Вирок № 65572922, 23.03.2017, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/9/17 1-кп/441/34/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2017р. Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого -судді Яворської Н.І.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

за участі прокурора Гавриліва О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015140180000377 від 22.05.2015 р. стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

Львівської області, громадянина України, українця,

не одруженого, не військовозобовязаного, маючого

повну загальну середню освіту, не працюючого,

проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3

Яворівського району Львівської області, раніше

судимого 28.05.2015 р. за ч.3 ст.185 КК України

Городоцьким районним судом Львівської області на

три роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК

України звільненого з іспитовим строком на один рік шість місяців,

за ч.3 ст.185 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

21.05.2015 р. приблизно о 19 год.00 хв. ОСОБА_2, діючи умисно з корисливих мотивів на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення проник у нежитлову будівлю розташовану по вул. Польова, 2, а у с. Повітно Городоцького району Львівської області, яка належить потерпілому ОСОБА_4, звідки повторно таємно викрав майно останнього, а саме: металевий візок вартістю 1857 грн.60 коп., металевий візок вагою 43 кг, 13 металевих блях вагою 54.6 кг., 3 металеві кришки вагою 4.22 кг., 48 металевих будівельних профілів вагою 7.3 кг, металевий обігрівач вагою 3.6 кг, загальною вартістю 422 грн.70 коп., завдавши потерпілому збитків на загальну сусму 2280 грн. 30 коп., викраденим розпорядився на власний розсуд.

Шкоду вважати відшкодованою на досудовому слідстві.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України визнав себе винним повністю, від дачі пояснень та показів відмовився, просив розглянути справу без допиту свідків, потерпілих та без дослідження доказів з чим погодилися учасники судового провадження.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини справи, обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, розяснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставин справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину за викладених вище обставин.

Наведені вище дії ОСОБА_2 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка - таємне викрадення чужого майна, поєднана із проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

Захист вважає кваліфікацію правопорушення вчиненого Андрусом невірною з посиланням на те, що обвинувачений не встиг скористатися викраденим майном та вбачає необхідність застосування ст.15 КК України, однак таке не заслуговує на увагу, оскільки Андрус шляхом схову викраденого, по суті розпорядився чужими речами.

Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитись чи користуватись ним.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Субєктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом і корисливою метою. Субєкт злочину усвідомлює, що майно, яким він протиправно заволодіває, є для нього чужим і він не має на нього права, та його вилучення здійснюється проти волі власника такого майна.

Сам обвинувачений визнав свою вину повністю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що він вчинив умисний корисливий злочин, який відноситься до тяжкого, його особу , а саме те, що він є судимий за вчинення аналогічного злочину, має певне місце проживання, за яким характеризується посередньо, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставини, що його помякшують - щире каяття, визнання вини, відсутність цивільного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за вчинений злочин покарання в межах санкції статті обвинувачення, яке відповідає особі і вчиненого ним злочину.

Крім цього, враховуючи ту обставину, що зазначений вище злочин ОСОБА_2 вчинив до постановлення Городоцьким районним судом Львівської області вироку від 28.05.2015 р., яким обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, засуджено на три роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування цього покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, суд вважає за необхідне на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком від 28.05.2015 р. Городоцького районного суду, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на три роки сім місяців , від відбування якого на підставі ст. 75 КК України звільнити Андруса з випробуванням строком на два роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Речові докази - що є власністю потерпілого ОСОБА_4 та передані йому на збереження до рішення суду, виходячи з положень п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, слід вважати повернутими за належністю.

Стороною обвинувачення надано довідки, якими документально підтверджуються процесуальні витрати на залучення експертів Львівського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення у ході досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12015140180000377 від 22.05.2015 р. судово-товарознавчої та трасологічної експертизи.

У захисника обвинуваченого викликає сумнів висновок експертизи щодо вартості викраденого майна та не вбачає підстав покладення стягнення витрат за експертизи на обвинуваченого. Проте, обвинувачений ствердив, що погоджується з висновками, тому суд вважає недоцільним їх досліджувати.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави в рахунок відшкодування вказаних вище процесуальних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та попереднім вироком Городоцького районного суду Львівської області від 28.05.2015р., остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки сім місяців .

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом двох років від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов»язки.

На підставі п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов»язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави ( одержувач УДКСУ у Залізничному р-ні м.Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 3 1111115700003 МФО 825014, код платежу 24060300) 491 (чотириста девяносто одну грн.) 04 коп. процесуальних витрат за товарознавчу експертизу та 351 грн. ( триста пятдесят одну грн.) 84 коп. за проведення трасологічної експертизи.

Речові докази (а.с. 31,58,145) - що є власністю потерпілого ОСОБА_4 та передані йому на збереження до рішення суду, - вважати повернутими за належністю.

На вирок протягом 30-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.І.Яворська