Вирок № 65563515, 28.03.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5301/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого: судді Піковського В.Ю.,

суддів Степаненка О.М., Кондрацької Н.М..,

з участю:

секретаря судового засідання Запорожець Я.В.,

прокурора Кучера М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016251010001244 від 08.02.2016 року, відносно:

ОСОБА_1, 15.09.201987 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, маючого базову середню освіту, в силу ст. 89 КК України раніше несудимого, інваліда 3 групи по зору,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 та ч.1 ст.185 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2016 близько 01.30 год. гр. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 325 по бул. Шевченка в м. Черкаси умисно, в ході конфлікту, в результаті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи власні дії та можливість настання тяжких наслідків, шляхом нанесення численних ударів руками та ногами в область голови та тулубу потерпілого, точну кількість ударів в ході досудового розслідування встановити не вдалося, заподіяв ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 03-01/120 від 08.02.2016 тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаки небезпеки для життя, у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку, крововиливів в м'які тканини голови, перелому кісток носу, крововиливів в білкові та сполучнотканинні оболонки обох очей, синців, саден та забитих ран голови; закритої травми грудної клітки та живота, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаки небезпеки для життя, у вигляді численних двосторонніх переломів ребер та грудини, крововиливів в м'які тканини грудної клітки, крововиливи на серцевій сумці та під епікардом правого шлуночка та в місці прикріплення аорти, легеневого стовбуру до серця, крововиливів в жирову клітковину обох нирок, синців на грудній клітці, саден на животі, в поперековій ділянці та на правій боковій поверхні тазу; закритої травми шиї, що відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, у вигляді перелому лівого великого ріжка під'язикової кістки з крововиливом навколо; синці та садна кінцівок, що відносяться до категорії ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Причиною смерті ОСОБА_4 є черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку, крововиливів в м'які тканини голови, перелому кісток носу, крововиливів в бокові та сполучнотканинні оболонки обох очей, синців, саден та забитих ран голови. Після чого, ОСОБА_1, з місця вчинення злочину, зник.

Він же, 16.02.2016 року, точного часу не встановлено, знаходячись у лікеро-горілчаному відділі приміщення магазину «Абсолют», що за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, таємно викрав алкогольні напої, а саме: пляшку «Мартіні», вартістю 211 гривень 11 копійок та пляшку «Маренго», вартістю 43 гривні 89 копійок, після чого з місця скоєного ним злочину зник, тим самим Спричинивши ПП «ОСОБА_5Б.» матеріального збитку на загальну суму 255 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, пояснив, що 16.02.2016 року здійснив крадіжку у магазині «Абсолют» за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35, зайшов до відділу алкоголь та здійснив крадіжку двох пляшок Мартіні та Маренго. Приховав ці пляшки, купував пиво. На касі до нього підійшла охорона, в подальшому викликали працівників поліції. Чорні штани, чорні ботинки та оливкова куртка були на ньому. Після цього, його привезли до поліції, на другому поверсі йому запропонували роздягнутися та зняти взуття. Вчинення крадіжки визнає у повному обсязі, вчинені всі фактичні обставини, зазначені в обвинувальному акті, визнає всі докази, зібрані на стадії досудового розслідування, наявний відеозапис, тому цю обставину він не заперечує і в цьому щиро кається.

Не хотів віддавати верхній одяг, в який був одягнутий та зазначав раніше, але віддав, оскільки його примусово забрали працівники поліції. Не заперечує, що експертизи були проведені саме по його взуттю. 30.03.2016 року приїхали працівники поліції із обшуком, забрали декілька особистих речей, курточки. Забрали до відділення поліції також і його. Допитали його по вбивству. Після того, як його забрали, приїхала мама, їй нічого не відповідали, вона викликала працівників поліції, його пізніше відпустили. ОСОБА_4 взагалі не знає. Про вбивство взнав від працівників поліції, коли проводили обшук. Зазначив, що 08.02.2016 був вдома. Вбивство не визнає. Це може підтвердити його матір, батько, цивільна дружина та квартирантка. 07.02.2016 прийшов близько 18.00 додому, весь час був дома. Це була неділя. Ніде вночі не ходив, понеділок провів дома, мав отримати пенсію. Ні з ким не бився, ні до 16.02.2016 року ні після. Його побили працівники поліції, коли він був у відділенні. В подальшому повідомив, що не памятає, де отримав тілесні ушкодження обличчя. Пояснив виявлення крові ОСОБА_4 на його взутті як можливе потрапляння під час пересування через місце, де відбулося вбивство.

Сторона обвинувачення для підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення послалася та надала наступні докази:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що є матірю ОСОБА_4 06.02.2016 року він приїхав до них додому, допомагав по господарству. Він був із своїм сином. Потім сказав, що йому потрібно їхати додому, бо робили дитині операцію. Поїхав він із сином в неділю зранку автобусом, по приїзду в Черкаси відзвонився. Він мав посидіти із дівчиною, донькою дружини від першого шлюбу, яку забрали із лікарні, так як дружині потрібно було йти на роботу. Він 04.02.2016 на лікування дитини взяв гроші в рахунок майбутньої заробітної плати. Син вночі посварився із дружиною, взяв гроші і пішов із дому. В понеділок зателефонували працівники правоохоронних органі та повідомили, що сина немає. Цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_7 пояснив, що коли був на 3 поверсі, побачив людину вагової категорії 90 кг., він прийшов повз балкон, також побачив, що на землі лежала людина, потім приїхала поліція та швидка допомога. Дана особа не відповідає тілобудові обвинуваченого. Лежаче тіло побачив спочатку, перед появою людини в капішоні за хвилини 3.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_8 пояснив, що випадково бачив бійку, приблизно березень 2016, викликав працівників поліції, поки викликав поліцію, бійка припинилася. В цей період він був у будівлі, коли поправляв жалюзі, то побачив момент нанесення нападником ударів потерпілому по тулубу, потерпілий лежав, він побачив декілька ударів ногами та побіг до телефону. Зріст і статуру він не може оприділити, так як було темно.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_9 пояснив, що є інспектором поліції, був викликаний у складі оперативної групи на бійку. В момент їхнього прибуття потерпілий лежав на спині та дихав, до прибуття швидкої медичної допомоги перестав дихати. Крові не бачив.

Допитана в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_10 пояснила, що проводила досудове розслідування даних матеріалів кримінального провадження, вона працювала в складі слідочо оперативної групи. Обвинувачений був затриманий за підозрою у вчиненні крадіжки. ОСОБА_1 добровільно видав взуття у кримінальному провадженні за підозрою у вчинені крадіжки. Особисто тиск не здійснювала. Звернень із даного приводу на її дії від ОСОБА_1 не надходило. Черевики він видавав слідчому Мальченку, тому не було необхідності використовувати ухвалу суду про тимчасовий доступ. Протягом досудового розслідування питань щодо тиску не було. Під час затримання міг отримати тілесні ушкодження. Щодо неправильності зазначення номера телефону в постанові слідчого по здійснення моніторингу номеру телефону обвинуваченого, то дана описка була виправлена в присутності адвоката, а результати проведеної слідчої дії були зроблені по правильному номеру телефону.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_11 пояснив, що завдання по маршрутизації особисто не виконував, це було доручення слідчого, карта складалася по зєднанню мобільного телефону абонента. Зображення кіл зєднання є припустимими, тобто дані схеми не відображають в точності пересування абонента, є припустимі похибки на рівні 20 %. Отже, із впевненістю не можна сказати, що рух відбувся у відповідності до зазначеного в графіках.

