Постанова № 65576627, 16.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2016 року Справа № 810/2395/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Волков А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО" звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 03.02.2016 № 0000082204, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 50634328,75 грн., з яких: 40507463,00 грн. - за основним платежем; 10126865,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000102204, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 4325349,00 грн.;

від 03.02.2016 № 0000092204, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 22284000,00 грн., з яких: 17827200,00 грн. - за основним платежем; 4456800,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000421702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" у загальній сумі 66451,98 грн., з яких: 43950,68 грн. - за основним платежем; 22501,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000431702, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 510,00 грн.;

від 03.02.2016 № 0000441702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" у загальній сумі 1720,82 грн., з яких: 1034,07 грн. - за основним платежем; 678,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Грошові зобов'язання, що визначені на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень, обчислені податковим органом на підставі даних податкової звітності позивача і базуються на твердженнях відповідача про те, що позивач не надав контролюючому органу фінансово-господарські документи, що підтверджують витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, є підставою для звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військовим збором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган не мав законних підстав для проведення перевірки, тому перевірку проведено незаконно і, як наслідок, незаконними є усі податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатом такої перевірки. У судовому засіданні: представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що перевірку відповідача проведено посадовими особами контролюючого органу на законних підставах, податкові повідомлення-рішення є законними і обґрунтованими, оскільки позивач не надав жодних фінансово-господарських документів, що підтверджують обставини господарських операцій, за результатом здійснення яких формувалися показники податкової звітності позивача за період, що перевірявся. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Внаслідок реорганізації, що відбулась в органах Державної фіскальної служби України, Ірпінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області приєднано до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київській області. У зв'язку з цим суд здійснив заміну відповідача у справі: Ірпінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області замінено на Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління ДФС у Київській області.

Після надання суду усних пояснень представник позивача звернувся до суду з клопотанням про здійснення подальшого розгляду справи за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів і доказів. Представник відповідача проти клопотання позивача не заперечував. Суд, враховуючи відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів, керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО" є юридичною особою, що зареєстрована 18.08.1994 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 03.08.2004 № 12731200000000039).

Видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (основний); оптова торгівля фармацевтичними товарами; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

До 28.11.2014 позивач здійснював діяльність за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Тайожна, буд. 1-1, де знаходяться виробничі потужності ТОВ "НІКО" - фармацевтичний завод по виробництву інфузійних ін'єкційних розчинів та крапель.

У подальшому у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області позивач змінив місцезнаходження і 28.11.2014 зареєструвався за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Карла Маркса, буд. 44 Б.

Після зміни місцезнаходження позивач як платник податків перебував на податковому обліку у Бородянському відділенні Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, на момент вирішення даної справи - перебуває на податковому обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У період з грудня 2015 по січень 2016 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача (ТОВ "НІКО") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.08.2015 (акт перевірки від 15.01.2016 № 25/22-4/20390397).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пунктів 138.1, 138.2, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 40507463,00 грн. за 2014 рік.;

пункту 193.1 статті 193, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового Кодексу України, підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22152549,00 грн.;

підпункту 164.1.2 пункту 164.1, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 169.1 статті 169, пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму 43950,68 грн.;

пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що виявилось у зазначенні недостовірних відомостей про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь найманих працівників та про суми утриманого з них податку у розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (за формою 1ДФ) за 2014 - 2015 роки;

пункту 1 частини першої статті 7, частини п'ятої та тринадцятої статті 8, пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що виявилось у заниженні грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску з найманих працівників (за період з 01.01.2015 по 31.08.2015) на суму 262249,07 грн.;

пункту 1.3 статті 16 розділу ХХ та пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, що виявилось у неперерахуванні військового збору до бюджету в сумі 1034,07 грн., за період з 01.01.2015 по 31.08.2015.

Висновки посадових осіб податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток обґрунтовані тим, що позивач не надав до перевірки первинні фінансово-господарські документи та регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують правомірність формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, є підставою для звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військовим збором.

За результатами перевірки Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:

від 03.02.2016 № 0000082204, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 50634328,75 грн., з яких: 40507463,00 грн. - за основним платежем; 10126865,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000102204, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 4325349,00 грн.;

від 03.02.2016 № 0000092204, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 22284000,00 грн., з яких: 17827200,00 грн. - за основним платежем; 4456800,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000421702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" у загальній сумі 66451,98 грн., з яких: 43950,68 грн. - за основним платежем; 22501,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000431702, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 510,00 грн.;

від 03.02.2016 № 0000441702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" у загальній сумі 1720,82 грн., з яких: 1034,07 грн. - за основним платежем; 678,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. При цьому, податкові повідомлення-рішення позивач оспорював з тих підстав, що перевірка була проведена відповідачем незаконно, тому незаконними є і її результати.

Так, позивач зазначав, що накази Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2015 № 1014 та від 25.12.2015 № 1090 щодо проведення перевірки позивача скасовані постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 в адміністративній справі № 810/5885/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016.

Позивач також стверджував, що перевірку проведено незаконно, оскільки він здійснює господарську діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, а статтею 3 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" запроваджено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Крім того, позивач стверджував, що фактично посадові особи відповідача перевірку не проводили, за місцезнаходженням позивача не з'являлись.

Суд під час судового розгляду на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.

Перевірка ТОВ "НІКО" проводилась посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі таких документів:

рішення суду - ухвали від 24.11.2015, що постановлена слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Шапутько С.В. у кримінальній справі № 757/44232/15-к (кримінальне провадження від 24.06.2015 № 22015101110000113 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України), відповідно до якої проведення перевірки доручено Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області;

листа Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 25.11.2015 № 51/12-11800;

наказу начальника Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2015 № 1014 "Про проведення документальної позапланової перевірки" (з урахуванням наказів від 08.12.2015 № 1060 "Про перенесення термінів проведення перевірки" та від 25.12.2015 № 1090 "Про поновлення терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки");

направлень на перевірку від 07.12.2015 №№ 461, 462, 463, 464, 465, 466, 467, виданих посадовим особам Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2015, що постановлена у кримінальній справі № 757/44232/15-к, надано дозвіл на призначення у кримінальному проваджені № 22015101110000113 від 24.06.2015 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НІКО" (ЄДРПОУ 20390397, підприємство зареєстровано за адресою, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасово, вул. Карла Маркса, 44б, офісні приміщення знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Боричів тік, буд. 35-А) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 01.09.2015. Проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НІКО" (ЄДРПОУ 20390397) доручено Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Суд в ухвалі також визначив, що після завершення перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС в Київській області матеріали перевірки мають бути направлені до слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області в передбачений законодавством строк.

25 листопада 2015 року Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області супровідним Листом від 25.11.2015 № 51/12-11800 вказану ухвалу Печерського районного суду м. Києва надіслано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

7 грудня 2015 року начальник Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області видав наказ від 07.12.2015 №1014 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", зі змісту якого вбачається, що перевірку позивача призначено на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "НІКО" (код ЄДРПОУ 20390397) за період з 01.01.2014 по 31.08.2015 тривалістю 10 робочих днів, починаючи з 7 грудня 2015 року.

На виконання зазначеного наказу посадовим особам Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були видані направлення на перевірку від 07.12.2015 №461, №462, №463, №464, №465, №466 та №467.

Суд з'ясував, що 7 грудня 2015 року посадові особи Ірпінської ОДПІ здійснили виїзд за адресою фактичного місцезнаходження ТОВ "НІКО" (м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35 А), однак у цьому місці будь-які документи і посадові особи позивача виявились відсутніми, про що повідомив представник ТОВ "НІКО".

У цей же день (07.12.2015) копія наказу Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2015 № 1014 "Про проведення документальної позапланової перевірки" та направлення на перевірку були вручені (направлення пред'явлені) головному бухгалтеру ТОВ "НІКО" ОСОБА_1 особисто у приміщенні податкового органу, що підтверджується її особистим підписом на направленнях.

8 грудня 2015 року ТОВ "НІКО" листом від 07.12.2015 № 07/4 (вх. № 14620/10 від 08.12.2015) повідомило Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що архів документів, який потрібен для проведення позапланової перевірки, залишився на непідконтрольній Україні території і знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Тайожна, буд. 1-1, тому надати фінансово-господарські документи позивач не має можливості внаслідок обмежень щодо переміщення вантажів та документів з зони проведення АТО та у зв'язку з високим ризиком їх втрати при переміщенні. Крім того, позивач повідомив, що документи за період з моменту перереєстрації ТОВ "НІКО" (28.11.2014) по 07.12.2015 також не можуть бути надані, оскільки вилучені представниками СБУ у м. Києві та Київській області при проведенні обшуку в рамках кримінального провадження № 22015101110000113.

У зв'язку з одержанням вказаного листа посадові особи контролюючого органу склали акт від 08.12.2015 № 156 про ненадання ТОВ "НІКО" документів до перевірки.

