Постанова № 65576849, 22.03.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року Справа № 813/3744/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів

головуючого судді Кузана Р.І.,

судді Братичак У.В.,

судді Грень Н.М.,

секретар судового засідання Перчак С.В.,

з участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідачів Паїк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-1), Гоовного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач-2), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України, в якому просить:

- визнати неправомірними дії ДФС України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»;

- зобов'язати ДФС України та ГУ ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» в сумі 206700 грн.;

- зобов'язати ДФС України надати ОСОБА_3 довідку на 50 відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії як працівнику податкової міліції звільненого зі служби;

- судові витрати покласти на ДФС України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ДФС України протиправно відмовлено ОСОБА_3 у нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України «Про міліцію», оскільки право на отримання такої допомоги гарантоване позивачу нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про міліцію» та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, якою затверджено «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції». Відповідно до положень вказаних нормативних актів, одноразова грошова допомога виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Позивач вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 № 900-VII, який набрав чинності 29.12.2015, доповнено п.15 розділу XI Закону України «Про національну поліцію» № 580-VIII абзацом другим і третім такого змісту:

- за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб;

- право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Отже, з урахуванням вказаних норм позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, а також на знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії, як працівнику податкової міліції, звільненого зі служби.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечив, надав письмові заперечення зміст яких полягає в наступному. Постанова Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007, якою було затверджено порядок та умови одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції ,прийнята відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та ст.26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які втратили чинність відповідно до Законів України «Про Національну поліцію» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні». Постанова Кабінету Міністрів України № 850 від 21.07.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» та Закон України «Про Національну поліцію», на які вказує позивач, не поширюються на працівників податкової міліції, а тому на даний час відсутні правові підстави для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності. У зв'язку з цим, листом від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 ДФС України повідомлено ГУ ДФС у Львівській області про відсутність законних підстав призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності. Представник відповідачів вважає таку відмову ДФС України у виплаті одноразової грошової допомоги правомірною.

З цих підстав представник відповідачів просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке:

ОСОБА_3 з 18.08.2013 по 05.01.2016 проходив службу в органах податкової міліції України, йому присвоєне спеціальне звання майор податкової міліції.

Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 04.01.2016 № 1-о ОСОБА_3 звільнено з податкової міліції в запас за п. 64 «б» «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу) з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування податку на додану вартість оперативного управління ДПІ у м.Червонограді ГУ ДФС у Львівській області з 05.01.2016.

Згідно з довідкою Львівської обласної МСЕК № 1 серії 10 ААВ № 887253 від 04.02.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.02.2017, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.

У зв'язку з цим позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою Серії 12ААА № 001308 від 04.02.2016 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

27.07.2016 позивач звернувся до начальника ГУ ДФС у Львівській області із заявою (рапортом), в якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з проходженням служби в податковій міліції.

До заяви долучено: довідку Львівської обласної МСЕК № 1 серії 10 ААВ № 887253 від 04.02.2016; довідку до акту огляду МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 04.02.2016 серії 12ААА № 001308; копію паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідку про грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги від 22.07.2016 № 3839/8/13-13-05-00-39, довідку страхової компанії "Брокбізнес" від 30.06.2016 № ЦВ 8775/16, довідку ПАТ "НАСК "Оранта" від 01.07.2016 № 1390-09/662.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, ГУ ДФС у Львівській області підготовлено висновок від 10.08.2016 про подання матеріалів для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з подією, що сталась у період проходження служби в розмірі 31758,48 грн.

Заява позивача від 27.07.2016 разом з долученими до неї документами та висновком від 10.08.2016 направлені ГУ ДФС у Львівській області на адресу ДФС України, про що повідомлено позивача листом № 4046/10/13-01-04-01 від 10.08.2016.

ДФС України листом від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 повідомлено ГУ ДФС у Львівській області, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати законні підстави відсутні та повернуто матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Позивач вважає такий лист рішенням ДФС України про відмову у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, а тому оскаржив таке рішення та дії відповідача-1 до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII, в редакції, яка діяла до 07.11.2015, (далі - Закон № 565) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про національну поліцію".

Водночас, абз. 3 пункт 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 "Про Національну поліцію" передбачає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності законом України "Про Національну поліцію".

Отже, передбачені в Законі України «Про міліцію» гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12.05.2007 затвердив "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" (далі - Порядок № 707). Вказаним порядком було врегульовано порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівників міліції та податкової міліції.

На даний час Порядок № 707 є діючим, однак регулює зазначені вище правовідносини лише щодо працівників податкової міліції.

Діючою на момент виникнення спірних правовідносин редакцією Порядку № 707 установлено, що допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов, затверджених цією постановою працівникам міліції та податкової міліції, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року N 208-VIII, яким внесено зміни до статті 23 Закону України «Про міліцію» та викладено цю статтю в новій редакції.

У зв'язку з внесенням змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України Постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок № 850).

Таким чином, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівнику міліції визначається Порядком № 850, а працівнику податкової міліції, який набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 13.02.2015 - Порядком № 707.

Судом встановлено, що позивачем подано заяву та документи для призначення одноразової грошової допомоги згідно з Порядком № 707, відтак при розгляді документів ОСОБА_3 та перевірці наявності підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги слід керуватись положеннями саме цього нормативного акту.

