Постанова № 65574325, 17.03.2017, Франківський районний суд м. Львова

№ 465/11/16-а

2-а/465/122/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2017 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Козюренка Р.С.

при секретарі Ненашко Ю.А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Страхоцької О.Я.

представника третьої особи Дяків Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, з участю третьої особи Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії, суд -

в с т а н о в и в:

05.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій, з урахуванням уточнених вимог (від 20.04.2016 року, 12.07.2016 року, 03.02.2017 року) просить суд:

«- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.07.2015 року здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії за період страхового стажу з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року з урахуванням заробітної плати (доходу) з якої сплачено страхові внески без застосування обмеження розміру 5,6 середньомісячних зарплат по Україні;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.07.2015 року здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії з виключенням з обчислення розміру пенсії та коефіцієнта заробітної плати період страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.12.20003 року;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.07.2015 року здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії з виключенням з обчислення заробітної плати період страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.12.20003 року;

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про припинення виплати ОСОБА_1 з 01.03.2013 року суми проіндексованої пенсії в розмірі 73,21 грн. та здійснити відповідну виплату з індексацією пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.01.2016 року здійснити перерахунок та виплату пенсії з індексацією основного її розміру в 2014-2015 роках та нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати донарахованої пенсії а виконавчим листом від 03.06.2015 року № 1326/10519/2012;

- визнати незаконним заокруглення відповідачем 12 днів лютого 2004 року та 11 днів лютого 2010 року як за два повні місяці страхового стажу до дня призначення пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок розміру коефіцієнта заробітної плати та виплату пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням фактично набутого стажу до 11.02.2010 року».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому з 12.02.2010 року призначено пенсію за віком на загальних умовах. Вважає, що при обчисленні пенсії відповідач неправильно застосував законодавство, а саме застосував положення ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до пенсійних правовідносин, які мали місце до набрання чинності цим Законом чим погіршив його становище. На думку позивача, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ні інші нормативні акти, що регулюють розмір оплати праці, що враховується при обчисленні розміру пенсії не встановлювались обмеження щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду в 1995-1999 роках і аж до 31.12.2003 року. Лише з набранням чинності з 01.01.2004 р. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 41 передбачено обмеження таких відрахувань у розмірі 5.6 середньої заробітної плати на день отримання доходів. Також позивач стверджує, що коефіцієнт трудової участі, нарахований відповідачем за період трудового стажу з 01.07.2000 року по 31.12.2004 року становить меншу величину коефіцієнту, нарахованого за період трудового стажу з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року та після 2003 року, а тому не повинен застосовуватись при обчисленні належного ОСОБА_1 розміру пенсії, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» погіршує становище застрахованої особи. Таким чином, відповідач без належної правової підстави здійснив обмеження позивача у сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду в період з 01.01.1995 року по 31.12.2004 року. Покликається на порушенням відповідачем ст. 19, 22, 58 Конституції України.

Крім того, позивач вважає, що відповідач повинен відповідно до ч.1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проіндексувати пенсію та виплати її частки на підставі судового рішення від 07.05.2015 року на 68.2 5 відповідно до індексу інфляції за 2014-2015 років. Вважає, що за даними персоніфікації до його страхового стажу для обчислення пенсії зараховано 12 днів лютого 2004 року, що становить 0.41379 частки місяця та 11 днів лютого 2010 року, що становить 0,39286 частки такого, тобто сумарно за ці місяці до його страхового стажу роботи зараховано 0.81165 місяця, які у розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати зазначили як два повні місяці. Що призвело до заниження призначеної пенсії на 1 %.

Представник відповідача та третьої особи позовні вимоги заперечили повністю, просили в позові відмовити повністю.

Вважають, що при обчисленні ОСОБА_1 пенсії та застосуванні коефіцієнту стажу діяв правомірно, оскільки діяв відповідно до ст. 24,27,40,41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що розмір пенсії залежить від трудового (страхового) стажу пенсіонера, середньомісячного заробітку, періоду, за який включена заробітна плата, показника середньої заробітної плати в Україні, що врахований при обчисленні пенсії, тощо. Відповідно до ст. 41 Закону, за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати, з якої сплачувались внески, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, - в межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Тому, на думку відповідача, заробітна плата (дохід) для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 врахований в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітна плата (дохід) у встановленому розмірі. Зазначена норма Закону врегульовує порядок обчислення пенсії в тому числі і за період, до набрання чинності цим законом, що є правомірним.

По-друге, щодо застосування коефіцієнта підвищення пенсії, то такий для кожного пенсіонера визначався свій індивідуальний коефіцієнт, який порівнювався з коефіцієнтом, встановленим для підвищення пенсій з 01 березня Постановою КМУ від 36.03.2012 р. № 257, який становив 1,0352. Якщо індивідуальний коефіцієнт був більший 1,0352, то пенсія не перераховувалась. Після проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі судового рішення, його індивідуальний коефіцієнт був 1,1119 (тобто, більше 1, 0352), тому відповідно до ст. 42 Закону з 01.03.2012 року пенсія не підлягала перерахуванню. Зазначають, що проведення розрахунку пенсії за виключенням вказаного позивачем періоду призводить до заниження середньомісячного заробітку і індивідуального коефіцієнта заробітної плати, тому є недоцільним.

По-третє, підстав для виплати компенсації втрати частини грошових доходів ОСОБА_1 немає, оскільки Управлінням на підставі судового рішення, виконавчого листа здійснило перерахунок пенсії з 13.07.2011 року.

З цих підстав відповідач та третя особа вимоги ОСОБА_1 вважають безпідставними та таким, що не підлягають до задоволення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_1 з 12.02.2010 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача становить 41 рік 09 місяців 08 днів (по 01.02.2013 року). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року 1,35% - 0.5636. Середньомісячний заробіток обчислений на підставі поданих документів за період з 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. з урахуванням роботи за сумісництвом та персоніфікованого обліку з 01.07.2000 р. по 28.02.2010 р. із застосуванням середньої заробітної плати (доходу). Зайнятих у галузях економіки України за 200 9 рік (1650.43 грн.), становить 3782.39 грн. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,2.29176. При підрахунку середньомісячного заробітку з урахуванням оптимізації вилучено період з- 01.01.2005 р. по 31.12.2008 р. (10% тривалості страхового стажу згідно з абз. 3 ст.40 Закону України № 1058, де коефіцієнт заробітної плати найменший).

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 року та відкритого на її підставі виконавчого провадження № 48754249, Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова провело перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням доходів. Отриманих за 1998-1999 роки в ДП «Бібрський лісгосп», ВАТ «Західшляхбуд», ТзОВ «Рута-з», ВТГО «Сімекс» з 13.07.2011 року. Доплату до пенсії за рішенням суду було проведено у листопаді 2015 року, лютому, березні та квітні 2016 року. Після проведеного перерахунку пенсії, на підставі вказаного судового рішення, з 13.07.2011 року індивідуальний коефіцієнт підвищення пенсії у 2012 році склав 1, 1119 (2372,04:2133.25). що є більшим за 1,0352.

Розмір пенсії ОСОБА_1 за віком після проведених перерахунків становить 2606,43 грн., з яких: 2255.34 грн. - пенсія за віком; 171,84 грн. - доплата за 16 років понаднормового стажу; 79.25 грн. - підвищення за ст. 42 Закону з 01.03.2011 року; 100,00 грн. - доплата згідно з Постановою КМУ від 23.04.2012 р. № 327).

Зазначені фактичні обставини сторони визнають. Однак, позивач вважає, що внаслідок застосування відповідачем Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до даних правовідносин, що виникли до набрання ним чинності, відбулось погіршення його прав, яке полягає в зменшенні розміру призначеної пенсії за віком. Таким чином, між сторонами виник спір щодо правомірності застосування відповідачем при визначенні щомісячного коефіцієнту заробітної плати за 1995-1999 роки застосування обмеження для нарахування такого, запровадженого з 2004 року та правомірності застосування цього коефіцієнту заробітної плати до 01.01.2004 року за період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Виключно Законом N 1058-IV, який набрав чинності 1 січня 2004 року, визначаються, зокрема, види пенсійних виплат, умови набуття та порядок визначення їх розмірів (частини друга статті 5 Закону N 1058-IV).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» , страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсію позивачу призначено з 12.02.2010 року. Із сум доходу, отриманого після 01.01.2004 року були сплачені усі страхові внески. За період до 01.01.2004 року страховий стаж обчислювався в порядку встановленому ч.2 ст. 24 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що на законодавчому рівні встановлено загальну максимальну величину заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, проте норми Закону № 1058-ІV не містять жодних приписів щодо виключення з розміру заробітної плати, отриманої до набрання чинності цим Законом, то їх суми необхідно враховувати в складі заробітку, на підставі якого обчислена пенсія.

Разом з тим, суд відхиляє покликання позивача на порушення його права у зв'язку із застосуванням Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від. 9 лютого 1999 року. Справа N 1-7/99 № 1-рп/99).

Оскільки, пенсійні правовідносини виникли з 12.02.2010 року, коли порядок обчислення пенсії врегульовується саме ст. 41 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» і пенсія обчислювалась станом на час чинності цього Закону, то безпідставним є покликання про зворотню дію даного Закону в часі.

Стосовно посилань позивача на те, що відповідачем при розрахунку розміру його пенсії невірно був визначений коефіцієнт заробітної плати суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Як вбачається, позивач просить врахувати коефіцієнти заробітної плати за періоди до 01.01.2004 року в періоді з 01.07.2000 року по 31.12.20003 року, тобто врахувати з урахуванням заробітної його заробітної плати за визначені ним 60 календарних місяців.

Водночас суд звертає свою увагу на те, що за приписами ч.1 ст.40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином заявлена позивачем вимога про зарахування його заробітку до 01.01.2000 р., тобто з 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. та після 2003 р., який повинен враховуватися при обчисленні його пенсії, суд не приймає до уваги, оскільки він не відповідає вимогам ст..40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не спростовує розрахунок розміру його заробітку при обчисленні пенсії, який був проведений відповідачем.

За таких обставин вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача з 01.07.2015 року здійснити перерахунок розміру та виплати пенсії з виключенням з обчислення розміру пенсії та коефіцієнта заробітної плати період страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.12.20003 року задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги суперечать положенням ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення періоду страхового стажу при врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії.

Відповідно не підлягають до задоволення і інші вимоги позивача визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про припинення виплати ОСОБА_1 з 01.03.2013 року суми проіндексованої пенсії в розмірі 73,21 грн. та здійснити відповідну виплату з індексацією пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.01.2016 року здійснити перерахунок та виплату пенсії з індексацією основного її розміру в 2014-2015 роках та нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати донарахованої пенсії а виконавчим листом від 03.06.2015 року № 1326/10519/2012; визнати незаконним заокруглення відповідачем 12 днів лютого 2004 року та 11 днів лютого 2010 року як за два повні місяці страхового стажу до дня призначення пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок розміру коефіцієнта заробітної плати та виплату пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням фактично набутого стажу до 11.02.2010 року, оскільки правомірність таких безпосередньо обумовлена з вимогами в задоволенні яких суд вважає слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, та положення ч.1 ст.6 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158,160,162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, з участю третьої особи Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд.

Суддя Козюренко Р.С.