Крім цього, листом від 08.12.2015 № 2127/9/10-31-22-01 Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України звернулась до Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області щодо надання до перевірки документів фінансово-господарської діяльності ТОВ "НІКО" або забезпечення доступу до них.

У зв'язку з цими обставинами наказом начальника Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 08.12.2016 № 1060 термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача перенесено до дати отримання документів або забезпечення доступу до них.

Листом від 09.12.2015 № 51/12-11666 Слідчий відділ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області направив до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області фінансово-господарську документацію стосовно діяльності ТОВ "НІКО", що була вилучена в ході проведення обшуків за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 6 "Б", кв. 52 та м. Київ, вул. Дегтярівська, буд 53 "А", зокрема:виписки по банківським рахункам ТОВ "НІКО" ПАТ КБ "Приватбанк", АТ "Сбербанк Росії", ПАТ КБ "Союз"; договори поставки продукції; видаткові накладні за серпень 2014, вересень 2014; рахунки; маршрутні листи, чеки на закупівлю палива; накладні на внутрішнє переміщення; реалізація (товарів), довіреності; звіти про випущену продукцію; касову книгу; транспортні послуги;транспорті накладні, акти тощо.

Крім того, листом від 24.12.2015 № 51/12-12539 Слідчий відділ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області повідомив Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що посадовим особам податкового органу було надано доступ до документів, вилучених у ТОВ "НІКО" під час проведення обшуків, а саме: видаткових накладних на відвантаження продукції за 2014 - 2015 роки; накладних на внутрішні переміщення продукції; товарно-транспортних накладних та інших документів.

У зв'язку з цим начальник Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області видав наказ від 25.12.2015 № 1090 "Про поновлення терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки", відповідно до якого з 25.12.2015 поновлено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НІКО" (код ЄДРПОУ 20390397) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.08.2015.

Вказаний наказ був отриманий представником позивача (за довіреністю) 25.12.2015, який зазначив безпосередньо на бланку наказу, що проведення перевірки ТОВ "НІКО" є неправомірним в силу вимог статті 3 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Позивач, вважаючи, що підстави для проведення перевірки відсутні, не допустив працівників контролюючого органу до перевірки, та звернувся 25.12.2015 до Київського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження наказів відповідача (від 07.12.2015 № 1014 та від 25.12.2015 № 1090) щодо проведення перевірки ТОВ "НІКО" та продовження терміну її проведення.

У зв'язку з недопуском до перевірки та ненаданням позивачем до перевірки документів фінансово-господарської діяльності, посадові особи відповідача провели перевірку ТОВ "НІКО" на підставі наявної у розпорядженні податкового органу податкової інформації та документів.

Як вже зазначалось, результати перевірки були оформлені актом від 15.01.2016 № 25/22-4/20390397, копію якого надіслано ТОВ "НІКО" рекомендованим листом від 16.01.2016 та вручено уповноваженому представнику позивача 20.01.2016, що підтверджується довідкою підприємства поштового зв'язку від 08.02.2016.

Після надсилання акта перевірки позивач не надавав контролюючому органу зауваження на акт перевірки або фінансово-господарські документи, що підтверджують ті чи інші обставини здійснення господарських операцій, щодо яких під час проведення перевірки виявлено порушення податкового законодавства.

Як вже зазначалось, за результатом перевірки Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняла шість податкових повідомлень-рішень, а саме: від 03.02.2016 № 0000082204, від 03.02.2016 № 0000102204, від 03.02.2016 № 0000092204, від 03.02.2016 № 0000421702, від 03.02.2016 № 0000431702, від 03.02.2016 № 0000441702.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, а саме: скарги від 15.02.2016 № 15/1, 15/2, 15/3, 15/4,15/5, 15/6 до Головного управління ДФС у Київській області; скарга від 25.04.2016 № 25/1 до Державної фіскальної служби України.

Під час адміністративного оскарження позивач стверджував, що акт перевірки від Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не одержував, наголошував на незаконності перевірки та її результатів за формальними ознаками, жодних фінансово-господарських документів, що підтверджують обставини господарських операцій, за результатом здійснення яких формувалися показники податкової звітності за період з 01.01.2014 по 31.08.2015 та прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, до скарг не надавав.

За результатом розгляду скарг податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення (рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.04.2016 № 828/10/10-36-10-01-04; рішення Державної фіскальної служби України від 16.05.2016 № 10677/6/99-99-11-02-01-15).

Під час розгляду даної справи позивач надав суду фінансово-господарську документацію, яку сформовано у 25 томах та приєднано до матеріалів даної справи. Однак, суд констатує, що дані матеріали не були предметом дослідження при проведенні перевірки і не враховувались податковим органом при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень, адже не були надані позивачем ні під час перевірки, ні разом із запереченнями на акт перевірки, ні під час адміністративного оскарження.

Щодо результату розгляду адміністративної справи № 810/5885/15 за позовом ТОВ "НІКО" до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо оскарження наказів на проведення перевірки та продовження терміну її проведення суд у даній справі встановив, що Київський окружний адміністративний суд постановою від 25.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував накази Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2015 № 1014 та від 25.12.2015 № 1090. Постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 набрала законної сили 21 квітня 2016 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У справі, що розглядалась, в основу позовних вимог покладено твердження позивача про незаконність перевірки, проведеної посадовими особами податкового органу і, як наслідок, незаконність податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем за результатом такої перевірки.

У свою чергу, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на твердженнях податкового органу про те, що позивач не надав контролюючому органу до перевірки фінансово-господарські документи, що підтверджують витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, є підставою для звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військовим збором.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема: чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення тощо.

Положеннями статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Види перевірок, підстави та порядок їх проведення визначаються главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (п. 78.2 ст. 78 ПК України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до статті 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контролю) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що обмеження на проведення перевірок стосується виключно випадків здійснення державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності і не поширюється на певні види позапланових перевірок.

Таким чином, зазначене обмеження на проведення перевірок суб'єктів господарювання не поширюється на ревізії чи перевірки суб'єктів господарювання, які не є заходом у сфері державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності, а здійснюються в межах інших правовідносин, зокрема, у сфері розслідування кримінальних правопорушень.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що перевірку ТОВ "НІКО" проведено посадовими особами відповідача на підставі ухвали слідчого судді, що постановлена на підставі статті 93 КПК України (щодо збирання доказів), статті 99 КПК України (щодо документів (висновків ревізій та актів перевірок) як виду речових доказів), статті 223 КПК України (щодо вимог до слідчих (розшукових) дій), а також статті 78 Податкового кодексу України (щодо підстав для проведення перевірки).

Наведені обставини вказують на те, що перевірку позивача призначено слідчим суддею і проведено не як захід з податкового контролю, а як слідчу (розшукову) дію, метою якої є збирання доказів в межах кримінального провадження.

Це також означає, що саме ухвалою суду визначені межі перевірки і повноваження контролюючого органу.

Суд зазначає, що наказ керівника контролюючого органу, який приймається в разі призначення перевірки на підставі рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, постановленого відповідно до кримінального процесуального закону, самостійного значення не має, адже є похідним документом у системі забезпечення документообігу контролюючого органу.

Як вже зазначалось, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2015 у кримінальній справі № 757/44232/15-к надано дозвіл на призначення у кримінальному проваджені № 22015101110000113 від 24.06.2015 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НІКО" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 01.09.2015, проведення якої перевірки доручено Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Згідно з приписом слідчого судді після завершення перевірки її матеріали підлягали направленню до слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2015 набрала законної сили і в силу положень статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов'язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що при призначенні перевірки ТОВ "НІКО" на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2015, згідно з наказами начальника Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2015 № 1014 та від 25.12.2015 № 1090, відповідач діяв правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені судовим рішенням та законом.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, якими визнано протиправними та скасовано накази Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2015 № 1014 та від 25.12.2015 № 1090 для вирішення даної справи преюдиційного значення не мають, адже ці висновки є правовими оцінками, а не обставинами, що не потребують доказуванню у розумінні статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, і стосуються документів похідного характеру - наказів, а не судового рішення - ухвали Печерського районного суду м. Києва. При правовій оцінці обставин даної справи суд керується фактами і власним розумінням закону.

З наведеного висновку суду про те, що проведення перевірки позивача здійснювалось Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області як слідча (розшукова) дія, спрямована на збирання доказів в межах кримінального провадження, а не як захід з податкового контролю випливає й інший висновок, який стосується повноважень податкових органів приймати податкові повідомлення-рішення щодо визначення платникам податків податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення вимог податкового законодавства.

Положення Податкового кодексу України в частині, що стосується повноважень органів доходів і зборів примати податкові повідомлення-рішення за результатами документальних перевірок платників податків, що проводились проведеної за обставин, передбачених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (за рішенням слідчого судді в межах кримінального провадження) декілька разів зазнавали змін.

За загальним правилом, сформульованим у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Однак, щодо повноважень органів доходів і зборів приймати податкові повідомлення-рішення за результатом перевірок, що проводились в межах кримінальних проваджень, існували певні особливості.

Так, пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у базовій редакції Закону України від 02.12.2010 № 2755-VI, яка діяла з 01.01.2011 до 03.01.2013) було передбачено, що в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Законом України від 20.11.2012 № 5503-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів" пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, якою передбачено, що в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку

Зазначена редакція пункту 86.9 Податкового кодексу України діяла з 04.01.2013 по 31.08.2015).

Відповідно, підпунктом 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (яка діяла з 01.01.2011 до 31.08.2015) визначалось, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Законом України від 17.07.2015 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків", який набрав чинності з 01.09.2015, пункт 86.9 статті 86 та підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 з Податкового кодексу України виключено.

Історичний аналіз перелічених норм Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку, що до 31.08.2015 законом не допускалось винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили судовим рішенням (обвинувальним вироком, ухвалою про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами) у кримінальному провадженні, в якому предметом розслідування є ухилення від сплати податків та/або зборів.

Суд зазначає, що з виключенням з тексту Податкового кодексу України пункту 86.9 статті 86 та підпункту 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 законодавче регулювання в цьому питанні змістовних змін не зазнало.

Ключовим аргументом для такого висновку суду є базове положення щодо оцінки адміністративним судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, на предмет чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Тобто, мають існувати, зокрема, такі елементи як законна мета перевірки і використання повноваження саме з метою, з якою це повноваження надано.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області набула повноважень здійснювати перевірку ТОВ "НІКО" виключно на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2015, якою й визначається мета, з якою це повноваження надано цьому органу доходів і зборів, а саме: діючи за дорученням органів досудового розслідування та з дозволу суду в межах кримінального провадження, зібрати докази у спосіб проведення документальної перевірки позивача і після завершення перевірки передати матеріали перевірки до слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

Суд нагадує, що в якості заходу податкового контролю (державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності) її проведення було б неможливим в силу положень статті 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Наведені обставини вказують на те, що приймаючі оспорювані податкові повідомлення-рішення, Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вийшла за межі повноважень, що визначені законом і судовим рішення, використала ці повноваження нелегітимно, тобто всупереч законній меті.

Це означає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

У зв'язку з таким висновком суд вважає за необхідне наголосити, що фактично документальна перевірка позивача як захід податкового контролю не відбулась. Як з'ясувалось, значна кількість первинних фінансово-господарських документів позивача (25 томів фінансово-господарських документів, що зібрані судом під час судового розгляду) контролюючим органом не досліджувались і не враховувались.

Таким чином, відповідач не позбавлений права призначити і провести перевірку документальну перевірку ТОВ "НІКО" як захід податкового контролю відповідно до вимог закону.

Суд також наголошує, що Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до Податкового кодексу України в частині, що стосується проведення перевірок платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, який має зворотну дію у часі має враховуватися відповідачем.

За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивач пред'явив майновий позов, в якому оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень про визначення йому грошових зобов'язань на загальну суму 77312352,55 грн.

Відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" сума судового збору за подання такого майнового позову має становити 1159685,29 грн.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по справі та набрання ним законної сили у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та значною сумою судового збору.

Ухвалою від 02.08.2016 суд задовольнив клопотання ТОВ "НІКО" щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі та набрання ним законної сили.

Таким чином, несплачений за подання позовної заяви судовий збір у сумі 1159685,29 грн. підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

У той же час, в силу приписів частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають лише фактично понесені позивачем витрати.

Оскільки фактично жодних витрат щодо сплати судового збору позивач не поніс, підстави для присудження на його користь судових витрат з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні. Проте, позивач після сплати цієї суми до Державного бюджету України не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою щодо відшкодування відповідних витрат за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, а саме:

від 03.02.2016 № 0000082204, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 50634328,75 грн., з яких: 40507463,00 грн. - за основним платежем; 10126865,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000102204, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКО" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 4325349,00 грн.;

від 03.02.2016 № 0000092204, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 22284000,00 грн., з яких: 17827200,00 грн. - за основним платежем; 4456800,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000421702, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" у загальній сумі 66451,98 грн., з яких: 43950,68 грн. - за основним платежем; 22501,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 03.02.2016 № 0000431702, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 510,00 грн.;

від 03.02.2016 № 0000441702, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" у загальній сумі 1720,82 грн., з яких: 1034,07 грн. - за основним платежем; 678,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО" до Державного бюджету України (отримувач коштів - Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 821018; рахунок отримувача - 31213206784001; код класифікації доходів бюджету - 22030001, символ звітності "206") судовий збір у сумі 1159685 (один мільйон сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.