Ухвала суду № 65570553, 22.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12552/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2017 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Світлик О.М.

при секретарі судового засідання Гайданці Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Ужгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, в якій просить суд:

поновити строк оскарження постанови та рахувати строк оскарження з того моменту, коли вона дізналась про винесення постанови, тобто з 21.11.2016 року;

скасувати повністю постанову № 16 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП від 25.10.2016 року, та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.;

закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві позивач посилається на те, що 10.10.2016 року, як вона пізніше дізналась, за її місцем проживання підійшли працівники ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради з позаплановою перевіркою, під час якої нібито вона не вийшла з будинку та не допустила посадових до обєкту будівництва.

Зазначає, що вказані посадові особи, які проводили перевірку, порушили ряд норм галузевого законодавства, а саме, постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року за № 698 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду», відповідно до якого вони проводили перевірку. Наразі їй, як власнику обєкта перевірки, про сам акт перевірки повідомлено не було, будь-яких документів їй ніхто не показував, підстав проведення перевірки не доводив, і взагалі перевірку проведено в робочий день, коли вона знаходилась на роботі.

Вказує, що наразі вона є волонтером і на благодійних засадах проводить уроки вивчення іноземних мов, в будні дні вона майже завжди з 08:00 год. і майже до 18:00 год. знаходиться на роботі та того дня вона теж знаходилась на роботі.

Щодо її інформування з приводу позапланової перевірки та прийнятих рішень зазначає, що про це вона дізналась 25.10.2016 року ввечері, коли отримала кореспонденцію (підтвердженням є витяг з Інтернет сайту Укрпошти), в якій було казано що 10.10.2016 року її перевіряли ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради та 25.10.2016 року призначено розгляд складених документів. Вона не змогла встигнути на вказаний розгляд і вважала що звернеться до ДАБК пізніше та наведе свої аргументи, так як за її відсутності розгляд перенесуть. Але розгляд протоколів відбувся і в подальшому 21.11.2016 року вона дізналась про наслідки цього розгляду з поштового листа.

Вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, осікльки під час винесення постанови не дотримано вимоги ст. ст. 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були зясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Зважаючи на те, що вона не знала про винесення постанови, а про існування вказаної постанови дізналась лише 21.11.2016 року (з отриманого поштою листа), тому просить рахувати строк оскарження з того моменту, коли вона дізналась про винесення вказаної постанови, тобто з 21.11.2016 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини і просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача відділу ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та просить у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у письмових запереченнях зазначила, що вважає дану позовну заяву безпідставною та необґрунтованою. Зокрема, до відділу ДАБК 22.08.2016 року надійшла скарга від ОСОБА_4 щодо незаконного будівництва за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 45. 15.09.2016 року, відтак, працівниками відділу ДАБК була проведена позапланова перевірка, про що було складено відповідний наказ та направлення. При цьому було встановлено, що власників будинку по вул. Руська, 45 немає вдома, так як на дзвінки в будинок ніхто не відповідав та на вікнах будинку були спущені сонцезахисні жалюзі. Зі слів мешканців сусідніх будинків працівники відділу ДАБК дізнались про те, що вони перебувають за кордоном та будуть на Україні десь через три тижні. У відповідності до ст. 9 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» № 553 від 23 травня 2011 року державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності субєктів містобудування або їх представників, які будують або збудували обєкт будівництва, а отже проведення даної перевірки було неможливим. При візуальному огляді будинковолодіння зясовано, що побудовано деревяний гараж, який фасадною частиною виходить на вулицю. При зверненні відділу ДАБК до управління містобудування та архітектури зясовано, що за будівельним паспортом на будівництво гаража за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 45 ніхто не звертався. Зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 45, в органі ДАБК не було.