Відповідно до Порядку № 707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату.

Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Відповідно до Порядку № 707 та Податкового кодексу України, ДФС України розроблено Методичні рекомендації щодо порядку прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції, які затверджені Наказом № 735 від 29.11.2013 з подальшими змінами і доповненнями (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.6 Методичних рекомендацій висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4.1-4.4 цих Методичних рекомендацій, довідкою про грошове забезпечення, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, актом розслідування нещасного випадку, поранення або про нещасний випадок невиробничого характеру, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті) регіональний підрозділ подає до ДФС у семиденний строк з дня реєстрації документів.

Департамент персоналу за погодженням з департаментами правової роботи, інфраструктури, фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, а також Головного управління власної безпеки у десятиденний строк приймає рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги та подає погоджений висновок на затвердження першому заступнику (заступнику) Голови ДФС, відповідальному за керівництво податковою міліцією згідно з розподілом обов'язків. Після затвердження один екземпляр висновку разом із документами, зазначеними у пунктах 4.14.4 Методичних рекомендацій, повертається органу, у якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати.

Разом з цим Департамент персоналу надає Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку пропозиції щодо внесення змін до затвердженого кошторису органів, у яких проходив службу працівник податкової міліції, із затвердженням суми, що підлягає виплаті. Департамент фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку на підставі пропозицій готує у триденний термін звернення до Міністерства фінансів України щодо внесення відповідних змін до кошторисних призначень (пункт 4.7 Методичних рекомендацій).

Згідно з пунктом 4.9 Методичних рекомендацій підготовлені не в повному обсязі або оформлені неналежним чином документи підлягають поверненню до територіальних органів ДФС на доопрацювання.

Отже, Законом України «Про міліцію» встановлені загальні підстави та розмір одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті працівнику міліції чи податкової міліції у зв'язку з встановленням інвалідності, тоді як механізм підготовки та розгляду документів для призначення такої допомоги працівнику податкової міліції передбачений Порядком № 707, а працівнику міліції - Порядком № 850.

За наслідками розгляду документів працівника податкової міліції щодо виплати одноразової грошової допомоги податковий орган приймає відповідне рішення. За умови достатності підстав та документів для виплати одноразової грошової допомоги, висновок про призначення такої допомоги затверджується першим заступником Голови ДФС України та подається до регіонального підрозділу ДФС України, в якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати. За відсутності передбачених законодавством підстав для виплати одноразової грошової допомоги податковий орган приймає рішення про відмову у виплаті такої допомоги працівнику податкової міліції. При цьому повернення матеріалів без розгляду можливе лише у випадку неналежного оформлення документів.

Зі змісту листа № 28383/7/99-99-04-02-02-17 від 22.08.2016 судом встановлено, що відповідачем-1 документи ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності не розглядались та відповідне рішення за результатами розгляду таких прийняте не було. Вказаним листом ДФС України повернуто на адресу ГУ ДФС у Львівській області документи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю підстав для розгляду таких. Оскільки відповідач-1 повернув документи не лише позивача, цей лист не може вважатись рішенням, яким відмовлено ОСОБА_3 у виплаті одноразової грошової допомоги.

Водночас, з урахуванням положень наведених вище нормативних актів, суд вважає дії ДФС України по поверненню документів позивача без розгляду протиправними, а тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити. Одночасно суд вважає за необхідне зобов'язати ДФС України розглянути документи ОСОБА_3 для виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності.

Оскільки, як встановлено судом, жодного рішення за результатами розгляду документів ОСОБА_3 відповідачем-1 прийнято не було, суд вважає передчасною вимогу позивача про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, а тому в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги зобов'язати ДФС України здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції в сумі 206700 грн. суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи наведене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, постанові ВСУ від 18.03.2014 у справі № 21-11а14, ВАСУ від 28.07.2015 у справі №К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідач-1 наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у виплаті такої, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Як зазначалось, відповідач повернув без розгляду матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до положень Порядку № 707 та Методичних рекомендацій ДФС України в десятиденний строк після надходження матеріалів має прийняти рішення про призначення або, при недостатності підстав чи документів, про відмову у виплаті грошової допомоги.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України надати ОСОБА_3 довідку на 50 відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії як працівнику податкової міліції звільненого зі служби суд зазначає таке.

У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" з 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до ст. 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

Згідно з абз. 2 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Тобто, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, зберігаються пільги та гарантії, передбачені Законом України "Про Національну поліцію".

При цьому, Закон України "Про Національну поліцію" не передбачає надання 50 відсотків знижки по оплаті комунальних послуг, палива та електроенергії.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України "Про Національну поліцію", тому пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для видачі позивачу довідки на 50 відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії як працівнику податкової міліції звільненого зі служби, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України "Про Національну поліцію", тому зобов'язувати відповідача вчинити певні дії щодо видачі такої довідки немає підстав, і в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті рішення за результатами розгляду документів ОСОБА_3 для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності, що оформлена листом № 28383/7/99-99-04-02-02/17 від 22.08.2016;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути документи ОСОБА_3 для виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 21 копійку.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Р.І. Кузан

Суддя У.В. Братичак

Суддя Н.М. Грень

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.03.2017