Вирок № 65559632, 17.03.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1174/17

1-КП/415/323/17

ВИРОК

Іменем України

17.03.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Павлова О.В.,

прокурора Комм Я.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченогост.185 ч.3 КК України,

встановив:

19 лютого 2017 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири №99 будинку №34 на кварталі Центральний міста Лисичанська, таємно викрав ноутбук марки «ASUS» модель «K56CB-XX398», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/153е від 22 лютого 2017 року, 5557 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_1, зокрема, ноутбуку марки «ASUS», проникнувши до квартири за місцем мешкання останньої, на кварталі Центральний, 34/99, міста Лисичанська, 19 лютого 2017 року, приблизно о 15-16 годині, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_1 майнова шкода відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 не працює, здобуває професійно-технічну освіту та є студентом Золотівського професійного ліцею, за місцем навчання має негативну педагогічну характеристику (а.с.80), має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.81), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.25), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.78-79).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, і, одночасно, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, і, разом з тим, є студентом професійно-технічного закладу, має постійне місце проживання, позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, вибачаючись за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи також і відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, разом з тим, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди та думку потерпілої ОСОБА_1 під час судового розгляду, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження не ставилось.

Процесуальні витрати по справі у сумі 351 гривня 84 копійки (а.с.22), пов'язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/153е від 22 лютого 2017 року (а.с.20-21), у зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

ноутбук марки «ASUS» модель «K56CB-XX398», сумка для ноутбуку, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 (а.с.71,72),

підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_1

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

351 (триста п'ятдесят одну) гривню 84 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

ноутбук марки «ASUS» модель «K56CB-XX398», сумку для ноутбуку, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1,

повернути потерпілій ОСОБА_1

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: