Вирок № 65563202, 27.03.2017, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 707/1294/16-к

№ пров. 1-кп/697/11/2017

Вирок

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017 р.

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

Головуючого - судді: Русакова Г.С.,

За участю секретаря: Берегової А.А.

прокурора Штомпель М.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, зареєтрованого за адресою: Черкаська область, Канівський район,с. Бобриця, вул. Боєнка, 1 та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, приблизно 3 роки тому, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не було можливим, знаходився в лісовому масиві біля м. Канів, Черкаської область, більш точного місця встановити не було можливим, де побачив на землі 2 паперові картоні горобки, в кожній з яких знаходилось по 20 набоїв, де у нього виник злочинний умисел, заправлений на носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а саме він підібрав з землі та поклав у свій одяг, після чого переніс за місцем проживання 2 паперові картоні коробки, в кожній з яких знаходилось по 20 набоїв, а саме за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Молодіжна, 13, тим самим придбав, носив та почав зберігати бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, у невстановлений час та дату вищевказані 2 паперові картоні коробки, в кожній з яких знаходилось по 20 набоїв, заховав під заднє сидіння свого автомобіля НОМЕР_1, де продовжив зберігати без передбаченого законом дозволу.

24.02.2016 у період часу з 08 год. 10 хв. до 10 години в ході обшуку на території домоволодіння за адресою Черкаська область, м. Канів, вул. Молодіжна, 13 в автомобілі НОМЕР_1 під заднім сидінням виявлено та вилучено 2 паперові картоні коробки, в кожній з яких знаходилось по 20 набоїв, які згідно висновку судової балістичної експертизи № 1/315 від 26.02.2016 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 7,62 мм. гвинтівковими набоями до гвинтівок зразка 1891/30 pp. конструкції Мосіна, споряджені кулею зі стальним осердям (7Н1), заводського виробництва Новосибірського заводу низьковольтної апаратури, придатними для стрільби, які ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Крім того, під час проведення вказаного обшуку також в приміщенні за вищевказаною адресою виявлено та вилучено 8 набоїв, які згідно висновку судової балістичної експертизи № 1/313 від 21.03.2016 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, а саме один патрон - 7,62 мм. гвинтівковий патрон до гвинтівок зразка 1891/30 pp. конструкції Мосіна; один патрон - 7,62 мм. гвинтівковий патрон з легкою кулею (57-Н-223, 57-Н-323), зразка 1908/50 pp.; один патрон - 7,62 мм. мисливський патрон з експансивною кулею типу «SP» (Soft Point); один патрон - 5,45 мм. проміжний патрон зразка 1974 року, споряджений кулею зі стальним сердечником (7Н6, 7Н6М); три патрони - 7,62 мм. пістолетні патрони з кулями зі свінцевим сердечником; один патрон мисливський калібру 22 WMR споряджений кулею експансивної дії. Один 7,62 мм. гвинтівковий патрон до гвинтівок зразка 1891/30 pp. конструкції Мосіна, заводського виробництва ПАТ «Новосибирский завод низковольтной аппаратуры» м. Новосибірськ, Росія; один 7,62 мм. гвинтівковий патрон з легкою кулею «Л» зі свінцевим сердечником (57-Н-223, 57-Н-323), зразка 1908/30 pp. заводського виробництва Тульський патронний завод, Росія; один 7,62 мм. мисливський гвинтівковий патрон з експансивною кулею типу «SP» (Soft Point) заводського виробництва ПАТ «Новосибирский» завод низковольтной аапаратуры» м. Новосибірськ, Росія; один патрон 5,45 мм. проміжний патрон зразка 1974 року, споряджений кулею зі стальним сердечником (7Н6, 7Н6М), заводського виробництва м. Луганськ, Україна; три 7,62 мм. пістолетні патрони споряджені кулями зі свінцевим сердечником, заводського виробництва, Чехія; один патрон - мисливський калібру 22 WMR споряджений кулею експансивної дії, заводського виробництва США.

Крім того, під час проведення вказаного обшуку також в приміщенні за вищевказаною адресою виявлено та вилучено 2 набої, які згідно висновку судової балістичної експертизи № 1/314 від 17.03.2016 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. Один патрон - являється мисливським патроном калібру 22 WMR споряджений кулею експансивної дії, кільцевого запалювання, заводського виробництва США. Один патрон - являється 5, 6 мм. цільовим патроном кільцевого запалювання, заводського виробництва СРСР, куля якого змінена саморобним способом, які ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_2обвинувачується у зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, 24.02.2016 у ранковий час до місця його проживання прибули працівники поліції та слідчий з прокурорм та на підставі ухвали суду провели обшук . Піч час якого з автомобіля , що знаходився на подвірі вилучили дві пачки з потронами в загальній кількості 40 шт. Дані набої він не зберігав в автомобілі та звідки взялися не знає. Крім того , в будинку вилучили набої , кількості не може сказати та на які в нього мається дозвіл. Також було вилучене особисте майно , частина якого не вказана в протоколі обшуку . Вину не визнає, так як ніяких набоїв , в незаконності зберігання яких обвинувачують не зберігав.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, згідно з вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Тобто, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були

-ухвала про проведення обшуку від 23.02.20116 року (а.с. 161);

-протокол обшуку від 24.02.2016 року (а.с. 162-164);

-висновки судово балістичних експертиз експерта (а.с.170-187);

- постанова про визнання речовими доказами.

Виходячи з вимог ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стороною обвинувачення надано суду на підтвердження винуватості ОСОБА_2А.у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, протокол обшуку житла обвинуваченого від 24.02.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 23.02.2016 року.

Суд вважає , що обшук житла проведено з порушеннями ст. 223,233,234, 236 КПК України.

Так, у клопотанні про проведення обшуку від 23.02.2016 року, слідчий просив слідчого суддю про дозвіл на проведення обшуку домоволодіння та інших приміщень, прибудов, господарських будівель і споруд за місцем проживання ОСОБА_2, який мешкає за адресою Черкаська обл., м.Канів, вул.Молодіжна, 13.».

Ухвалою ж слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.02.2016 р. надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою Черкаська обл., м.Канів, вул.Молодіжна, 13.

Відповідно до зазначеної ухвали, - дозволу на обшук інших приміщень, прибудов, господарських будівель і споруд за місце проживання ОСОБА_2 та його автомобіля останнього, - слідчий суддя не надавав.

В порушенні вимог ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проведенов інших приміщеннях , прибудовах, господарських будівлях і споруд та в автомобілі.

Суд вважає , що обшук автомобіля , під час якого були вилучені інкриміновані ОСОБА_2 2 коробки з 40 набоями проведено без дозволу, оскільки в ухвалі слідчого судді не було надано дозвіль для обшуку транспортного засобу.

Крім того, відповідно до показів свідків-понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були допитані в суді, вони присутні не були і як в ньому вилучалися набої вони не бачили. Суду вони показали, що коли вони прибули на подвір'я ОСОБА_2 то двері автомобіля вже були відкриті. Тобто суд вважає , що цим порушено вимоги ч. 7 ст. 223 КПК України, яка вимагає , що обшук житла чи іншого володіння особи здійснюється з обов'язковою участю не менше двох понятих, що зроблено не було, оскільки поняті саме при обшуку автомобіля присутні не були.

Крім того, суд вважає, що в порушення ст. 40 КПК України без передбаченого доручення до обшуку залученні оперуповноваженого СКР Черкаського РВП ОСОБА_5, який при допиті в суді показав, що це він особисто вилучив з автомобіля набої.

Допитаний в суді слідчий Кілін К.А. показав, що зазначені вище набої з автомобіля ОСОБА_2 були вилучені не ОСОБА_5, а іншим оперативним працівником - ОСОБА_6, на якого доручення в порядку ст.40 КПК України також відсутнє, що також свідчить про незаконність участі останнього у проведенні обшуку.

Також викликає об'єктивний сумнів і вилучення за місцем проживання ОСОБА_2 інкримінованих йому 10 набоїв. Відповідно до показів вище вказаних свідків-понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в будинку вилучалися набої лише до мисливської зброї ОСОБА_2, на що у ОСОБА_2 є відповідні дозволи. Як упаковувалися ці та вказані вище набої з коробками свідок-понята ОСОБА_3 взагалі не бачила, а свідок ОСОБА_4 показав, що лише бачив як всі набої скинули в один пакет.

Крім того, начебто вилучені під час обшуку набої не конкретизовані в протоколі обшуку і в постановах про призначення експертиз. Зокрема не вказано їх розмір, маркування та інші індивідуальні ознаки. І як наслідок, - не зрозуміло які саме набої вилучалися та які саме направлялися на експертизу та чому більша частина вказаних в протоколі обшуку набоїв взагалі без огляду та проведення балістичних експертиз була повернутва ОСОБА_2

В ухвалі слідчого судді було зазначено, що надається дозвіл з метою відшукання предметів і документів , засобів та речей за допомогою яких могли вноситися зміни до конструкції вневматичної зброї.

Тому суд вважає , що вилучення одягу , шкур великої рогатої худоби та звірів та побутових речей є невиправданим .

Тобто , суд приходить до висновку , що протокол обшуку , що не відповідає вимогам ст. 104 КПК України є нікчемним та доказового значення не мають.

Крім того, перелічені вище докази в своїй сукупності викликають сумніви та суд не може покласти їх в основу обвинувального вироку, а відтак виходячи з позиції ЄСПЛ, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину, не приймає їх як докази сторони обвинувачення та відкидає їх.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, при визначенні допустимості чи недопустимості доказів діє Правило «отруєного дерева», «плоди отруєного дерева», або «ефект доміно», згідно з якими визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі. Отруєне дерево дає отруєні плоди. Матеріали/докази, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу/доказу самі є недопустимими як докази. Після визнання матеріалу/доказу недопустимим, спрацьовує «ефект доміно».

Таким чином, дані, які містяться в зазначеному вище протоколі обшуку, суд не приймає до уваги як належні та допустимі докази вини ОСОБА_2А.у вчиненні злочину.

Суд також визнає недопустимим доказом висновки балістичних експертиз: № 1\313 від 21.03. 2016 р., ( та.с.170 178) , № 1\314 від 17.03. 2016 р.(а.с.180-183) , № 1\315 від 26.02.2016 р., оскільки на дослідження експертиз направлені предмети, які були вилучені під час обшуку відповідно до протоколу, дані якого визнані судом недопустимими доказами.

Крім того, судом встановлено , суд вважає , що досудовим слідством порушено вимоги ч.2 ст.218 КПК України щодо визначення прокурором підслідності, оскільки, стороною обвинувачення не було надано про визначення підслідності , яка виноситися прокурором вищого рівня, тобто прокурором прокуратури Черкаської області, і відомості про це, відповідно до ч.3.І положення про порядок ведення ЄРДР, повинні вноситися до цього реєстру, що також зроблено не було і відповідні процесуальні документи в матеріалах провадження відсутні.

Встановлене об'єктивно підтверджується відсутністю інформації про визначення підслідності в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який долучений до обвинувального акту і наданий . Відсутня інформація щодо визначення підслідності і у витягу з ЄРДР, який наданий суду прокурором за клопотанням сторони захисту. Все це свідчить про те, що підслідність у даному провадженні, відповідно до вимог КПК України, - не визначалась.

Також, За змістом п.8 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

В матеріалах кримінального провадження міститься доручення на проведення досудового розслідування адресоване слідчому Кіліну К.А. та постанова про здійснення досудового розслідування від 23.02. 2017 р. , проте вказані документи не зареєстровано в визначеному порядку в канцелярії правоохоронного органу та на думку суду не підписано начальником слідчого відділу ОСОБА_7, про що свідчить позначка про підпис іншою особою .

Відповідно до цього , суд вважає , що і слідчий Кілін К.А. досудове слідство провів без доручення керівника органу досудового розслідування , тобто без повноважень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом з урахуванням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_2

За правилами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже з урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_2 на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_2

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України, судові витрати за проведення експертиз необхідно відшкодувати за рахунок держави.

Щодо клопотання сторони захисту винести ухвалу про внесення відповідно до вимог ст.214 КПК України відомостей до ЄРДР за ч.2 ст.372 та ст. 364 КК України, то воно не підлягає до задоволення , так як дана норма стосується досудового слідства, а судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та лише відносно особи , що зазначена в ньому як обвинувачений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.366 - 371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 263 КК України та виправдати його у зв'язку з недоведеністю винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення.

Речові докази 50 набоїв, що є боєприпасами знищити.

Судові витрати за проведення експертиз - віднести за рахунок держави.

Зобов'язати Черкаський РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області повернути належні ОСОБА_2 речі, а саме:

- 2 чохли для гвинтівок чорного та зеленого кольорів;

- карабін «Вепрь», к-р 223, № МН-1676;

- глушник , який прикріплений до карабіна «Вепрь»;

- кріплення до нічного прицілу, яке прикріплене до карабіна «Вепрь»;

- нічний приціл «Santinel 3x60», який прикріплений до карабіну «Вепрь»;

- лазерний фонарь «Pulsar 808L», який прикріплений до карабіну «Вепрь»;

- два саморобних глушники до карабінів;

- дерев'яний манок на косулю в зеленому футлярі;

- приціл оптичний «Vector optics 1.25x4.5» з батарейками;

- 15 предметів - 2 кришки з пружинами до СВД, 2 затвори з ударниками, спусковий механізм, 2 магазини до СВД,

- запобіжник, штовхач, 3 болта, поршень ,кришка, шайба;

- карабін «ТОЗ 99-041», к-р 5.6 мм., № 0501098;

- кріплення до нічного прицілу, яке прикріплене до карабіна «ТОЗ»;

- нічний приціл «NVRS 2.5x50», який прикріплений до карабіну «ТОЗ».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного судуЧеркаської області через Канівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після проголошення вироку.

Головуючий / підпис/ ОСОБА_8

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 707/1294/16-к

Головуючий Г . С . ОСОБА_8