Допитана в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_12 пояснила, що син був вдома, із в певністю може підтвердити, він не міг вийти вночі із дому. 08.02.2016 із ранку також був вдома, він і невістка відкривають ларьок, де вона працює ОСОБА_13 проживала із ними в квартирі, протягом 3 років, вона просто знайома. Дома 07.02.2016, із сусідкою ОСОБА_14, шукали в мережі Інтернет побутову техніку. Також повідомила, що сина забирали двічі у поліцію, вибивали із нього зізнання, відбирали одяг, він добровільно не давав його, у неї фотографія, як виглядав син до поліції і після, його перераховували там від неї. 16.02.2016 року забрали 1 раз, протримали 3 доби, потім відпустили, потім 30.03.2016 року та застосовували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Всі докази в неї наявні. Був зламаний ніс у нього та підбите око.

Допитана в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_13 пояснила, що проживала в м. Черкаси, Гагаріна, 83, кв. 100 приблизно 2 з половиною роки. В квітні 2016 року виїхали із квартири ОСОБА_12. Від ОСОБА_12 дізналася, що ОСОБА_1 звинувачують у вбивстві. 08.02.2016 року бачила його зранку в понеділок дома, коли збиралася на роботу. Лягла спати близько 22 год. 07.02.2016. Спала сама не у своїй кімнаті, так як у її кімнаті ОСОБА_12 із сусідкою щось шукали в Інтернеті. Бачила ОСОБА_1 напередодні та 08.02.2016 року зранку, він був одягнений звичайно. Була присутня при проведенні обшуку у його кімнаті, так як він звинувачується у вбивстві.

Допитана в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_15 пояснила, що є цивільна дружина ОСОБА_1, підтверджує факт перебування чоловіка в ніч з 07.02.2016 на 08.02.2016. Ввечері 7-го числа приходила знайома мами обвинуваченого, вони пили чай, щось шукали по Інтернету. Дома також була квартирантка по імені ОСОБА_16.

Допитана в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_17 пояснив, що ОСОБА_1 був вдома з 07.02.2016 на 08.02.2016. в цей час вдома були син, дружина, знайома ОСОБА_18 та племінниця ОСОБА_16. Дізналися про те, що син ОСОБА_1 обвинувачується у вбивстві 16.02.2016 тоді, коли його забрали до поліції з магазина через вчинення крадіжки. В ніч із 07.02.2016 на 08.02.2016 ночував вдома в своїй кімнаті, племінниця ночувала із ним в кімнаті на іншому ліжку. На момент коли він спав, дружина із знайомою щось дивилися в Інтернеті, а скільки часу це зайняло він не знає. 08.02.2016 він проснувся о 06 годині ранку і пішов на роботу о 07 годині. Рано він бачив на кухні сина ОСОБА_19, який ставив чайник та готував яєчню для дітей, а невістка була в кімнаті. ОСОБА_16 теж прокидається десь о 06 годині та збиралася на роботу.

Також за клопотанням сторін провадження були досліджені наступні письмові та інші докази:

-дані протоколу огляд місця події від 08.02.2016 року та фото таблиці місця події ;

-дані протоколу огляду трупа ОСОБА_20 від 08.02.2016 та фото таблиці відповідно до якого вилучено одяг трупа та оглянуто;

-дані лікарського свідоцтва про смерть №120 від 08.02.2016, згідно якого встановлено в ОСОБА_20 крововиливи під оболонки голови мозку, закрита черепно мозкова травма;

-дані протококу огляду предметів від 08.02.2016 року, згідно якого виявлено об'єкти та фото таблиці;

-дані висновку експерта № 03-01/120 від 08.02.2016, згідно якого встановлено причини смерті ОСОБА_4;

- дані довідка про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні від 09.02.2016;

- дані висновку експерта №1/184 від 15.02.2016, згідно якого виявлено два сліди низу взяття на одязі трупа ОСОБА_4;

-дані висновку експерта № 6-02/201 від 02.03.20016, згідно якого виявлені на рукавиці кров людини ;

-дані заяви ОСОБА_1 від 16.02.2016 про долучення до матеріалів кримінального провадження особистого одягу;

-дані протоколу огляду предметів від 16.02.2016, а саме верхнього одягу та взуття, які на добровільних засадах надав ОСОБА_1 слідчому;

-дані заяви ОСОБА_1 відповідно якої встановлено, що з приводу нанесених тілесних ушкоджень не було порушено кримінального провадження, оскільки він не має претензій;

-дані висновку експерта № 05-1-09 від 18.02.2016, згідно якого виявлено сліди крові;

-дані висновку експерта № 6-02/200 від 02.03.2016, згідно якого виявлені на поверхні черевика кров людини;

-дані висновку експерта № 6-01/202 від 09.03.2016, згідно якого виявлені зразки крові ОСОБА_1 на черевиках;

-дані висновку експерта № 1/399 від 15.032016, згідно якого виявлені на поверхні светра сліди взуття під час огляду трупа гр. ОСОБА_20;

-дані висновку експерта № 6-01/265 від 15.03.2016, згідно якого генетична ознака крові на черевику на праву ногу є змішаними, містять генетичні ознаки зразки крові підозрюваного ОСОБА_1 та генетичні ознаки крові ОСОБА_4, що вказує про наявність крові на взутті ОСОБА_1 як його самого так і ОСОБА_4;

-дані висновку експерта № 05-1-08/110 від 19.04.2017, згідно якого встановлено, що кров могла походить від підозрюваного ОСОБА_1;

-дані висновку експерта № 1/679 від , згідно якого виявлено сліди взуття на поверхні светра ОСОБА_4;

-довідка про результати радіотехнічної розвідки від 09.02.2016 №409-19/18/02-2016 під час РТР встановлено, що місце вчинення злочину обслуговують базові станції операторів (мобільного) звязку;

-доручення ст. слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Жили Н.В. від 21.04.2016 про проведення слідчих (розшукових) дій;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2016, згідно якого вилучена інформація зазначена в ухвалі слідчого судді;

-ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.04.2016;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2016, згідно якого вилучена інформація зазначена в ухвалі слідчого судді;

-ухвала слідчого судді Пироженко С.А. Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.04.2016;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2016, згідно якого вилучена інформація зазначена в ухвалі слідчого судді;

-ухвала слідчого судді Пироженко С.А. Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.04.2016;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2016, згідно якого вилучена інформація зазначена в ухвалі слідчого судді;

-дані результатів додаткової радіотехнічної розвідки, яка була проведена за рішенням суду за місцем проживання обвинуваченого;

-акт від 17.02.2016 № 2008/46/03-16 встановлено, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження;

-даними відеозаписів з камер спостереження магазину від 16.02.2016 року та відеозапису, що здійснювала цивільна дружина обвинуваченого при спілкуванні ОСОБА_1 із охороною, останнє було досліджено за клопотанням сторони захисту.

В подальшому, сторона обвинувачення скористалася правом на надання доказів під час судового розгляду та відмовилася від необхідності допиту у якості свідків решти осіб, на що суд не вправі впливати, так як позбавлений можливості збирати докази в кримінальному провадженні враховуючи принцип безсторонності та обєктивності.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.115КК України як умисне вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Враховуючи наведені докази, які були судом досліджені та оцінені в сукупності, суд вважає, що обвинувачення, предявлене ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акту від 06.06.2016 року,не знайшло своє підтвердження у судовому засіданні виходячи з наступного.

При кваліфікації дій ОСОБА_1 стороною обвинувачення залишено поза увагою диспозиціюст. 115 ч. 1 КК України, яка свідчить, що вбивство може бути вчинене лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, тобто коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і, головне, бажає їх настання.

Якщо такий умисел не встановлено або особа діяла з неконкретизованим умислом, то такі дії належить кваліфікувати за наслідками, які фактично настали.Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тілесного ушкодження необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Вказана правова позиція викладена у пунктах 4 та 22Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я».

Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою вину, вказував що потерпілого не знає, жодних ушкоджень не наносив йому, у той час на місці вчинення злочину не був. Пізніше тільки ходив через те місце, що може пояснити наявність залишків крові потерпілого на його взутті.

Зазначені твердження обвинуваченого в частині непричетності до вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_4 судом спростовуються дослідженою низкою доказів в їх сукупності.

З огляду на докази, здобуті у даному провадженні, встановлено, що ОСОБА_4 08.02.2016 року приблизно о 01.30 були нанесені тяжкі тілесні ушкодження, що в результаті спричинили його смерть та є у причинному звязку із її настанням, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №03-01/120 від 08.02.2016 року.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування, обвинувачений, скористався правом надання доказів, добровільно видав взуття, що підтверджено матеріалами кримінального провадження. Зокрема його заява від 16.02.2016 року, показання свідка ОСОБА_10 В подальшому версія захисту змінилася, із вказівкою, що речі обвинувачений не видавав, шляхом тиску та застосування фізичної сили вони були вибиті із обвинуваченого. Однак, було встановлено, що на момент затримання ОСОБА_21, 16.02.2016 року, на його обличчі наявні ушкодження, а саме синці на спинці носу з лівої сторони, пошкоджена ліва брова та ліва щока, що спростовує нанесення йому тілесних ушкоджень під час затримання чи перебування у відділенні поліції працівниками при його допиті. Дані ушкодження чітко видні на відео із магазину, яке знімалося на камеру телефону цивільною дружиною обвинуваченого та яке надала сторона захисту для дослідження в судовому засіданні. Походження його тілесних ушкоджень в судовому засіданні обвинувачений не пояснив, ухилившись від відповіді, тому додаткової перевірки встановлення тілесних ушкоджень у обвинуваченого не потребується, що також узгоджується із його заявою, що даний факт перевірки не потребує (т.2 а.м.к.п. 53)

Видана ОСОБА_1, згідно його заяви від 16.02.2016 року, пара черевиків була оглянута та опечатана, що підтверджено протоколом огляду предметів від 16.02.2016 року, у присутності понятих. Відповідно до висновку експерта №6-02/200 на експертизу був наданий чорний полімерний пакет, належно опечатаний без доступу із вмістом зазначеної пари черевик чорного кольору, в результаті проведення експертизи на змивах із черевиків було виявлено біологічну речовину кров людини. Також експертом описано що на лівому черевику міститься пляма речовини червоного кольору з нечіткими контурами невизначеної форми. Вподальшому встановлено що кров належить потерпілому ОСОБА_4, що підтверджено висновком експерта № 6-01/265 від 15.03.2016 року.

Висновок експерта від 06.05.2016 року за №1/679 підтверджує, що слід низу взуття на светрі потерпілого, розмірами 100х230 мм та окремі елементи сліду 60х140 мм могли бути залишені як одним і тим взуттям із подібними за розміром та формою візерунком так і іншим взуттям із подібними за формою та розміром візерунком. Відтиски могли бути залишені парою черевиків наданих на експертизу, які належать ОСОБА_1 При цьому, наявність слідової картини узгоджується із залишками крові, наявній на поверхні наданого на експертизу взуття, що належала потерпілому.

Умисел на спричинення смерті обвинуваченого в судовому засіданні спростовується показаннями свідка ОСОБА_9, який підтвердив, що по приїзду поліції потерпілий був живий, хоч і без тями, перестав дихати до приїзду швидкої. Причиною смерті стала закрита черепно-мозкова травма та крововиливи під оболонки головного мозку.

Отже, зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 завдавав ударів потерпілому в життєво-важливі органи, але при цьому обвинувачений діяв з неконкретизованим умислом, тому його дії належить кваліфікувати за наслідками, які фактично настали.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 та решти свідків сторони захисту щодо перебування обвинуваченого дома за адресою проживання в момент вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_4, так як вони спростовуються письмовими доказами та відеозаписом. Такі показання свідків сторони захисту спрямовані на формування алібі обвинуваченого, при цьому, показання свідків заплутані між собою, містять неточності та розбіжності.

Суд також не бере до уваги при прийняті рішення і результати моніторингу та радіотехнічної розвідки у проведеній сукупності, так як вони є неточні, містять значну похибку і прямого доказування чи спростування не містять. Суд має керуватися при прийнятті рішення виключно безумовно встановленими доказами, при цьому не вправі посилатися на припущення.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України , то його показання в цій частині відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3ст.349 КПК Українисуд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в цій частині. При цьому судом зясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Частина четверта даної статті вказує, що допит обвинуваченого здійснюється обовязково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань. Однак дана стаття не зобовязує сторону обвинувачення надавати докази в кримінальному провадженні, якщо суд за згодою всіх учасників кримінального провадження визнав недоцільним дослідження наявних доказів, які таким чином повністю визнаються в судовому засіданні сторонами провадження. Тому визнання вини та відмова обвинувачених від детальних показів в судовому засіданні не перешкоджає розглядати дане кримінальне провадження у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України, що чітко узгоджується із нормами вказаної статті та позбавляє необхідності доведення фактичних обставин посилаючись на зібрані в справі докази. Дане положення виключно стосується необхідності та порядку дослідження доказів, іншого тлумачення та поняття не містить.

Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування в кримінальному проваджені, що стосується крадіжки, від сторін судового засідання, не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчинених діянь, будь-які заперечення відсутні.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 щодо обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України підтверджується його показаннями, даними ним в судовому засіданні, та тими доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України. дане положення дає можливість під час проведення судового слідства визнати сторонам кримінального провадження кожен доказ окремо, позбавляє необхідності сторону обвинувачення здійснювати його доказування.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК Україниорганами досудового розслідування не доведено, дії останнього кваліфіковано не вірно, а тому суд вважає, за необхідне перекваліфікувати встановлені вище дії обвинуваченогона ч.2 ст.121 КК України- як умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В решті обвинувачення, суд вважає в ході судового розгляду доведеним і дії обвинуваченого кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до положень ст.65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до тяжкого, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність інвалідності 3 групи, у звязку із чим отримання пенсії.

Помякшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, не визнання вини, поведінку після вчинення злочину, його вік, стан здоровя та сімейний стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі.

При визначенні межі призначеного покарання судом враховано, що обвинувачений хоч в силу ст. 89 КК України не судимий, однак протягом життя відбував покарання у виді позбавлення волі, що підтверджується довідкою про судимість, поведінку після вчинення злочину, негативною характеристикою, визнання вини у вчиненні крадіжки. При цьому взято до уваги особу обвинуваченого, молодий вік, соціальні звязки останнього, наявність на утриманні малолітньої та неповнолітньої дитини.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані різними статтями КК України, тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання за кожний злочин окремо та визначити остаточне покарання, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, враховуючи вчинення злочину проти життя та здоровя особи, що призвело до настання тяжких наслідків, та характеристику особи із негативної сторони.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

При застосуванні ч.5 ст.72 КК України суд обґрунтовує необхідність зарахування строку попереднього увязнення із дати зміни запобіжного заходу 05.05.2016 року, іншими даними суд не володіє, (т.1 а.м.п. 47-48) до дати набрання вироком законної сили, тобто вказівкою на подію, як один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, обґрунтовуючи наступним.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки це встановлені Законом або відповідно до нього судом проміжки часу у межах яких учасники кримінального провадження зобовязані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 КПК України будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом та не перешкоджають право на захист.

Положення ч.1 ст.115 цього Кодексу зазначають, що строки можуть визначатися судом вказівкою на подію.

В конкретному випадку суд встановлює таку подію датою набрання даним вироком законної сили, що повністю узгоджується із законодавчими граничними строками.

Цивільний позов, поданий потерпілою ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 20000грн в рахунок відшкодування майнової шкоди на підставі ст.1166 ЦК України підлягає частковому задоволенню в межах суми 19709грн, тобто в межах витрат понесених потерпілою у звязку із похованням ОСОБА_4, що підтверджується відповідними платіжними квитанціями (т.1 а.м.к.п. 138-140). В іншій частині зазначені потерпілою матеріальні збитки не підтверджуються належними і допустимими доказами, а відтак в цій частині позовні вимоги є недоведеними.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то в цій частині суд зауважує, що твердження позивача про завдання їй моральної шкоди, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1, є обґрунтованим. Разом з тим суд вважає, що сума в 200000грн в рахунок відшкодування моральної шкоди необґрунтована належним чином. Беручи до уваги характер протиправних дій обвинуваченого, обставини, що передували події кримінального правопорушення та особисте ставлення потерпілої до неї, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили смерть сина потерпілої, виходячи із засад добросовісності, розумності і справедливості, суд вважає, що на відшкодування моральної шкоди потерпілої необхідно стягнути з обвинуваченого 100000грн.

Процесуальні витрати при проведенні експертиз під час досудового розслідування складають 19070,58 грн і підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого частково, а саме в сумі 5841,06 грн., що відноситься до доказів вини обвинуваченого.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 370, 373 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 та ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.121 КК України - у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття 9 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту зміни запобіжного заходу, тобто із 05.05.2016 року.

Строк перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 із 05.05.2016 року по день набрання вироку законної сили (включно) підлягає зарахуванню у строк відбутого покарання у співвідношенні 1 день попереднього увязнення до 2 днів позбавлення волі згідно з положеннями ч.5 ст.72 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Цивільний позов, поданий потерпілою ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 19709грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 100000грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 119709 грн.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати при проведенні судових експертиз на стадії досудового розслідування у розмірі 5841,06 грн.

Речові докази по справі:

-Пакет чорного кольору, кінці якого зв'язано та скріплено біркою, на якій нанесено пояснювальний напис: «одяг та речі, вилучені під час обшуку за місцем помешкання ОСОБА_1, - передані до камери схову речових доказів Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, по набранні вироком законної сили передати за належністю;

-Пакет білого кольору, кінці якого скріплені біркою, з пояснювальним написом «светр ОСОБА_4, Пакет експертної служби, із рукавичкою, зр. крові ОСОБА_1, зр. крові ОСОБА_4 змиви бурої речовини з асфальта + контрольні змиви, окурок «kent», який знаходився біля голови померлого, волосся з правої скроневої стани голови померлого вилучене за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 325, волосся з лівої частини голови померлого, волосся з тім'яної ділянок голови померлого, волосся з лобної ділянки голови померлого, мікронакладення лівої руки трупа, по набранні вироком законної сили знищити;

-Конверт білого кольору, на якому міститься пояснювальним написом: «Талон, посвідчення водія та дакгилокарта на ім'я ОСОБА_4, вилучені в ході ОМП від 08.02.2016, передані до камери схову речових доказів Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, по набранні вироком законної сили передати потерпілій;

-Мобільний телефон ОСОБА_4 переданий до камери схову речових доказів Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, по набранні вироком законної сили передати потерпілій ОСОБА_22;

-Чоловіча куртка, спортивний светр, джинси, черевики, теніска, шкарпетки, шкіряна рукавичка, вилучені в ході огляду трупа ОСОБА_4 в морзі 08.02.2016, по набранню вироком законної сили знищити;

-Відеодиски в кількості 6 шт., вилучені в ході проведення тимчасових доступів у ТОВ «Лайф» та ПрАТ «Київстар-У країна» - долучені до матеріалів провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-Відеодиск, долучений стороною захисту зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- Відеодиски в кількості 2 шт. із записами з камер відеоспостереження з магазину «Шарм» і «Їжачок» - долучені до матеріалів провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження досудового розслідування;

- письмові матеріали кримінального провадження, які були досліджені в ході судового засідання за клопотанням сторони обвинувачення та захисту зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси який його ухвалив протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: В.Ю.Піковський

Суддя: О.М.Степаненко

Суддя: Н.М. Кондрацька

Головуючий: ОСОБА_23