Копія
Справа № 822/558/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом прокуратури Хмельницької області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , третя особа на стороні відповідача: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, від 30.01.2017 року ВП № 53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штрафу у розмірі 5100 грн., за невиконання вимог виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року у справі № 822/765/16.
Свій позов позивач мотивує тим, що 30.01.2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову ВП № 53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штрафу в розмірі 5100 грн.
Така постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Позивач 01.12.2016 року отримав постанову відповідача від 01.12.2016 року № 53010858 про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року у справі № 822/765/16, яким зобовязано прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6, заробітної плати, інших виплат за період з 15.07.2015 року по 11.10.2015 року включно, відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат.
Проте позивач подав касаційну скаргу на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду до Вищого адміністративного суду України.
В звязку із поданням касаційної скарги позивач направив на імя начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС М Ю України клопотання в якому просив звернутися до суду із заявою про розяснення постанови Хмельницького окружного адміністративного суду.
Також у вказаному клопотанні позивач навів мотиви неможливості виконати на даний час судове рішення.
Позивач з поважних причин не може виконати рішення суду щодо нарахування та виплати заробітної платив звязку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів на вказані цілі.
Зазначає, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Відповідно до кошторису доходів та видатків прокуратури Хмельницької області на 2016 рік, затвердженого Генеральною прокуратурою України, не передбачено кошти на виплату заробітної плати, нарахованої згідно статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, на казначейському рахунку по КЕКВ 2111 "Заробітна плата" знаходяться лише кошти призначені для виплати заробітної плати працівникам органів прокуратури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
З аналогічних питань висловлена правова позиція, яка відображена у постанові Верховного Суду України від 19.05.2015 року та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015 у справі № 667/4594/14-а, де суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутністю коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Тому позивач вважає, що застосування відповідачем до нього норм статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає відповідальність за невиконання рішення суду без поважних причин, є безпідставним.
З урахуванням наведених обставин позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно письмових заперечень поданих на даний адміністративний позов.
В обгрунтування заперечень відповідач зазначив, що на виконання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов виконавчий лист від 08.08.2016 року по адміністративній справі № 822/765/17, виданий Хмельницьким окружним адміністративним судом, яким постановлено зобов'язати прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, інших виплат ОСОБА_6 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за період з 15.07.2015 року по 11.10.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період.
Керуючись нормами Закону України "Про виконавче провадження", 01.12.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та у відповідності до вимог частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" надано боржнику десятиденний термін для виконання рішення суду.
У строк встановлений державним виконавцем для самостійного виконання, рішення суду боржником не виконано, дій спрямованих на його виконання не вчинено.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника:
- фізичну особу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- посадових осіб 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- юридичну особу 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду без поважних причин, державним виконавцем 30.01.2017 року винесено постанову ВП № 53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штрафу у розмірі 5100 грн.
Постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем на підставі вимог статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки при виконанні рішень зобов'язального характеру та при поновленні на роботі стягнення накладається на боржника.
Відповідач зазначає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом, інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру Закон не передбачає.
З огляду на вказані обставини відповідач вважає, що постанова державного виконавця про накладення штрафу винесена у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні правові підстави для визнання її протиправною та скасування, відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представник третьої особи на стороні відповідача в судове засідання не прибув, хоча третя особа була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності її представника до суду не подала.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року по справі № 822/765/16 вирішено адміністративний позов ОСОБА_6 до прокуратури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання винити дії, задоволити частково, а саме визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_6 заробітної плати за період з 15.07.2015 року по 11.10.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язано прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, інших виплат ОСОБА_6 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за період з 15.07.2015 року по 11.10.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року по справі № 822/765/16 вирішено апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року - без змін.
08 серпня 2016 року Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 822/765/16, яким зобов'язано прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, інших виплат ОСОБА_6 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за період з 15.07.2015 року по 11.10.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року вирішено відкрити касаційне провадження за скаргою прокуратури Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року.
Також даною ухвалою відмовлено прокуратурі Хмельницької області в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року.
01.12.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53010858 за виконавчим листом виданим Хмельницьким окружним адміністративним судом 08.08.2016 року по адміністративній справі № 822/765/16, яким зобов'язано прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, інших виплат ОСОБА_6 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за період з 15.07.2015 року по 11.10.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період, та надано боржнику термін для самостійного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
15.12.2016 року боржником на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено клопотання щодо звернення державного виконавця до суду з метою роз'яснення резолютивної частини рішення, яка є незрозумілою, та проінформовано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що боржником до Вищого адміністративного суду України скеровано клопотання про зупинення виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 822/765/16 від 11.05.2016 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року.
Також повідомлено відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що невиконання судового рішення за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2016 року вирішено відмовити в задоволенні клопотання прокуратури Хмельницької області про зупинення виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до прокуратури Хмельницької області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, винесено постанову від 30.01.2017 року ВП № 53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штрафу у розмірі 5100 грн., за невиконання вимог виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року у справі № 822/765/16.
Вважаючи дану постанову протиправною позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 9 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" (далі Закон № 1697-VІІ) передбачено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно статті 89 Закону № 1697-VII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.
Частиною 1, 2 статті 47 БК України визначено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
Відповідно до пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 (далі - Порядок № 228), кошторис бюджетної установи - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 228 встановлено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.
Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
У свою чергу, фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період (стаття 90 Закону № 1697-VІІ).
Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 25.12.2015 року № 928-VIIІ "Про Державний бюджет України на 2016 рік", положення частини 2 статті 33, статті 81 Закону № 1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що Закони України від 28.12.2014 року № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та від 25.12.2015року № 928-VIIІ "Про Державний бюджет України на 2016 рік", як спеціальні Закони, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, як таких, що фінансуються з державного бюджету, надають повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 (із внесеними до неї змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 763), затверджено схему посадових окладів працівників органів прокуратури.
Кошторисами прокуратури Хмельницької області, затвердженими Генеральною прокуратурою України на 2015 та 2016 роки, заробітна плата розрахована згідно з постановою Кабінетом Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
За таких обставин, та з наданих представником позивача пояснень, судом встановлено, що відповідно до кошторису доходів та видатків прокуратури Хмельницької області на 2016 рік, затвердженого Генеральною прокуратурою України, не передбачено кошти на виплату заробітної плати, нарахованої згідно статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що прокуратурою Хмельницької області не виконано судове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року по справі № 822/765/16 згідно виданого виконавчого листа від 08.08.2016 року з підстав відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на дані цілі у прокуратури Хмельницької області, що об'єктивно підтверджується дослідженими матеріалами.
Надаючи оцінку поважності причин невиконання вказаного судового рішення з підстав відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на дані цілі у прокуратури Хмельницької області, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника:
- фізичну особу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- посадових осіб 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- юридичну особу 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, на переконання державного виконавця без поважних причин, державним виконавцем 30.01.2017 року винесено постанову ВП № 53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штрафу у розмірі 5100 грн.
При цьому, в частині зазначених обставин, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 22.11.2016 року по справі 804/5081/13-а, яка, в силу положень частини 1 статті 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування, в контексті того, що невиконання судового рішення в частині виплати коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 30 червня, 20 жовтня 2015 року та 2 лютого 2016 року (справи №№ 21-1044а15, 21-2630а15, 21-5118а15 відповідно).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Підсумовуючи викладене, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи правову позицію Верховного суду України, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів у прокуратури Хмельницької області на виконання рішення суду, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Накладення державним виконавцем штрафу на позивача в такому випадку жодним чином не захищає право ОСОБА_6 на отримання бюджетних коштів.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому їх необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, від 30.01.2017 року ВП № 53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штрафу у розмірі 5100 грн., за невиконання вимог виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року у справі № 822/765/16.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 29.03.2017 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29 березня 2017 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 65577211, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/558/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: