Ухвала суду № 65570619, 24.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2859/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Чесько-Українського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМФІЛ ТРЕЙД-УКРАЇНА» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2017 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Чесько-Українського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМФІЛ ТРЕЙД-УКРАЇНА» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ч. 5 ст. 98 ЦПК України, а саме: до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення та видається лише за умови безспірності вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», заява про видачу судового наказу за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 98 ЦПК України, а в разі неналежного оформлення заяви чи несплати судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Даний закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Посилання заявника на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» оцінюється судом критично, оскільки за даним приписом від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. В той же час, хочеться зауважити, що ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку наказного, а позовного провадження, а відтак останній не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою заяви про видачу судового наказу підлягає сплаті судовий збір за ставкою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320,00 грн. (триста двадцять гривень).

Відповідно до вимог п. 6 ст. 98 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення зазначених недоліків..

Керуючись ст. ст. 98, 121 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Чесько-Українського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМФІЛ ТРЕЙД-УКРАЇНА» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним ухвали. Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2