Ухвала суду № 65576994, 27.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6697/16

У Х В А Л А

27 березня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ОСОБА_3 та кредит ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії.

В судовому засіданні 27.03.2016 року представник позивача подав заяву про забезпечення доказів в порядку ст. 73 КАС України.

Розглянувши подану заяву про забезпечення доказів суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів сплати позивачем судового збору щодо поданої заяви про забезпечення доказів, у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку суду не надано.

Відповідні процесуальні дії за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після предявлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженнями зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Крім того, суддя звертаю увагу, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини у справах «Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства»(Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення доказів не відповідає приписам КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Позивачу необхідно у встановленому КАС України порядку, надати квитанцію про сплату судового збору щодо поданої заяви про забезпечення доказів.

Згідно ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки, приписами ст. 3 Закону України «Про судовий збір», встановлені обєкти справлення судового збору, а саме, подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, то суд вважає за доцільне скориставшись аналогією з приписами статті 108 КАС України, залишити подану заяву без руху.

За таких обставинах заява представника позивача повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 11, 49, 73, 160, 165, 167 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення доказів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до 31 березня 2016 року.

У разі невиконання вимог цієї ухвали клопотання буде вважатись неподаним і буде повернуте позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали, апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н.В.