Постанова № 65567452, 23.03.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження 2-а/225/22/2017

Справа 225/365/17

Дзержинський міський суд Донецької області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Мигалевича В.В.,

за участю секретаря Голубової О.О.,

розглянувши в приміщенні суду м.Торецька адміністративний позов ОСОБА_1 до в.о. заступника начальника Дніпропетровського управління Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.12.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до в.о. заступника начальника Дніпропетровського управління Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.12.2016 року у вигляді накладення штрафу в сумі 2550,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що постановою від 26.12.2016 року позивача було притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст.165-1 КУпАП, ч.17 ст.25, ч.1 ст.26 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме, за несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, у вигляді накладення штрафу в сумі 2550,00 грн. Зазначену постанову було направлено за юридичною адресою підприємства КП «Компанія «Вода Донбасу» - Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта (Митрополитська), 177А, про що позивач дізналась 10.01.2017 року.

З даною постановою позивач не погоджується, вважає її неправомірною та наполягає на її скасуванні. Позивач зазначає, що у зв'язку із засвідченням факту настання форс-мажорних обставин у зв'язку із проведенням АТО на території Донецької області, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у ч.2 ст. 6 вказаного вище Закону, не застосовуються. У зв'язку з цим позивач наполягає на відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, крім того, зауважує на спливі встановленого законом строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Наведені вище докази позивач вважає достатніми для задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач та її представник у розгляді справи участі також не приймали, звернулися до суду з письмовою заявою про розгляд справи за їх відсутності. Окрім того, останніми суду було надано письмові заперечення проти позову, в яких вони просять в задоволенні позову - відмовити.

В обґрунтування наданих заперечень зазначено, що під час ухвалення оскаржуваної постанови було повністю дотримано вимоги чинного законодавства України. Також, стверджує, що перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення строків плати єдиного соціального внеску починається з дня фактичної, хоча й з порушенням встановленого строку, сплати відповідного внеску.

Враховуючи положення ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач у справі - ОСОБА_1, працює головним бухгалтером КП «Вода Донбасу».

Посадовими особами відповідача було встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 258529,95 грн., що суперечить п.8 ст.9, ч.17 ст.25; ч.1 ст.26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ.

16.12.2016 року відповідачем щодо позивача було складено протокол № 34/28-01-50-22 про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 63), який було відправлено на юридичну адресу підприємства разом із запрошенням на засідання адміністративної комісії, яке відбудеться 26.12.2016 року о 10.00 годині у Дніпропетровському управлінні ОВПП ДФС за адресою: м.Дніпро, пр. О.Поля,57, кімната 420 (а.с.67).

За результатами розгляду адміністративного протоколу, 26.12.2016 року відповідачем було прийнято постанову про притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.165-1 КУпАП, у вигляді накладення штрафу в сумі 2 550,00 гривень, а саме, за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2015 року по 29.11.2016 року на загальну суму 518 746,55 грн. (а.с. 64).

В свою чергу, 27.12.2016 року на адресу КП «Компанія «Вода Донбасу» за юридичною адресою позивача (вул. К.Лібкнехта, (Митрополитська), 177А, м.Маріуполь) було направлено другий примірник постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.12.2016 року, отриманий адресатом особисто 10.01.2017 року.

Так, постанову від 26.12.2016 року, яка набрала чинності 10.01.2017 року, позивач, з причин, які не залежать від неї, отримала особисто 10.01.2017 року, та, 19.01.2017 року (про що свідчить відбиток печатки на конверті) надіслала до суду вказану позовну заявою.

Згідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк , встановлений законом, може бути поновлений. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин , цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУоАП).

Таким чином, суд вважає, що позивач пропустила встановлений КУпАП строк для звернення до суду з позовом на оскарження постанови з поважних причин, оскільки постанову по справі про адміністративне правопорушення вона отримала 10.01.2017 року, тобто з цього самого часу їй стало відомо про порушення її прав. Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

З приводу тверджень позивача щодо спливу визначеного ст.38 КУпАП двомісячного строку накладення адміністративного стягнення, суд вважає за доцільне зауважити наступне:

Так, згідно зі ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

При цьому, слід зауважити, що КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Тобто, в даному випадку, з огляду на характер спірного правопорушення, останнє слід вважати триваючим.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що датою вчинення правопорушення зазначено 27 та 28 жовтня 2016 року, 07,10,23,25 та 29 листопада 2016 року. В той же час, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята 26 грудня 2016 року, тобто, в межах визначеного законодавцем строку.

Також, згідно Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (1207-18), зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст.ст.25 і 26 цього Закону.

Тобто, посадові особи платників єдиного внеску тимчасово (до закінчення дії особливого правого режиму) адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску - не несуть .

У відповідності до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно наявних в матеріалах справи сертифікатів (висновків) №1735 від 25.11.2014 року №5270/05-4 та №1736 від 25.11.2014 року №5268/05-4 "про настання обставин непереборної сили", Торгово-промислова палата України за зверненням позивача (КП «Компанія «Вода Донбасу») засвідчила настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року, зазначивши при цьому, що обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с.25-26, 27-28).

Окрім того, на підтвердження наявності у підприємства-позивача форс-мажорних обставин, що завадило виконанню позивачем договірних зобов'язань, суду надано Висновок Донецької ТПП від 03.07.2014 року №2005/12.12-03.

Платники єдиного внеску, визначені ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2464-17), які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (1669-18), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (1669-18), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, законодавець передбачив ретроактивну дію вказаних приписів щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не вимагається.

Разом з цим, позивачем (КП «Компанія «Вода Донбасу»), згідно ст.93 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», складено заяву про звільнення від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме, від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності (а.с.21).

Згідно зі статутом КП «Компанія «Вода Донбасу», Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстроване за адресою: 87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.77А (а.с.17).

В переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року №1053-р, зазначено у тому числі м.Маріуполь Донецької області (Маріупольська міська рада).

Таким чином, позивач (КП «Компанія «Вода Донбасу») є платником єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (1669-18), де проводилася антитерористична операція, а тому - звільняється від виконання визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язків на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Суд вважає за доцільне зазначити також, що станом на день розгляду даної справи (тобто, на 23.03.2017 року) антитерористична операція триває.

Згідно до ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.п.20.1.41 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та ухвалювати постанови у справах про адміністративні правопорушення в порядку, встановленому законом.

В той же час, за ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате - підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проте, зазначені вище обставини, як-то, відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відповідачем при ухваленні оскаржуваної постанови від 26.12.2016 року враховані не були, правова оцінка відсутності в діях позивача вини, як обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення, - не надана, що призвело до безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності. З огляду на це, враховуючи порушення права позивача на звільнення з 14.04.2014 року від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску на державне соціальне страхування, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладені вище обставини, керуючись ст.ст.3, 6-11, 71, 100,102,п.4 ч.1 ст.157, 160-162, 164, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до в.о. заступника начальника Дніпропетровського управління Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.12.2016 року - поновити.

Адміністративний позов - задовольнити.

Постанову в.о. заступника начальника Дніпропетровського управління Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни від 26.12.2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.5 ст.165-1 КУпАП України в розмірі 2550,00 грн. - скасувати.

Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного

оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя: