Ухвала суду № 65560014, 28.03.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3831/16-к

провадження № 1-кп/415/105/17

УХВАЛА

Іменем України

"28" березня 2017 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Грибанової Л.О.

судді Коваленко Н.В.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Хмеленко Н.В.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002437 від 06.11.2015 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Первомайська Луганської області, громадянина України, раніше судимого: 24.07.1989 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст. 140 КК України (1960) до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.06.1990 умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 3 дні; 24 липня 1989 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.140 КК України (1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 22 червня 1990 року звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 3 дні; 13 листопада 1992 року Попаснянським районним судом за ст.17, ч.3 ст.81, ч.3 ст.81, ч.1 ст.89 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 14 липня 1995 року звільнений від подальшого відбування покарання на підставі указу Президента України «Про амністію»; 14 травня 2001 року Попаснянським районним судом за ст.17, ч.3 ст.81 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ч.3 ст. 42 КК України (1960 року) остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 14 вересня 2006 року Попаснянським районним судом за ч.3 ст.186, ч.2 ст.383 КК України (2001 року) до 5 років позбавлення, із застосуванням ст.71 КК України (2001 року) остаточно призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, 9 жовтня 2010 року звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 23 дні; 19 квітня 2013 року Апеляційним судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. 15.07.2013 року прибув до Брянковської ВК (11), дані про звільнення відсутні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И ЛА :

В провадженні Лисичанського міського суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240002437 від 06.11.2015 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 16.06.2016 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений ухвалами Лисичанського міського суду. Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 спливає, у зв'язку з чим, під час судового засідання прокурор Лисичанської місцевої прокуратури Хмеленко Н.В. звернулася до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12015130240002437 від 06.11.2015 року.

В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до15-ти років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Про те, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, те, що він неодноразово судимий, судимості не зняті та непогашені в установленому законом порядку, а також, відсутність постійного місця роботи та як наслідок, відсутність постійного джерела доходів, те, що він не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця проживання немає, зловживає спиртними напоями, а також той факт, що ОСОБА_2 після вчинення знищив, сховав докази вчинення ним кримінального правопорушення. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 триває, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки доводи на які посилається прокурор безпідставні і надумані.

Захисник Стародубцева Л.О. підтримала думку свого підзахисного.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Хмеленко Н.В. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду 5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 7-ми до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому, ОСОБА_2 являючись працездатною особою не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, міцні соціальні зв'язки, які б утримували його за місцем проведення судового розгляду відсутні, також репутація обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні у стані алкогольного сп'яніння особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з позбавленням життя людини, що відповідно до ст. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю, свідчить про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Хмеленко Н.В. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України на 60 днів, тобто по 26 травня 2017 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 26 травня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді Л.О. Грибанова

Н.В. Коваленко