Ухвала суду № 65563106, 28.03.2017, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/867/17 рік

номер провадження 2-о/695/44/17

У Х В А Л А

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ

28 березня 2017 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Вимоги вказаної заяви мотивовані тим, що він з 02.08.2016 року є членом Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права». 21.07.2014 року на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" № 607/2014 він був призваний на військову службу у військову частину В3002. З 29 вересня 2014 року заявник був переведений до військової частини 3017, яку було передислоковано до Мелітополя Запорізької області, а згодом до Кримського, що на Луганщині, а потім до Дебальцево. В ході бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції в районі н.п. Логвінове, заявник потрапив у засідку противника і під час перестрілки отримав вогнепальне поранення. В результаті вказаного поранення заявник перебував у військовому шпиталі в місті Харків з 19.02. по 12.03.2015 року, проходив хірургічне та медикаментозне лікування наслідків вогнепальної травми, після чого був направлений на подальше лікування. Внаслідок виконання бойових завдань, в зоні проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 13 травня 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій, що дає йому право на пільги для ветеранів війни учасників бойових дій.

Заявник просить встановити юридичний факт його поранення при виконанні обовязку військової служби, яке сталося внаслідок агресії Російської Федерації проти України, оскільки це, на думку заявника, буде породжувати юридичні наслідки, а саме виникнення права на справедливу компенсацію з боку Російської Федерації.

Суддя вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що у відкритті провадження по вказаній заяві слід відмовити із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом першим Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.05.1995 року (зі змінами та доповненнями), роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У п. 2 абз. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.05.1995 року (зі змінами та доповненнями) розяснено, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З матеріалів заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається, що заявник має на меті визначення свого статусу як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обовязків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права.

Отже, встановлення зазначеного факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Аналіз вказаної норми вказує на те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду в судовому порядку, якщо діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також при неможливості іншим шляхом отримати або відновити відповідні документи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Відповідно до роз'яснень викладених в абз. 3 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (зі змінами, внесеними 25 травня 1998 року) у разі коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Окрім того суддя зважає, що порядок установлення причинного звязку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) передбачений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджений наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 віднесено до компетенції органів військо-лікарської експертизи, а обставини травми встановлюються на підставі довідки виданої командиром (начальником) військової частини.

Відмова відповідного органу може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що чинним законодавством передбачено інший позасудовий порядок встановлення факту одержання поранення (контузії) при виконанні обов'язків військової служби (бойового завдання), що стверджується відповідним Наказом Міністра оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14 серпня 2008 року № 402, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі зазначеного та керуючись п.1 ч.2 ст. 122, си. 256 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Середа Л.В.