Рішення № 65574314, 20.03.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/4269/16-ц

2/465/701/17

РІШЕННЯ

Іменем України

20.03.2017 року Франківський районний суд м.Львова в складі :головуючого

судді Гулієвої М.І.

При секретарі Жовнір Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства»Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» ,виконуючого обов»язки директора ДП»ЛНДРТІ» ОСОБА_2 про визнання діяльності неправомірною,зобов»язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,,-

в с т а н о в и в

позивач звернувся до суду з позовом про визнання діяльності неправомірною,зобов»язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що після оформлення пенсії він впродовж 2х років працював по контракту в ДП»ЛНДРТІ»,у вересні 2012р.його посадовий оклад був збільшений до 3000грн.Як працюючий пенсіонер він отримав право звернутись до ПФУ про перерахунок пенсії з врахуванням додаткового стажу та підвищеного окладу.При ознайомленні з нарахованими зарплатами за останні місяці роботи 2013р.він виявив,що вони суттєво занижені,тому перед зверенням до ПФУ вирішив перевірити правильність їх нарахування.У зв»язку з чим 15.12.14р.звернувся із заявою до відповідача щодо надання завіреної копії укладеного з ним контракту та з чинними додатками до нього.Відповідач листом від 24.12.14р.його вимогу залишив без уваги,надавши довідку про заробіток,правильність нарахування якого без контракту неможливо перевірити.1.02.15р.він повторно звернувся із аналогічною заявою,листом від 18.02.14р.відповідач відмовив у наданні запитуваних документів.На його чергове звернення від 09.09.15р.відповідач 21.09.15р.повідомив, що відповідь буде надана після прийняття нових працівників бухгалтерії.Не отримавши відповіді,він 29.05.16р.знову звернувся до відповідача із заявою,однак відповіді не отримав,що позбавляє його права звернутись до УПФУ за призначенням вищої пенсії.Відповідачем ОСОБА_2,що виконував обов»язки директора ДП»ЛНДРТІ»,порушено Закон України«Про звернення громадян» ,положення Конституції України.Йому спричинено матеріальні збитки у вигляді понесених ним поштових витрат в сумі 32,6грн.та моральну шкоду,яка полягає у душевних стражданнях,оскільки,на протязі 18 місяців відповідач відмовляв йому у наданні запитуваних документів,перешкоджаючи зверненню в ПФУ щодо перерахунку пенсії.Такі дії відповідача,що тривають по даний час викликали у нього почуття безнадійності,тривоги та безпорадності,спричинили непоправні і незворотні фінансові втрати,так як кожен день затримки у зверненні до ПФУ означає затримку у призначенні пенсії у більшому розмірі.Просить визнати діяльність в.о.директора ОСОБА_2неправомірною ,зобов»язати відповідача надати йому завірену копію контракту №41 від 23.05.11 р.з Додатком №1 від 20.0.12р.,стягнути з відповідача 32,6грн.матеріальної шкоди та моральну шкоду в сумі 1000грн.

29.07.16р.позивач зменшив позовні вимоги ,відмовившись від стягнення матеріальної шкоди.

Згідно заяви від 13.03.17р.уточнив позовні вимоги та просить зобов»язати відповідача надати йому завірену копію контракту №41 від 23.05.11 р.та Додаткової угоди №1 до контракту від 20.0.12р.,стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1000грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги зменшив,відмовившись від вимоги про зобов»язання надати копію контракту,оскільки,така в судовому засіданні йому вручена представником відповідача,в решті позовні вимоги підтримав та дав аналогічні пояснення,просить позов задоволити.

Представник Відповідача ДП»ЛНДРТІ»проти позову заперечив та пояснив, що після переїзду підприємства віднайдено лише оригінал контракту з позивачем та копію Додаткової угоди №1.Копію з копії неможливо завірити,тому Додаткову угоду позивачу не можуть надати.Оскільки,позивачу не надано запитувані документи з об»єктивних причин, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник Відповідача ОСОБА_2проти позову заперечив та пояснив,що ОСОБА_2виконував обов»язки директора ДП»ЛНДРТІ»,24.11.16р.звільнений з роботи.Звернення позивача щодо надання йому копій контракту та додатку,були розписані працівникам для виконання,однак у зв»язку із звільненням працівників та переїздом підприємства на нову виробничу площадку ,перевезенням архіву, частина документів віднайдена лише в даний час.Крім того,у позивача має бути свій примірник контракту та додаткової угоди.Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

У судовому засіданні встановлено,що 23.05.11р.між ДП»ЛНДРТІ»та ОСОБА_1укладено контракт №41,який як вбачається з п.11.3 укладено в 2х примірниках,які зберігаються у кожної із сторін та мають одинакову юридичну силу.

20.08.12р.сторонами укладено Додаткову угоду №1 до контракту з працівником №41 від 23.05.11р.,якою п.7.1 контракту викладено в новій редакції та зазначено,що працівнику з 01.09.12р.встановлено посадовий оклад в розмірі 3000грн.в місяць.

ОСОБА_2виконував обов»язки директора ДП»ЛНДРТІ» з 06.08.13р.,4.11.15р.призначений директором ДП»ЛНДРТІ» за контрактом, 24.11.16р.звільнений з роботи за власним бажанням,що вбачається з копії трудової книжки та наказу №238к від 24.11.16р.

Як встановлено судом,у зв»язку із втратою свого примірника контракту,15.12.14р.позивач звернувся до в.о.директора ДП»ЛНДРТІ»ОСОБА_2із заявою про надання завіреної копії укладеного з ним Контракту №41 від 23.05.11р.та Додатку №1 від 20.08.12р.для уточнення суми заборгованості по зарплаті,оскільки, з моменту звільнення з ним не проведено остаточного розрахунку .

24.12.14р.відповідачем за №910/4-382 у відповідь на вказану заяву позивачу надіслано довідки про заборговану зарплату та компенсацію за невиплачену зарплату.

01.02.15р.позивач знову звернувся до відповідача із заявою,в якій зазначив,що у довідках про заборгованість допущені помилки, для уточнення суми заборгованості по зарплаті та у зв»язку тим,що його перше звернення стосовно надання копії контракту залишилось поза увагою,просить надати завірену копію укладеного з ним Контракту №41 від 23.05.11р.та Додатку №1 від 05.2011р.

На дане звернення,відповідач 18.02.14р. за №910/4-74 повідомив,що згідно чинного законодавства ДП»ЛНДРТІ»не зобов»язане надавати запитувані документи.

9.09.15р.позивач черговий раз звернувся до відповідача із заявою про надання йому завіреної копії чинного на травень-червень 2013р.контракту.На яку отримав повідомлення від21.09.15р. про те,що ДП»ЛНДРТІ» не може надати відповіді на його звернення у зв»язку із звільненням всіх працівників бухгалтерії.Відповідь буде надана після прийняття нових працівників.

29.05.16р.позивач знову звернувся із заявою до відповідача,однак відповідь на вказану заяву не отримав.

Згідно ст.7 Закону України»Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

В силу ст.15 Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Терміни розгляду звернень визначені ст.20 Закону ,зокрема,звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Судом встановлено,що відповідач, надаючи відповіді на заяви ОСОБА_1, проігнорував звернення позивача в частині надання йому копії контракту.На заяву від 29.05.16р.,в порушення положень ст.15,20 Закону України»Про звернення громадян», відповідь не надана.Чим вчинив протиправну бездіяльність.

Суд ,відповідно до ст.11 ЦПК України,розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

За наведених обставин, позовна вимога про визнання діяльності в.о.директора ОСОБА_2неправомірною до задоволення не підлягає.

Згідно ст.25 Закону України»Про звернення громадян», громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає у душевних стражданнях,яких особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім»ї чи близьких родичів .

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як зазначено у п.5 постанови Пленуму ВСУ»Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність

такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві

моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також

інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

У судовому засіданні встановлено,що внаслідок тривалої бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення та ненадіслання позивачу копії котракту та додатку до нього,останньому заподіяно моральну шкоду.

Таким чином,внаслідок протиправної бездіяльності відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду,яка полягала у душевних стражданнях у зв»язку з неодноразовим зверненням до відповідача та тривалим неотриманням запитуваних документів,що викликало у нього почуття безнадійності,тривоги та безпорадності,спричинило незворотні фінансові втрати,так як у зв»язку з неотриманням вказаних документів він був позбавлений можливості звернутись до УПФУ щодо перерахунку пенсії,чим створено перешкоди позивачу у реалізації його законних прав та інтересів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення ,а саме- слід зобов»язати Державне підприємство»Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» надати ОСОБА_1 завірену копію Додаткової угоди №1 від 20.08.2012р.до Контракту з працівником №41 від 23.05.2011р та стягнути моральну шкоду в сумі 500грн.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом , виходячи з характеру правопорушення,обставин його скоєння, глибини душевних страждань позивача , суд враховує ступінь вини відповідача, а також вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір в користь позивача пропорційно до задоволених вимог в сумі1240,2грн .

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Зобов»язати Державне підприємство»Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» надати ОСОБА_1 завірену копію Додаткової угоди №1 від 20.08.2012р.до Контракту з працівником №41 від 23.05.2011р,укладеної між ДП» Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» та ОСОБА_1.

Стягнути з ДП» Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» в користь ОСОБА_1 500грн.моральної шкоди,1240,2грн. сплаченого судового збору,а всього 1740,2грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Гулієва