Рішення № 65572519, 09.03.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/213/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2-М.В. за участю третьої особи - ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди покликаючись на те, що 06.10.2015 року близько 12.40 год. у м. Львові на вул. Пасічній 125, відповідач ОСОБА_2-М.В. керуючи автомобілем Форд Мондео д.н.з. НОМЕР_1, перед початком перестроювання не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода Фабіа д.н.з. НОМЕР_2, під його керуванням, завдавши технічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил Дорожнього Руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до скаледного звіту про оцінку № 1392 від 18.12.2015 року, розмір матеріального збитку автомобіля марки Шкода Фабіа д.н.з. НОМЕР_2 становить 60531,83 грн. Відповідач порушив вимоги Закону України "Про дорожній рух" та ПДР України, внаслідок чого було порушено права позивача та завдано йому майнової шкоди, що підтверджується матеріалами адміністративної справи та висновками спеціаліста автотоварознавця. Враховуючи те, що ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» частково відшкодувало шкоду завдану позивачу на суму 50 000,00 грн. просить стягнути з ОСОБА_2-М.В. 10531,83 грн. завданої майнової шкоди, 5000,00 грн. завданої моральної шкоди, та судові витрати.

В судовому засіданні, позивач підтримав вимоги позову, давши аналогічні пояснення, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив покликаючиь на те, що відповідач не заперечує вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак із доводами позивача про стягнення вартості ремонту, моральної шкоди та судових витрат погодитись не може мотивуючи наступним:

На час дорожньо-транспортної пригоди його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами була застрахована у ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія». Виходячи з цього, а також положень ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), збитки, заподіяні позивачу, були відшкодовані ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія». Не може погодитись із твердженням позивача про спричинення йому моральної шкоди, оскільки сам факт пошкодження майна не може братись до уваги, а інші фактори, на які спирається позивач, як то душевні переживання та вжиття додаткових заходів для організації свого життя, потребують доказів, зокрема лікарських довідок і т.п. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія», в судове засідання не зявився хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки. Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обовязки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 06.10.2015 року о 12.40 год. відповідач ОСОБА_2-М.В. на вулиць Пасічній 125 у м. Львові, керуючи автомобілем Форд Мондео д.н.з. НОМЕР_1, перед початком перестроювання не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода Фабіа д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, завдавши технічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вказані обставини підтверджуються постановою слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Кушпіт А.В. від 27.11.2015 року про закриття кримінального провадження; та постановою Галицького районного суду м.Львова від 25.01.2016 року.

Відповідно до Звіту про оцінку № 1392 автотоварознавчого дослідження складеного 18.12.2015 року, який суд вважає більш точним, повним та обєктивним, максимально відповідаючим іншим матеріалам справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Шкода Фабіа становить 60 531,83 грн.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" водії транспортних засобів належать до учасників дорожнього руху. У ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідач порушив вимоги Закону України "Про дорожній рух" та Правил Дорожнього Руху України, внаслідок чого було порушено права позивача та завдано йому майнової шкоди, що підтверджується матеріалами справи та висновками спеціаліста автотоварознавця.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч.1 ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У роз'ясненнях, вміщених у п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна чи протиправною і поведінкою стосовно неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із вимог розумності і справедливості, зважаючи на обставини заподіяння матеріальної шкоди та її розміри, враховуючи характер та об'єм фізичних, душевних, психічних страждань внаслідок пошкодження майна позивача, а також відсутності у нього можливості користуватись ним, що потребувало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, приймаючи до уваги покликання позивача суд вважає, що є всі підстави для відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладені обставини та критерії визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, визначені ст. 23 ЦК України, суд оцінює її у розмірі 1 000,00 грн. оскільки моральна шкода, завдана позивачу, полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна та протиправною поведінкою стосовно себе. Окрім цього, моральна шкода, задана позивачу обґрунтовується душевними переживаннями, зумовленими ДТП, необхідністю вживати додаткових заходів для організації свого життя у зв'язку з проведенням відновлювального ремонту транспортного засобу та підготовкою до подання позову в суд.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 23, 526, 530, 629, 1166, 1167, 1187,1191, 1192, 1194 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10531,83 грн. матеріальної шкоди, 1000.00 грн. моральної шкоди, а всього 11531,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551.20 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.Р.Волоско.