Постанова № 65576888, 23.03.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року Справа № 813/3023/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

представник позивача Гавришко А.М.,

представника відповідача Яремко В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної Комунального підприємства «Червоноградводоканал» до Червоноградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Червоноградводоканал» до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, з вимогами:

- визнати дії Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо неправомірного нарахування КП «Червоноградводоканал» штрафної санкції протиправними;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000371200 від 02.06.2016 року про нарахування штрафу у розмірі 69000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що погашення заборгованості позивача по податку на додану вартість відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості за спірний період в тарифах, як було передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із застосуванням механізму, визначеного Законом України від 26.06.2005 року №2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». З огляду на те, що розрахунок позивача з бюджетом здійснювався на підставі договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з бюджету, обставини щодо вини позивача, на його думку, не підтверджуються, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях й просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях та просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Суд з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 20.05.2016 року проведено камеральну перевірку КП «Червоноградводоканал» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за період з 30.12.2015 року по 29.04.2016 року, за результатами якої складено акт від 20.05.2016 року №309/13-13-12-00-27/00185347.

Не погодившись із висновками, що викладені в акті перевірки, позивачем надано відповідні письмові заперечення щодо таких.

У подальшому, на підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.062.2016 року №0000371200, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за платежем - податок на додану вартість у розмірі 69000,00 грн. за несвоєчасну сплату КП «Червоноградводоканал» узгодженої суми податкового зобов'язання.

Перевіркою встановлено порушення ст.57 Податкового кодексу України сплатило суму податкового зобов'язання із затримкою більшою 30 календарних днів сумі 345000,00 грн. по податкових деклараціях: від -18.12.2015 року №9256186358, граничний термін сплати - 30.12.2015 року, сплачено борг 29.03.2016 року в сумі 275000 грн. та 29.04.2016 року в сумі 53083,00 грн.; - від 20.01.2016 року №9273795974, граничний термін сплати - 30.01.2016 року, сплачено борг 29.04.2016 року в сумі 16917,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, позивачем оскаржено таке в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Львівській області. Однак, скарга залишена без задоволення за рішенням №3218/10/13-01-10-01-05 від 02.07.2016 року.

Загалом, не погоджуючись із рішенням, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги, Підприємство подало скаргу до Державної фіскальної служби України, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2016 року №0000371200 та рішення ГУ ДФС у Львівській області про результати розгляду первинної скарги. Рішенням ДФС України про результати розгляду вторинної скарги від 29.08.2016 року №18563/6/99-99-11-03-01-25 було залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення і рішення ГУ ДФС у Львівській області, а повторну скаргу позивача - без задоволення.

Тож, позивач і надалі вважаючи протиправними дії контролюючого органу щодо нарахування йому штрафної санкції та безпідставність винесення спірного рішення, звернувся до суду з означеним адміністративним позовом.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Загалом, порядок погашення заборгованості перед бюджетом для підприємств, до яких належить зокрема позивач, здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що саме цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу; дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також на інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з п.п.7.2, 7.4, 7.5, 7.8 ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», проведення взаєморозрахунків здійснюється шляхом послідовного виконання зобов'язань учасниками розрахунків на підставі відповідних угод та в разі наявності в межах заборгованості, зафіксованої на розрахункову дату, рівних сум заборгованості, що підтверджені при визначенні таких сум.

Проведення взаєморозрахунків на умовах, визначених цим Законом, за участю бюджетів усіх рівнів дозволяється лише на суму заборгованості, що виникла з причин:

-неповного фінансування передбачених державним та/або місцевими бюджетами видатків для розрахунків за енергоносії, спожиті підприємствами, організаціями та установами, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів;

-неповної оплати видатків, передбачених бюджетами всіх рівнів на фінансування пільг та субсидій, встановлених законодавством відносно оплати за енергоносії;

-невиконання зобов'язань з оплати енергоносіїв державними та комунальними підприємствами, у тому числі через невідповідність тарифів на електричну, теплову енергію та газ, що спожиті такими підприємствами, вартості товарів, робіт, послуг, які вони реалізовували, виконували або надавали в межах своєї господарської діяльності, за умов, що величина такої вартості визначалася або встановлювалася органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Органи державної податкової служби не мають права відмовити за зверненням учасників розрахунків - платників податків в укладенні договору щодо проведення взаєморозрахунків на умовах, визначених цим Законом.

Порядок проведення взаєморозрахунків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 04.06.2015 року №375 передбачено порядок надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція).

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування , за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Пунктом 2 тієї ж постанови КМУ встановлено, що перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, що утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2.

Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості можливо лише на підставі договору та шляхом послідовного виконання зобов'язань учасниками розрахунків.

Судом із матеріалів справи з'ясовано, що між Головним управлінням Державного казначейства України у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації, Міським фінансовим управлінням Червоноградської міської ради та КП «Червоноградводоканал» укладалися договори про організацію взаєморозрахунків (від 02.07.2015 року №13/2, від 01.12.2015 року №13/61, від 21.12.2015 року №13/84) про проведення сторонами договору взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Згідно укладених договорів, з метою їх реалізації сторони зобов'язувалися до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачалося погасити.

Відповідно до укладених договорів, сторона остання (КП «Червоноградводоканал») перераховує до спеціального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), в тому числі з дострокового погашення реструктуризованої, розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість.

Наявними в матеріалах справи копіями договорів про проведення взаєморозрахунків та платіжних доручень (№1 від 31.07.2015 року, №2 від 16.12.2015 року, №3 від 29.12.2015 року) підтверджено факт здійснення взаєморозрахунків позивача з бюджетом за рахунок субвенцій.

Таким чином, погашення заборгованості позивача по податку на додану вартість відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законами України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із застосуванням механізму, визначеного Законом України від 26.06.2005 року №2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та в порядку, передбаченому постановою КМ України №375. Отже, вищевказаними платіжними дорученнями було погашено заборгованість з різниці в тарифах в рахунок погашення ПДВ, а не податковий борг. Більш того, суд зауважує, що ці кошти є бюджетними і в силу Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» і Бюджетного кодексу України на них не застосовується штрафна санкція.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, внаслідок чого рішення приймається на користь платника податків.

Тож, судом встановлено, що позивачем погашено заборгованість зі сплати ПДВ на підставі договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з бюджету, а тому відсутні підстави для застосування до позивача вимог ст.57 та ст.126 ПК України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не довів правомірності своєї поведінки щодо нарахування позивачу штрафних санкцій та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішенння з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість і під ставність позовних вимог, а тому адміністративний належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати дії Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області щодо неправомірного нарахування КП «Червоноградводоканал» штрафної санкції протиправними;

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Червоноградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області №0000371200 від 02.06.2016 року.

4.Стягнути на користь Комунального підприємства «Червоноградводоканал» (м. Червоноград, вул. Л. Українки, 1; ЄДРПОУ 00185347) з Червоноградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (м. Червоноград, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 39852024), за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір, в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 28.03.2017 року.