки"). Держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Така позиція знайшла своє відображення у практиці Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", визнається джерелом права в Україні.

Так у справі "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) Європейський суд з прав людини констатував: "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться у цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території життя триває. І це життя потрібно робити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [Європейський судом з прав людини]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, колегія суддів вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідки № 23 від 17.10.2016, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Таким чином колегія суддів приймає вищевказану довідку як належний та допустимий доказ, який підтверджує факт роботи позивача на посаді тракториста у спірні періоди у ТОВ «Технаука». Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 відпрацював на посаді тракториста в період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 в КСП «Сосновський» Новопсковського району Луганської області, з 03.04.2000 по 22.02.2002 на посаді тракториста в СФГ «Банто» Новопсковського району Луганської області, з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука», що може бути зараховано до пільгового стажу.

Посилання відповідача на те, що у період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 у КСП «Сосновський» не зазначена посада, є безпідставними та не відповідають вимогам чинного законодавства та спростовуються записами у трудовій книжці колгоспника № 3006, архівною довідкою № 01-42/628 від 04.07.2016.

Так, в трудовій книжці колгоспника зазначено, що позивач працював у 1999-2000 роках на посаді тракториста і кількість відпрацьованих днів становить 289 та 72 відповідно. Така кількість відпрацьованих днів зазначена у архівній довідці № 01-42/632 від 04.07.2016, виданій Новопсковською районною комунальною установою «Об'єднаний трудовий архів Новопсковського району», що відповідає записам в трудовій книжці, а отже підтверджує роботу позивача на даному підприємстві на посаді тракториста в спірні періоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доведеним той факт, що позивач дійсно працював в період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 на посаді тракториста в КСП «Сосновський» Новопсковського району Луганської області, з 03.04.2000 по 22.02.2002 на посаді тракториста в СФГ «Банто» Новопсковського району Луганської області, з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука» і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції у спірні періоди відповідно до вимог п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Із наведеного та записів у трудових книжках позивача вбачається, що на час досягнення 55-річного віку і звернення за отриманням пенсії позивач мав загальний трудовий стаж понад 25 років та більш ніж 25 років стажу роботи трактористом.

Враховуючи те, що позивач працював трактористом в спірні періоди роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 на посаді тракториста в КСП «Сосновський» Новопсковського району Луганської області, з 03.04.2000 по 22.02.2002 на посаді тракториста в СФГ «Банто» Новопсковського району Луганської області, з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука», та надано письмові докази на підтвердження його роботи трактористом і зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції, а стаж його роботи дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та становить більше 20 років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії за віком як трактористу-машиністу 20.10.2016, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку (30.07.2016), колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 періоди роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 02.04.2000 на посаді тракториста в КСП «Сосновський» Новопсковського району Луганської області, з 03.04.2000 по 22.02.2002 на посаді тракториста в СФГ «Банто» Новопсковського району Луганської області, з 01.03.2002 по 12.11.2007, з 01.04.2008 по 15.10.2008, з 05.05.2009 по 01.12.2009 на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Технаука» в зв'язку із безпосередньою участю у виробництві сільськогосподарської продукції та прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з наступного дня після досягнення позивачем пенсійного віку, з 31 липня 2016 року.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року у справі № 420/2319/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року у справі № 420/2319/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді О.О. Шишов

Г.М. Міронова