Вказує, що 06.10.2016 року рекомендованим листом ОСОБА_3 запропоновано зявитись до відділу ДАБК для зясування справи щодо влаштованого гаражу за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 45. На даний лист ніякої відповіді та реакції не надходило. Оскільки справа не була розглянута, 10.10.2016 року працівниками відділу ДАБК було проведено повторну позапланову перевірку, про що було складено відповідний наказ та направлення. При цьому було встановлено, що на вікнах будинку були підняті жалюзі та зі слів мешканців сусідніх будинків, власники будинку повернулись з-за кордону. Однак після багаторазових дзвінків у будинок ніхто не відповідав, після чого працівниками ДАБК, керуючись постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» № 553 від 23 травня 2011 року та відповідно до пункту 10 цієї постанови, було здійснено виклик наряду поліції для засвідчення того, що власники будинку відмовляються від допуску до обєкта за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 45, про що було отримано висновок від т.в.о. начальника Ужгородського відділу поліції ОСОБА_5

Зазначає, що спеціалістами відділу ДАБК було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва, який був підписаний двома свідками. Також було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначається місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

12.10.2016 року ОСОБА_3 було надіслано рекомендований лист (поштовим переказом за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 45, для явки ОСОБА_3 у відділ ДАБК 17.10.2016 року з метою зясування справи щодо влаштованого гаража), який залишено без реагування. 20.10.2016 року відділом було повторно надіслано рекомендованого листа щодо явки вказаної особи у відділ ДАБК, однак лист залишився проігнорованим. 25.10.2016 року відділом ДАБК було розглянуто матеріали справи та притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, про що було складено відповідні постанови.

Також вказує на те, що дані постанови винесені у звязку з порушенням ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою чітко передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком обєктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Даний порядок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, а саме п. 13.

Після отриманих листів та матеріалів 16.11.2016 року ОСОБА_3 подала до центру надання адміністративних послуг повідомлення про початок виконання будівельних робіт, однак в поданому повідомлені на будівництво господарської будівлі по вул. Руська, 45 в м. Ужгород надано недостовірні дані. Так, на момент реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалась в ньому не відповідала дійсності, а саме: будівля вже існує і побудована без дозвільних документів. Дане повідомлення є фактом того, що ОСОБА_3 чітко усвідомлювала, що здійснила правопорушення та обманним шляхом мала на меті узаконити самовільно побудований гараж.

Зазначає, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги на порушений порядок, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду», однак даний порядок не поширюється на органи державного архітектурно-будівельного контролю. Так, під час здійснення перевірки орган ДАБК керується постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Позивач також зазначає в позовній заяві, що не могла встигнути на розгляд справи в орган ДАБК, так як отримала листа 25.10.2016 року, однак не зазначає, що на її імя декілька разів надсилали листи про явку до відділу. Окрім того, ОСОБА_3 зауважує, що мала на меті звернутись до органу ДАБК для наведення своїх аргументів, але чомусь жодного разу зазначена особа не спромоглась прийти та надати хоч будь-які документи та пояснення.

З посиланням на вищенаведене вказує, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем в межах делегованих повноважень та з дотриманням чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2016 року до виконавчого комітету Ужгородської міської ради надійшла скарга від ОСОБА_4 щодо незаконного будівництва за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 45.

На підставі наказу ДАБК № 2 від 14.09.2016 року та скарги ОСОБА_4 для здійснення позапланової перевірки на будівництво гаража та демонтаж огорожі по вул. Руська, 45, відповідачем було направлено головного спеціаліста ОСОБА_6 та начальника відділу ДАБК ОСОБА_2, про що складено відповідне направлення про проведення позапланової перевірки № 2 від 15.09.2016 року, зі строком дії направлення з 15.09. до 21.09.2016 року.

06.10.2016 року відповідачем надіслано ОСОБА_3, мешканці м. Ужгород, вул. Руська, 45, лист за № 87/26/15, в якому позивачу запропоновано зявитись 10.10.2016 року о 16.00 год. до відділу ДАБК Ужгородської міської ради для зясування справи щодо влаштованого нею гаражу по вул. Руській, 45.

10.10.2016 року відповідачем повторно складено направлення для проведення позапланової перевірки № 25, зі строком дії направлення з 10.10. до 14.10.2016 року, за яким на підставі наказу ДАБК № 26 від 10.10.2016 року та скарги ОСОБА_4 для здійснення позапланової перевірки на будівництво гаража та демонтаж огорожі по вул. Руська, 45, було направлено головного спеціаліста ОСОБА_6 та начальника відділу ДАБК ОСОБА_2

10.10.2016 року головним спеціалістом відділу ДАБК ОСОБА_6 та начальником відділу ДАБК ОСОБА_2 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, про те, що ОСОБА_3 по вул. Руській, 45, м. Ужгород побудувала гараж без будівельного паспорта на будівництво гаража та без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, не допустила посадових осіб органу ДАБК на територію по вул. Руська, 45, яка належить ОСОБА_3

Вказаного ж дня до чергової частини Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від оператора «102» надійшло повідомлення про те, що по вул. Руська, ОСОБА_2 не допускали до обєкта здійснення перевірки, про що було складено відповідний висновок, затверджений т.в.о. начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 11.10.2016 року, який направлено відповідачу листом т.в.о. начальника Ужгородського ВП від 18.10.2016 року.

В подальшому, 12.10.2016 року відповідачем надіслано ОСОБА_3 лист за № 103/26/15, в якому позивачу запропоновано зявитись 17.10.2016 року о 15.00 год. до відділу ДАБК Ужгородської міської ради для зясування справи щодо влаштованого нею гаражу по вул. Руській, 45.

20.10.2016 року відділом ДАБК повторно надіслано позивачу лист за № 114/26/15, в якому ОСОБА_3 запропоновано зявитись 25.10.2016 року о 15.00 год. до відділу ДАБК Ужгородської міської ради для зясування справи щодо влаштованого нею гаражу по вул. Руській, 45.

25.10.2016 року начальником відділу ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради ОСОБА_2 прийнято постанову № 16 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн. за те, що остання не допустила посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю по вул. Руська, 45 від 10.10.2016 року, чим порушила п. 4 п. п. 1) ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частиною 2 ст. 188-42 КУпАП встановлено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до п. 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 13 Порядку субєкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У п. 12 Порядку, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, обєктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що відділом ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради 06.10.2016 року та 12.10.2016 року були складені листи, в яких запропоновано позивачу зявитися на визначені дату і час до відділу ДАБК Ужгородської міської ради для зясування справи щодо влаштованого гаражу по вул. Руській, 45. Відповідачем долучено до вказаних листів копії списків згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Поштамт з фіскальними чеками, однак докази отримання позивачем зазначених відправлень в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано свого обовязку щодо повного, обєктивного та неупередженого здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки ним не надано доказів на підтвердження забезпечення права позивача на те, щоб бути присутнім під час здійснення такого контролю.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 та 2ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 268 КУпАП регламентовано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Таким чином, Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, з метою недопущення безпідставного притягнення її до відповідальності, що є гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення. До таких гарантій включається, зокрема, забезпечення реалізації права особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на участь у розгляді відповідної справи. Реалізація цього обовязку здійснюється шляхом завчасного повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи.

Водночас, як встановлено судом, оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення було винесено 25.10.2016 року, а лист від 20.10.2016 року за № 114/26-15, в якому ОСОБА_3 було запропоновано зявитися до відповідача для зясування справи, позивач отримала 25.10.2016 року, тобто лише у день винесення оскаржуваної постанови, що стверджується результатом відстеження пересилання поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор 8800019225220.

Отже, судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 25.10.2016 року за відсутності позивача при розгляді справи.

Крім того, при зазначенні суті правопорушення у оскаржуваній постанові та опису обставин, установлених при розгляді справи, не вказано населений пункт, де саме вчинено правопорушення.

Відтак, матеріали справи не підтверджують відповідність повідомлення позивача про розгляд справи вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також дотримання його процесуальних прав при розгляді відповідної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи вказане та оскільки оскаржувана постанова була постановлена без підтвердження своєчасного сповіщення позивача про місце і час розгляду справи, суд приходить до висновку, що постанова відповідача № 16 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП від 25.10.2016 року підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги у частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд констатує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу частин 1 та 2 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ст. ст. 247, 284 КУпАП вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належить до дискреційних повноважень того органу, яким було порушено таку справу, тобто у даному випадку вирішення такого питання належить до компетенції відповідача у розумінні ст. 244-6 КУпАП, а отже, позовна вимога в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 25.10.2016 року, позивач при розгляді справи не була присутньою, отримала копію постанови лише 21.11.2016 року, що дає підстави рахувати процесуальний строк з дня отримання копії. Оскільки позов подано 30.11.2016 року, строк звернення до суду з даним позовом в силу ст. 99 КАС України не пропущено.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 22.03.2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.03.2017 року.

Керуючись ст. ст. 4, 6, 10, 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 171-2, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №16 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 25.10.2016 року та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень з ОСОБА_3 скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7