Ухвала суду № 65562522, 21.03.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного

суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.

секретар судового засідання: Деркач І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и л а :

24 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року в позов задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без укладення шлюбу у період з 01 січня 2004 року по 24 жовтня 2011 року.

Поділено майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши у власність ОСОБА_1: прихожу вартістю 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., тюлі з вітальної кімнати вартістю 700 (сімсот) грн. 00 коп., бра з вітальної кімнати вартістю 1400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., люстру з вітальної кімнати вартістю 300 (триста) грн. 00 коп., телевізор вартістю 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., тюлі з спальні вартістю 800 (вісімсот) грн. 00 коп., люстру з спальні вартістю 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп., бра з спальні вартістю 600 (шістсот) грн. 00 коп., диван-тахту вартістю 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., комп'ютерний стіл вартістю 1400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., приставки до комп'ютера дитячі вартістю 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., стінку «Юніор» вартістю 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп., тюлі з спальні вартістю 800 (вісімсот) грн. 00 коп., пральну машину вартістю 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., кухонну плиту вартістю 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., тюлі з кухні вартістю 700 (сімсот) грн. 00 коп., люстри 2 шт. з кухні вартістю 300 (триста) грн. 00 коп., кухонний посуд (тарілки, ложки, каструлі, рюмки, бокали, чашки, сковорідки, кухонний комбайн, блендер, набір для жаркого, лоточки) вартістю 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., а всього майна на загальну суму 28150 (двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп.

Виділено у власність ОСОБА_2: шафу-купе вартістю 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., ліжко вартістю 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., комп'ютер вартістю 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., ковралін вартістю 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., холодильник вартістю 5800 (п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., мікрохвильову піч вартістю 700 (сімсот) грн. 00 коп., витяжку для плити вартістю 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., чайник вартістю 300 (триста) грн. 00 коп., а всього майна на загальну суму 27975 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено у зв'язку з їх безпідставністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 84 коп. понесених позивачем судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 коп.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2015 року у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, шляхом зняття заборони на її відчуження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в який доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що в порушення норм ст. 60,74 СК України, ст. 208 ЦК України суд першої інстанції визнав спірну квартиру приватною власністю відповідача на підставі свідчення свідків та розписки між особами, які не є сторонами у справі та в договорі купівлі-продажу.

Крім того, суд не включив до переліку спільного майна 3д телевізор, м'яку частину, кухонний гарнітур та інше майно зазначене в позовній заяві.

Просить рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року в частині поділу спільного сумісного майна подружжя скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину спірної квартири, виділити їй м'яку частину, прихожу, комп'ютерний стіл, диван-тахту, пральну машину, плиту кухонну, весь посуд, приставки до комп'ютера, всі тюлі, шафу-купе, холодильник та маленький телевізор, а за ОСОБА_2 визнати прав власності на ? частину спірної квартири та виділити йому 3д телевізор, тумби під телевізор, два бра, чотири люстри, телевізор, стіл обідній за стільцями, мікрохвильову піч, витяжку для плити та чайник.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без мін.

Ухвалою від 21 березня 2017 затверджено мирову угоду, щодо рухомого майна. Виділено ОСОБА_1 м'яку частину вартістю 4000 грн., яка в позові зазначена вартістю 6800 грн. та холодильник вартістю 5800 грн., який в позові зазначений вартістю 8000 грн.

Провадження по справі в цій частині закрито.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони фактично проживали однією сім'єю без укладення шлюбу у період з 01 січня 2004 року по 24 жовтня 2011 року.

З 25 жовтня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданим відділом ДРАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 грудня 2014 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг майна, яке набуте подружжям під час шлюбу, складається з прихожої вартістю 1700,00 грн., шафи-купе вартістю 4000,00 грн., телевізора вартістю 2000,00 грн., дивана-тахти вартістю 2000,00 грн., комп'ютера вартістю 10000,00 грн., комп'ютерного стола вартістю 1400,00 грн., приставок до комп'ютера дитячих вартістю 750,00 грн., стінки «Юніор» вартістю 1200,00 грн., ліжка вартістю 3000,00 грн., ковраліна вартістю 2000,00 грн., тюлей вартістю відповідно 700,00 грн., 800,00 грн., 800,00 грн., 700,00 грн., люстр та бра вартістю відповідно 300,00 грн., 1400,00 грн., 300,00 грн., 1500,00 грн., 600,00 грн., пральної машини вартістю 3000,00 грн., кухонної плити вартістю 3000,00грн., кухонного посуду загальною вартістю 6000,00 грн., мікрохвильової печі вартістю 700,00 грн., витяжки для плити вартістю 2000,00 грн., чайника вартістю 300,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині поділу рухомого майна, суд першої інстанції правильно визначив обсяг спірного майна, яке було набуте подружжям під час шлюбу, навів відповідні обгрнутування та мотиви щодо поділу спірного майна.

Крім того в мировій угоді, визнаненої судом, сторони дійшли згоди щодо рухомого майна і просять залишити рішення в цій частині без змін.

Статтею 57 СК України, передбачено, що майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» 28 серпня 2000 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала двокімнатна квартира АДРЕСА_2.

Згідно договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кузнецовського міського нотаріального округу Сусь Л.У., дану двокімнатну квартиру загальною площею 53,7 кв.м. ОСОБА_2 продав за ціною 69626,00грн.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2010 року, спірну трикімнатну квартиру загальною 66,9 кв.м. ОСОБА_2 придбав за ціною 83960 грн.(а.с. 107-109).

З витягу про державну реєстрацію прав № 27928324 від 09 листопада 2010 року, виданого КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2

Судом першої інстанції встановлено, що різниця між вартістю проданої квартири та придбаною квартирою складала 9000 дол. США, зазначені кошти були позичені у ОСОБА_5 батьками позивача для погашення різниці вартості квартири та були повернуті позикодавцю, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи (т.1 а.с. 114).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що спірна квартира є приватною власністю позивача та поділу не підлягає, оскільки придбана за його особисті кошти.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення відповідного обґрунтування щодо заявлених вимог, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене без порушень норм матеріального та процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді :