Вирок № 65555845, 24.03.2017, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/575/15-к

Провадження № 1-кп/342/4/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.

прокурора Сорочихіна О.В.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

представник потерпілого ОСОБА_15

цивільний позивач ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_16

цивільні відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.296, ч.2 ст.296 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_10, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.296 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_12, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_13, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_12, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.296 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

ОСОБА_17 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та хуліганство, вчинене групою осіб.

ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб та умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб та зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

Злочини вчинено за наступних обставин:

По епізоду про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.296 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.296 КК України.

08 червня 2015 року у період часу з 00год.33хв. по 00год.46хв. та з 01год.05хв.56сек. по 01год06хв. ОСОБА_1, перебуваючи в готелі-ресторані «ОСОБА_18 замок», що в м. Городенка, по вул. С.Дідича 15 а, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, безпідставно, в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинив конфлікт із ОСОБА_14, жит. ІНФОРМАЦІЯ_15. В ході даного конфлікту, ОСОБА_1, наніс ОСОБА_14 чотири удари рукою в тулуб та один удар ногою в обличчя.

08 червня 2015 року у період з 01год.04хв. по 01год.04хв. ОСОБА_2, перебуваючи в готелі-ресторані «ОСОБА_18 замок», що в м. Городенка, по вул. С.Дідича 15 а, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій,безпідставно, в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинив конфлікт із ОСОБА_14 жит. ІНФОРМАЦІЯ_15. В ході даного конфлікту, ОСОБА_2, наніс ОСОБА_14, пять ударів рукою та ногою в обличчя

Своїми діями і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, що згідно висновку судово-медичного експерта № 79 від 18.06.2015 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та синців лівого та правого ока, живота, правого плеча, саден спинки носа, лівого ліктьового суглоба, правої гомілки, що згідно висновку експерта № 79 від 18.06.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2ст.296 КК України, не визнав. Відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань з приводу цього інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, визнав частково: в нанесенні ОСОБА_14, в присутності сторонніх осіб, тілесних ушкоджень під час бійки з ним в готелі-ресторані «ОСОБА_18 замок», що в м. Городенка, по вул. С.Дідича 15 а., самостійно, без участі ОСОБА_1

Суду пояснив, що літом 2015 року, точно дати не пам»ятає, після гри у футбол, прийшов разом із своєю футбольною командою і вболівальниками відпочити у в готель-ресторан «ОСОБА_18 замок». У приміщенні ресторану, на першому поверсі, присіли за столик. Трохи посидівши, вийшов на вулицю, на задній двір ресторану, сів за столик щоб покурити. В той час повз нього йшов ОСОБА_14, який почав обзивати його нецензурними словами. У відповідь він штовхнув ОСОБА_14, вони разом упали, боролися, під час чого він наніс ОСОБА_14 пару ударів в область голови. Це все відбувалося у присутності посторонніх людей, які вийшли із ресторану. Їх розборонили Гайда і ОСОБА_19. Після чого разом із ОСОБА_14 вийшли за браму ресторану, де останній намагався його вдарити, зловив за шию і вони разом упали у рів. Їх знову розборонили посторонні люди, хто не пам»ятає. Потім він повернувся у ресторан, щоб забрати свою сумку. Через декілька хвилин, повернувся на вулицю, побачив ОСОБА_14, який лежав на тротуарній доріжці, весь у крові. Після чого пішов додому. Всі люди, які відпочивали у ресторані, стояли там надворі, ресторан уже був закритий. ОСОБА_1 він там не бачив, участі у конфліктах та бійці, які відбулися між ним і ОСОБА_14 ОСОБА_1 не брав.

Потерпілий ОСОБА_14 суду показав, що 08 червня 2015 року прийшов разом із своєю кумою ОСОБА_20 в ресторан «ОСОБА_18 замок» щоб відпочити. Там зустріли ОСОБА_21, разом сиділи, випивали, танцювали. Через деякий час вийшли із ОСОБА_20 на задній двір ресторану, сіли за столик, щоб покурити. До них підійшли ОСОБА_1 і ще один хлопець, пізніше йому повідомили, що то був ОСОБА_2. Хлопці без дозволу присіли до них за столик, між ними виник конфлікт (словесна перепалка), оскільки після того, як він протягнув ОСОБА_1 руку щоб привітатися, той відмовився і почав виражатися у їхню із ОСОБА_20 сторону нецензурними словами. ОСОБА_1 вів себе зухвало, сварився із ОСОБА_20. Він відтягнув ОСОБА_20 у сторону, щоб зайти до ресторану. В той час до них підійшов ОСОБА_1 ударив його 2 рази ззаді ногою і зайшов у приміщення ресторану. ОСОБА_22 хлопці, обступили їх із ОСОБА_20, в той час ОСОБА_2 нічого не пояснюючи, підійшов до нього, і вдарив його кулаком у голову та повернувся назад за столик. Проходячи повз ОСОБА_2, останній кинувся йому в ноги, звалив з ніг, вони упали і почали боротися, під час чого ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів в область голови. Їх розборонили, він встав, в той час вийшов із приміщення ОСОБА_1, який вдарив його у живіт. Це все відбувалося у присутності посторонніх людей, що відпочивали у ресторані та неодноразово припиняли конфлікти. Разом із ОСОБА_20 пішов на центральний вихід ресторану, де їх наздогнали хлопці, їх було близько 10 чоловік, в тому числі ОСОБА_1 і ОСОБА_2. ОСОБА_2 схопив його ззаді за шию, вони впали, конфлікт тривав 30 секунд. Піднявшись, відчув удар у голову, від якого присів, і в той час ОСОБА_1 ногою вдарив його в область обличчя і розбив ніс. Бійка припинилась, йому принесли води і вони поїхали додому. Після надання пояснень, подав заяву згідно якої просив розгляд справи продовжувати без його участі, будь-яких претензій морального та матеріального характеру до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає. Цивільний позов не заявляв.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що являється кумою ОСОБА_14, так вони разом із ним в червні 2015 року прийшли у ресторан «ОСОБА_18 замок» щоб відпочити. Потанцювавши, присіли за столик, що у дворі ресторану. До них підійшов ОСОБА_1 і ще один незнайомий їй хлопець, які поводили себе зухвало. ОСОБА_14 протягнув руку ОСОБА_1 щоб привітатися, однак той у відповідь почав образливо висловлюватися у сторону ОСОБА_14, вона зробила зауваження ОСОБА_1 на що той показав їй непристойний жест. Між ними почалась словесна перепалка, ОСОБА_14 її відтянув. ОСОБА_1 підійшов ударив ОСОБА_14, підбігли хлопці, близько 10 чоловік почали тягати, ображати ОСОБА_14 і потягнули його за гаражі. Через 10 хвилин повернулись. Після чого вони пішли на вихід із ресторану, де їх наздогнали хлопці, вирвали із рук у ОСОБА_14 телефон, втрутили його у яр, що біля «Старого замку». Коли той піднявся, хтось ударив його ногою в область голови і розбив ніс. Після чого вони викликали таксі і поїхали додому. Зазначає, що у її присутності ОСОБА_14 наносив удари ОСОБА_1, інших хлопців не знає. Під час конфлікту охорона ресторану виходила але не втручалась. Конфлікт розбороняли незнайомі їй хлопці, які на той час відпочивали у ресторані.

Свідок ОСОБА_23 суду показала, що працює офіціантом у ресторані «ОСОБА_18 замок», була свідком того, як у червні 2015 року, точної дати не пам»ятає, близько 24 години ночі, у дворі ресторану, біля столиків, сварилися ОСОБА_14, ОСОБА_1 і дівчина, яку вона не знає. Біля ОСОБА_1 сидів ще один невідомий їй хлопець. У дворі був шум, ОСОБА_1 ображав дівчину нецензурними словами, а ОСОБА_14 відтягував її і намагався припинити конфлікт. Через деякий час знову була свідком разом із своєю подругою ОСОБА_24 словесного конфлікту ОСОБА_14, ОСОБА_1 і дівчиною. Там був охоронець, але він не втручався. Пізніше почула від хлопців, біля бару, що на вулиці бійка. Пішла подивитись, однак уже всі розійшлися, бармен ОСОБА_1 йшла з вулиці з порожнім відром. «Замок» працював у звичному режимі. Очевидцем конфліктів не була.

Свідок ОСОБА_25 суду показала, що працює барменом у ресторані «ОСОБА_18 замок». В червні 2015 року, точно дати не пам»ятає, близько 2 години ночі, була свідком сварки між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 і ОСОБА_20. ОСОБА_1 дражнив дівчину, виражався у її сторону нецензурними словами, за неї заступився ОСОБА_14. Крім них, на задньому дворі було ще багато інших людей. До години часу підійшов до неї охоронець ОСОБА_26, попросив води та повідомив, що на виході із ресторану бійка. Прийшовши на вихід, здалека побачила бійку. Але хто бився їй не відомо, так як було темно. Сказала, що викличе міліцію і вони розійшлися. Допомогла ОСОБА_14 помитися, так як він був весь у крові. Біля нього стояла ОСОБА_20 На вулиці було також багато людей, близько 10 чоловік, також були присутні ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Нанесення ОСОБА_14 тілесних ушкоджень вона не бачила.

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що у червні 2015 року, точної дати не пам»ятає, прийшов у ресторан «ОСОБА_18 замок» щоб відпочити, де зустрів свого товариша ОСОБА_14 та його куму ОСОБА_20 Вони разом відпочивали, ОСОБА_14 із ОСОБА_20 пішли танцювати, а він через деякий час пішов на задній двір ресторану, де побачив словесну перепалку ОСОБА_1, ОСОБА_20 і ОСОБА_14. ОСОБА_1 виражався у їх сторону нецензурними словами та показував непристойні жести, а коли ОСОБА_14 із ОСОБА_20 направлялись до дверей, підбіг і наніс ОСОБА_14 удар з ноги, але охоронець їх розборонив. Вони всі пішли до гаражів. Повернувшись, ОСОБА_14 став на куті, до нього підійшов ОСОБА_2 і вдарив його, після чого сів за столик, їх розборонив товариш останнього. Коли ОСОБА_14 проходив повз столик, де сидів ОСОБА_2, той зловив його за ноги, кинув до землі і почав бити. Їх розборонили і вони разом йшли на вихід. На виході із ресторану їх наздогнали хлопці, близько 5-6 чоловік. ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_14, вдарив його і вони впали. Вказав, що повернувся у ресторан, щоб знайти хлопців, які б допомогли йому розборонити бійку, коли повернувся бійки уже не було.

Свідок ОСОБА_27 суду показав, що літом 2015 року, разом із товаришами сидів за столиком у ресторані «ОСОБА_18 замок. Був свідком словесної перепалки між дівчиною і двома хлопцями, а також бачив, як близько 5 м. від його столика, відбулась штовханина між двома хлопцями, але він їх не знає. Більше про конфлікт, який відбувся у ресторані нічого не знає.

Крім пояснень потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_2, свідків, вина обвинувачених у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю також повністю підтверджується дослідженими під-час судового розгляду документами, а саме:

- рапортом оперативного чергового ОСОБА_28 УМВС ОСОБА_29 від 08.06.2015 року, яким стверджено, що 08.06.2015 року за допомогою в ЦРЛ звернувся гр. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_16, жит. ІНФОРМАЦІЯ_17, з діагнозом «Гематоми, ссадини правої очної орбіти та носа, перелом кісток носа, струс головного мозку, поодинокі садини, гематоми тіла, зі слів побили ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- даними протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08.06.2015 року, яким встановлено, що слідчий СВ ОСОБА_28 УМВС ОСОБА_30 прийняв усну заяву від ОСОБА_14 про те, що 08.06.2015 року, близько 02 години, в ресторані «ОСОБА_18 замок», що в м.Городенка по вул. С.Дідича, ОСОБА_1 житель м.Городенка та ОСОБА_2 житель ІНФОРМАЦІЯ_18, безпричинно з хуліганських спонукань вчинили з ним конфлікт, в ході якого спричинили тілесні ушкодження на обличчі;

- заявою ОСОБА_31, якою стверджено, що ОСОБА_31 надав добровільну згоду працівникам міліції на огляд готелю-ресторану «ОСОБА_18 Замок» та прилеглої до нього території, що знаходиться за адресою м.Городенка, вул.С.Дідича, 15а;

- даними протоколу огляду місця події від 09.06.2015 року та фото таблицею до протоколу огляду місця події, якими встановлено, що місцем огляду являється ресторан-готель «ОСОБА_18 Замок», що знаходиться за адресою м. Городенка, вул. С.Дідича, 15а., який складається із 5-ти поверхів. Під час огляду на відстані 20м. від входу на територію готелю-ресторану «ОСОБА_18 Замок» з правої сторони виявлено пляму бурого кольору максимальним розміром 1,2м.*8м.;

- висновком експерта №79 судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_14, яким стверджено, що експертиза була проведена на підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_32 без № від 09.06.2015 року в Снятинському міжрайонному відділенні Івано-Франківського бюро судово-медичної експертизи судово-медичним експертом Коломийського районного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_33, якою на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_19 медичної документації на його ім.»я та обставин справи встановлено, що у гр. ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, синців лівого та правовго ока, живота, правого плеча, саден спинки носа, лівого ліктьового суглоба, правої гомілки, які утворилися від дії тупих предметів, можуть відповідати терміну вказаному обстеженим і відносяться: а) закритий перелом кісток носа до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров»я; б) синці лівого та правого ока, живота, правого плеча, садна спинки носа, лівого ліктьового суглоба, правої гомілки до легких тілесних ушкоджень. Описані тілесні ушкодження не могли утворитися при вільному одноразовому падінні з висоти власного росту;

- дорученням на проведення слідчих дій №3/3746 від 13.06.2015 року, яким встановлено, що начальник СВ ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області капітан міліції ОСОБА_34 доручив о/у СКР ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_35 на підставі ухвали слідчого судді Городенківського районного суду від 11.06.2015 року провести вилучення інформації з камер відео-спостереження в ресторані-готелі «ОСОБА_18 Замок», що в м.Городенка по вул. С.Дідича, яка знаходиться у володінні ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_20 жителя ІНФОРМАЦІЯ_21;

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.06.2015 року, яким встановлено, що о/у СКР ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_35 у присутності ОСОБА_31М та двох понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_37 на підставі ухвали слідчого судді від 11.06.2015 року ознайомився із DVD диском з відеозаписом із камер спостережень, який поміщений в конверт білого кольору;

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13.06.2015 року, яким встановлено, що було вилучено DVD диск з відеозаписом із камер спостережень з приміщень ресторану-готелю «ОСОБА_18 Замок», який поміщений в конверт білого кольору та скріплений підписом понятих;

- постановою про долучення речових доказів до кримінального провадження від 10.07.2015 року, згідно якої визнано речовим доказом диск із записами з камер відео спостереження та долучено його до матеріалів кримінального провадження;

- з досліджених в судовому засіданні, отриманих на підставі ухвали слідчого судді Городенківського районного суду від 11.06.2015 року, записів з камер відео-спостереження, які здійснювалися 08.06.2015 року в період часу з 24.00 год. до 02.00 год., що зберігалися в ресторані-готелі «ОСОБА_18 Замок» по вулиці С.Дідича в м.Городенка, власником якого є ОСОБА_31 встановлено, що мали місце конфлікти у потерпілого ОСОБА_14 з обвинуваченими і ОСОБА_1 і ОСОБА_2:

- у період з 00год.33хв. по 00год.46хв. видно, що обвинувачений ОСОБА_1 разом із хлопцем ( не ОСОБА_2) присіли за столик до потерпілого ОСОБА_14 і його куми, розмовляють. У ОСОБА_1 і ОСОБА_20 виникає конфлікт (словесна перепалка), під-час якого ОСОБА_20 емоційно розмахує руками, замахується до нього шарфом, ОСОБА_14 намагається її заспокоїти та відтягує її від ОСОБА_1, а ОСОБА_1 в її сторону показує непристойні жести рукою. До них підходять хлопці, які намагаються припинити конфлікт. При вході у ресторан, ОСОБА_1 рукою б»є ОСОБА_14 в область обличчя і ногою в область пояса. Їх розбороняють хлопці, забирають ОСОБА_1 і вони виходять на стоянку, біля гаражів;

- у період 01год.04хв. по 01год.04хв.37сек. видно як за столиком сидить ОСОБА_2 повз нього проходить ОСОБА_14. ОСОБА_2 встає, ловить ОСОБА_14 за ноги, кидає на землю, наскакує на нього і спочатку руками, а потім ногою наносить удари в область голови ОСОБА_14. Їх розтягують хлопці, ОСОБА_2 відводять у сторону;

- 01 год.05 хв.56 сек. до ОСОБА_14 підходить ОСОБА_1 б»є рукою ОСОБА_14 у живіт, а потім рукою в область голови, але промахується. Їх знову розтягують хлопці, ОСОБА_1 у слід ОСОБА_14 показує непристойні жести рукою;

- 1год.06хв. ОСОБА_20, ОСОБА_14 і його товариш виходять із території ресторану. За ними у слід виходять хлопці в тому числі ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Повернувшись ОСОБА_1 оглядає ногу, храмає.

За клопотанням прокурора, суд прийняв відмову від допиту свідків ОСОБА_26, ОСОБА_19 та ОСОБА_38 водночас судом роз'яснено усім учасникам судового розгляду про право заявлення клопотання про допит даних свідків.

Захисник ОСОБА_6 просила виправдати обвинуваченого ОСОБА_1 за даним епізодом за відсутністю в його діях складу злочину, так як органом досудового розслідування не доведено наявність в діях обвинуваченого складу злочину за ч.2ст.296 КК України.

Органом досудового слідства дії обвинувачених кваліфіковано за ч.2 ст.296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.

В ході судового розгляду не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кваліфікуючої ознаки, вчиненим групою осіб, яку належить виключити з обвинувачення, виходячи з наступного.

В п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство" хуліганство визнають учиненим групою осіб і кваліфікують за ч. 2 ст. 296 КК у разі участі в злочинних діях декількох (двох і більше) виконавців незалежно від того, яка форма співучасті (ст. 28 КК) мала місце.

Як встановлено судовим слідством та підтверджується поясненнями потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_20І, ОСОБА_21 та дослідженим відеозаписом з камер спостереження з готелю-ресторану «ОСОБА_18 замок» (диск DVD-R) і не спростовується матеріалами досудового слідства, в нічний час 06.08.2015 року, мали місце два окремі конфлікти, між потерпілим і ОСОБА_1 та потерпілим і ОСОБА_2, в різний період часу.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчиняв хуліганство, у період часу з 01год.04хв. по 01год.04хв.37сек. при цьому ОСОБА_1 у даний період часу участі у бійці не приймав, а ОСОБА_1 вчинив хуліганство, у період часу з з 00год.33хв. по 00год.46хв. та з 01 год.05 хв.56 сек. по 1год.06хв. при цьому ОСОБА_2 у дані періоди часу участі у бійці не приймав, а тому таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину групою осіб, належить виключити з обвинувачення.

Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 суд розцінює як спробу уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Твердженням захисника, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 порушили виключно права та інтереси лише потерпілого та обвинуваченого і його дії мають характер дрібного хуліганства, є хибними, виходячи з наступного.

Захисник Вань.І.Р. в судовому засіданні звертала увагу суду на те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 не було мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю; мотивом вчинення зазначених дій з його сторони є вчинення таких дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_14, робота закладу не була припинена, не було порушено громадський порядок, дії ОСОБА_1 в ресторані «ОСОБА_18 Замок» можливо кваліфікувати як дрібне хуліганство. Як встановлено в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 без дозволу присів за столик до потерпілого та ОСОБА_20, висловлювався у сторону потерпілого нецензурною лайкою, принижував його, показував непристойні жести, в подальшому заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у присутності інших осіб, які відпочивали у ресторані та право на відпочинок яких було порушено. Неодноразово вони були змушені припиняти конфлікти та розбороняти обвинуваченого та потерпілого. Суд розцінює такі дії, як хуліганські, які супроводжувались особливою зухвалістю, виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 04.10.2012р. по справі № 5-17кс12, норми, передбачені частиною першою статті 296 КК України - хуліганство визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, й водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб'єктів, які порушили встановлений ними обов'язок утримуватися від учинення дій певного змісту.

Об'єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Пунктами 3, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство" роз»яснено, що при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або

винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю

або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Хуліганство відрізняється від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії слід кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством визнається таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Виходячи із обставин, встановлених під час розгляду даного кримінального провадження, суд оцінює дії обвинуваченого як такі, що грубо порушують громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю. ОСОБА_1, усвідомлюючи, що знаходиться в нічний час доби, в ресторані-готелі «ОСОБА_18 Замок» - закладі, призначеному для відпочинку, де в цей час знаходились відпочиваючі, не реагуючи на зауваження відпочиваючих, які припиняли його хуліганські дії, безпідставно, завдав потерпілому ОСОБА_14 побої, заподіяв тілесні ушкодження. В результаті зазначених дій ОСОБА_1 порушено відпочинок людей, які знаходились у цьому закладі. Обвинувачений діяв з хуліганських спонукань, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого, ігноруючи загальноприйняті норми суспільної поведінки, тобто діяв з мотивів явної неповаги до суспільства. Обвинувачений, показуючи свою зухвалість і зверхність, посягаючи на честь та гідність потерпілого, обізвав його образливим словом « бухий мєнт», який є працівником поліції, виражався у його сторону нецензурною лексикою та показував непристойні жести.

Суд не погоджується з позицією захисника щодо визнання неналежним висновку експерта №79 судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_14, у зв»язку з тим що стороні захисту не були відкриті медичні документи та рентгенологічні знімки на підставі яких було проведено експертизу, а також у зв»язку з тим, що експертиза була проведена не у Снятинському міжрайонному відділенні Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи, а як стало відомо із пояснень у судовому засіданні самого потерпілого у морзі, у спеціальній кімнаті, при ОСОБА_28 ЦРЛ, куди експерт приїжджала оглядати труп по іншому кримінальному провадженні, виходячи з наступного.

Факт того, що стороні захисту, як доказ, висновок експертизи №79 судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_14, був відкритий стороною захисту не заперечується. Щодо не відкриття медичних документів та рентгенологічних знімків на підставі яких було проведено експертизу, суд вважає, що експертиза проведена на підставі згаданих документів, їх оцінка надана спеціалістом відповідно до ст.101 КПК України.

Судом не встановлено порушення проведення еспертизи у відповідності до вимог Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про проведення судово-медичної експертизи. В підтвердження стороною захисту не надано суду належних доказів, які б свідчили про неналежне проведення експертизи. Пояснення потерпілого вказують тільки на те, що він був оглянутий у кімнаті експерта, у морзі, при ОСОБА_28 ЦРЛ.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв»язку суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.296 КК України на ч.1 ст.296 КК України.

Отже, ОСОБА_1 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. ОСОБА_2 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

По епізоду про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2ст.296 КК України та про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.1ст.122, ч.2ст.296 КК України.

07 серпня 2015 року близько 00.40 год. ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, перебуваючи по вул. Богуна, м. Городенка, біля кафе «Едем» спільно, безпідставно, в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинили конфлікт із ОСОБА_12 та ОСОБА_13. В ході даного конфлікту, ОСОБА_1, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, наніс деревяною биткою ОСОБА_12 близько 6 ударів та ОСОБА_13 близько 5 ударів, ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, наніс деревяною биткою ОСОБА_12 близько 8 ударів та ОСОБА_13 близько 5 ударів, ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, деревяною биткою наніс ОСОБА_12 близько 6 ударів та ОСОБА_13 близько 6 ударів, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, руками та ногами наніс ОСОБА_12 близько 9 ударів та ОСОБА_13 близько 6 ударів. Вказані удари потерпілим були нанесені в різні частини тіла, чим спричинили ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках грудної клітки, лівого плеча та садна в ділянках лівого плечового суглобу, лівої гомілки, що згідно висновку судово-медичного експерта № 215 від 14.08.2015 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень та ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді синців лобової ділянки голови і ділянках грудної клітки та садна в ділянках лівого плечового суглобу, грудної клітки лівого ліктьового суглобу, правого та лівого колінних суглобів, що згідно висновку судово-медичного експерта № 214 від 14.08.2015 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Також, в ході вказаного конфлікту ОСОБА_1 наніс деревяною биткою близько чотирьох ударів по автомобілі марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 власником якого являється ОСОБА_16, внаслідок чого спричинив пошкодження автомобіля у вигляді розбитого скла лівої і правої задніх дверок автомобіля, розбитого заднього вітрового скла та деформування капота автомобіля.

Також, ОСОБА_4 безпідставно, в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_12 два удари деревяною биткою по лівій руці, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки, вказані тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 215 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_1 свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні за ч.2ст.296 КК України, визнав частково: в нанесенні тілесних ушкоджень групою осіб, без бит та хуліганських мотивів. Суду пояснив, що літом 2015 року, точної дати не пам»ятає, близько 23 години вечора, зустрівся із своїми товаришами: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, на стометрівці, в м.Городенка. Покуривши, ще трохи поспілкувались, вийшли на вулицю ОСОБА_38, де побачили, що біля кафе «Едем» на лавці сидять ОСОБА_13 та ОСОБА_12 Спочатку до ОСОБА_13 та ОСОБА_12 підійшли ОСОБА_5 і ОСОБА_4, для того щоб з»ясувати підстави виникнення конфлікту, який відбувся напередодні у палатці, яка належала їхньому батьку. Під-час їх розмови почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_4, ОСОБА_5 заступився за брата і почалась бійка. Він підійшов, щоб їх розтягнути і в той час ОСОБА_22 вдарив його в палець та вибив його. Нестримавшись, він також наніс ОСОБА_22 декілька ударів рукою в область обличчя. До них підбіг ОСОБА_3. В той час, невідома особа із автомобіля, який їхав по дорозі, крикнула: «Що ви робите?» і всі розійшлись. Але коли ОСОБА_8 крикнув у їх сторону: «ОСОБА_39 виріжем ваші сім»ї !» Він повернувся і наніс ОСОБА_12 рукою в область обличчя ще декілька ударів. Зазначив, що посторонніх людей біля кафе «Едем» не було, удари ОСОБА_22 та ОСОБА_8 наносив рукою, а не битою, конфлікт мав місце, але будь-яких хуліганських мотивів у них не було, мав місце особистий конфлікт між ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_22, а він втрутився тільки для того, щоб припинити бійку, машину не пошкоджував. Цивільні позови заявлені ОСОБА_40 та ОСОБА_16 не визнає.

ОСОБА_3 свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні за ч.2ст.296 КК України, визнав частково: в нанесенні тілесних ушкоджень групою осіб, без бит та хуліганських мотивів. Суду пояснив, що літом 2015 року, точної дати не пам»ятає, близько 23 години вечора, закривши разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4Р палатку, яка належала їхньому батьку, зустрілись із ОСОБА_1 на стометрівці, що в м.Городенка. Поспілкувавшись, пішли вверх по вулиці ОСОБА_38, де побачили, що біля кафе «Едем», на лавці, сидять ОСОБА_13 та ОСОБА_12 Він та ОСОБА_1 стали осторонь, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_13 та ОСОБА_12, для того щоб вияснити про конфлікт, який мав місце у палатці, яка належала їхньому батьку. В ході розмови ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_4, ОСОБА_5 заступився за брата і почалась бійка. Вони із ОСОБА_1 підбігли щоб принити конфлікт. В процесі бійки руками всі один одному наносили удари. Хтось крикнув: «Що ви робите?» і всі розійшлись. Зазначив, що посторонніх людей, біля кафе «Едем» не було, битами вони не бились, конфлікт мав місце але будь-яких хуліганських мотивів у них не було, мав місце особистий конфлікт між ОСОБА_5., ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_22 А, через інцидент, який відбувся напередодні у палатці батька ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а він із ОСОБА_1 втрутились тільки для того щоб припинити бійку. Цивільний позов заявлений ОСОБА_40 не визнає.

ОСОБА_5 свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні за ч.2ст.296 КК України, визнав частково: в нанесенні тілесних ушкоджень групою осіб, без бит та хуліганських мотивів. Суду пояснив, що в серпні 2015 року, точної дати не пам»ятає, близько 23 години вечора, після того, як разом із братом ОСОБА_4 та товаришем ОСОБА_3, закрили палатку, яка належала його батьку, зустрілися на стометрівці, що в м.Городенка із своїм товаришем ОСОБА_1 Постоявши трохи та поспілкувавшись, пішли вверх по вулиці ОСОБА_38, де побачили, що біля кафе «Едем» на лавці сидять ОСОБА_13 та ОСОБА_12 Він разом із братом ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_8 та ОСОБА_22 щоб з»ясувати підстави виникнення конфлікту, який відбувся напередодні у палатці, яка належала його батьку. Під-час розмови між ним, братом ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_4 а він за нього заступився і почалась бійка. До них підбігли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 В В процесі бійки руками всі один одному наносили удари. В той час, невідома особа із автомобіля, який їхав по дорозі, крикнула: «Що ви робите?» і всі розійшлись. Зазначив, що посторонніх людей, біля кафе «Едем» було, битами вони не бились, конфлікт мав місце, але будь-яких хуліганських мотивів у них не було, мав місце особистий конфлікт між ним, братом ОСОБА_4 та потерпілими ОСОБА_12 і ОСОБА_13 через інцидент, який відбувся раніше, під час якого ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_41 і ще інші хлопці, яких він не знає, приїжджали до палатки, яка належала його батькові, де стріляли вверх та перевернули стіл. Цивільний позов заявлений ОСОБА_40 не визнає.

ОСОБА_4 свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні за ч.1ст.122, ч.2ст.296 КК України, визнав частково: в нанесенні тілесних ушкоджень групою осіб, без бит та хуліганських мотивів, не заперечив, що у бійці міг зламати руку ОСОБА_12 Зазначив, що наносив удари ОСОБА_12 руками, бити у нього не було. Дав пояснення, аналогічні поясненням обвинуваченого ОСОБА_5. Додав, що неприязні відносини у них із ОСОБА_12 склалися ще два роки тому, після конфлікту із його братом, який мав місце у ресторані «ОСОБА_18 Замок». Крім того, вказав, що того дня, в серпні 2015 року, підійшли із братом ОСОБА_5 до ОСОБА_22 та ОСОБА_8, щоб вияснити причини інциденту, який відбувся напередодні у палатці, яка належала його батьку, під час якого до палатки приїжджали ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_41 і ще інші хлопці, яких він не знає, де стріляли та перевернули стіл. Запевняє, що хуліганських мотивів у них не було, мав місце особистий конфлікт між ним, братом ОСОБА_5 та потерпілими ОСОБА_13 і ОСОБА_8. Цивільний позов заявлений ОСОБА_40 не визнав.

Незважаючи на визнання обвинуваченими своєї провини частково, їх вина у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннь підтверджується сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_12 суду пояснив, що в серпні 2015 року зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_13, близько 23 години вечора. До ОСОБА_22 подзвонила дівчина з якою домовились зустрітися. Автомобілем «Шкода Октавія» спочатку заїхали на заправку, де випили пива, а десь близько пів на першу ночі, приїхали в м.Городенка, буля кафе «Едем», де зустрілись із дівчиною ОСОБА_13 та її подругою. Присіли на лавочці, автомобіль залишили на стоянці, дверка була привідкрита, звідти лунала музика. Через деякий час під»їхали три автомобілі: «Пасат» червоно кольору, «Джилі» - чорного кольору та бус «Фіат». З автомобіля «Пасат» вийшов ОСОБА_1, підійшов до автомобіля «Шкода Октавія», власником якої являється його мама ОСОБА_16, вдарив у заднє від шофера вікно, розбив його і крикнув: «На вихід !». Він підійшов до ОСОБА_1 запитав навіщо він це зробив, у відповідь ОСОБА_1 вдарив його дерев»яною битою у живіт. ОСОБА_22, підбігли ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і розпочалась бійка. У ОСОБА_4, ОСОБА_1 і у ОСОБА_3, окрім ОСОБА_5, у руках були дерев»яні бити. Удари вони наносили битами, тільки ОСОБА_5 наносив удари руками. Йому було нанесено близько 6-8 ударів по всьому тілу кожним обвинуваченим. ОСОБА_13 також били, однак скільки було нанесено ударів, йому не відомо. Конфлікт припинився після того, як на дорозі зупинився автомобіль, з якого чоловік крикнув, що викличе міліцію. Хлопці розбіглися, сіли у машину і поїхали. ОСОБА_1 перед тим, як сісти в машину, ще вдарив по багажнику і розбив велике вітрове скло. Вказав, що вході бійки йому було нанесено тілесні ушкодження у вигляді: синців на спині, грудній клітці, правій руці, а також перелом лівої руки, по якій ОСОБА_4 вдарив битою. Зазначив, що обвинувачених знає, так як Городенка місто мале. Крім того, вказав, що десь за рік або більше до даного конфлікту у ОСОБА_4 був конфлікт, у ресторані «ОСОБА_18 Замок», з його братом, однак з приводу того конфлікту йому нічого не відомо. Подав цивільний позов, який підтримує повністю з підстав, викладених у ньому. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно на його користь 1820грн. матеріальних витрат, 2541 грн. втраченого заробітку, 80000 грн. завданої моральної шкоди. Пояснив, що спричинені йому тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення його стану здоров»я, під час лікування ним були витрачені кошти на лікування: проведено рентгенологічне дослідження, зроблено знеболювальні ін»єкції та накладено гіпс, всього на суму 1000грн., проте квитанцій на підтвердження у нього немає. Також ним було понесено транспортні витрати, так як через зламану руку був змушений винаймати автомобіль для доставлення його у лікувальний заклад та на огляд до судово-медичного експерта, що становить 820 грн., що підтверджується копіями квитанцій по витратах на бензин від 10.08.2015 р. та 16.08.2015 р., які додав. З вини відповідачів втратив заробіток, за даними ЦСУ ОСОБА_28 РДА середньомісячна заробітна плата по ОСОБА_28 районі становить 2541 грн. Крім того, йому завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю, душевних стражданнях та емоційних хвилюваннях, яких він зазнав, у зв»язку із вчиненням обвинуваченими щодо нього кримінального правопорушення, яку він оцінив у 80000 грн.

В подальшому подав заяву, в якій просив продовжувати розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні 24.12.2015 року ( на день давання пояснень повнолітній) суду показав, що в серпні 2015 року до нього подзвонив ОСОБА_12 та запропонував попити кави. Вони зустрілись, спочатку поїхали на заправку попили кави, після чого поїхали до кафе «Едем», так як йому зателефонувала його знайома ОСОБА_20, яка запропонувала зустрітись. Зустрілись із ОСОБА_39 та її подругою, сіли на лавочці, біля кафе «Едем». Автомобіль «Шкода Октавія», яким приїхали, залишили на стоянці, дверка автомобіля була привідчинена, звідти грала музика. Через деякий час під»їхав бус, чорна «Джилі» та «Пасат Б3» червоного кольору. З автомобіля вийшов ОСОБА_1 і дерев»яною битою вдарив по вікні машини. ОСОБА_12 підійшов до нього і запитав для чого ОСОБА_1 таке зробив, на що той у відповідь вдарив ОСОБА_8 битою у живіт. Підбігли інші хлопці їх було близько 10 чоловік, з яких знає ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 вдарив битою ОСОБА_8 ззаді по спині і почалась бійка. Удари наносили битами і руками. Бити були у ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Йому було нанесено близько 20 ударів, вирвавшись вибіг на дорогу, зупинив автомобіль і кривнув щоб викликали міліцію. Після чого хлопці розбіглись. Зазначає, що бачив, як ОСОБА_1 вдарив заднє пасажирське вікно автомобіля. Місце було добре освітлене, дівчата стояли осторонь, на відстані 5-10м.

В подальшому подав заяву, в якій просив продовжувати розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_42»яш С.І. суду показала, що літом 2015 року, точної дати не пам»ятає, пізно ввечері, прийшли із подругою ОСОБА_43 на лавку, що біля кафе «Едем». Подруга зателефонувала ОСОБА_13 запропонувала зустрітись, він приїхав із своїм товаришем. Вони разом сиділи, говорили а через деякий час під»їхали машини, з однієї вийшов ОСОБА_1 - її сусід, і ще хлопці, близько 10 чол., яких не знає. ОСОБА_1 битою вдарив по машині, у переднє вікно. Хлопці «налетіли» на ОСОБА_22 і його товариша і почалася бійка. Бачила, як ОСОБА_1 бив битою ОСОБА_13 і його товариша. Вони із подругою злякалися і втекли.

Свідок ОСОБА_41 суду показав, що в серпні 2015 року, точної дати не пам»ятає, близько 23 години вечора, разом із ОСОБА_44 та ОСОБА_45 підійшли до кафе «Едем», де побачив ОСОБА_13, ОСОБА_12 і дві дівчини, які сиділи на лавці. Він із товаришами сіли також на лавку, недалеко від ОСОБА_22 і ОСОБА_8. Через деякий час побачив, як під»їхав бус «Фіат» червоного кольору, автомобілі «Джилі» чорного кольору і «Фольцфаген пассат» червоного кольору, звідки вийшли ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у руках були бити. ОСОБА_1 підійшов до машини ОСОБА_12 «Шкода Октавія», яка стояла на стоянці і вдарив битою по вікні, по дверях машини. Потім ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підбігли до ОСОБА_13 і ОСОБА_12 і стали бити їх битами. ОСОБА_13 почав кричати, у будинку загорілось світло, люди подзвонили у міліцію. ОСОБА_13 було нанесено близько 13 ударів. Бійка зупинилась, після того, як ОСОБА_13 вибіг на дорогу, зупинив автомобіль, крикнув щоб викликали міліцію, із автомобіля вийшов чоловік, який крикнув: «Що ви робите? Викликав міліцію. Після чого всі розбіглись, сіли у машини і поїхали.

Свідок ОСОБА_44 суду показав, що в серпні 2015 року, точної дати не пам»ятає, близько 23 годині ночі, зустрівся із ОСОБА_41 та ОСОБА_45, пішли до кафе «Едем». На лавці, біля кафе, сиділи ОСОБА_13, ОСОБА_12 із двома дівчатами. Він разом із товаришами сіли на сусідню лавку. Через деякий час під»їхали три автомобіля: бус «Фіат» червоного кольору, автомобілі «Джилі» чорного кольору і «Фольксфаген пассат» червоного кольору. З автомобіля «Фольксфаген пассат Б3» вийшов ОСОБА_1, підійшовши до автомобіля ОСОБА_8, вдарив битою по боковому вікні автомобіля, яке розбив. ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_1 щось сказав, а той у відповідь штовхнув ОСОБА_8 битою у живіт. В той час із машин вийшли інші хлопці, він їх не знає, а також ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, у них у руках були бити. ОСОБА_3 битою вдарив по шиї ОСОБА_13, той упав, почалася загальна бійка. ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 били битами ОСОБА_12 і ОСОБА_13 Зчинився шум, крик, що люди у будинках почали включати світла, зупинився автомобіль, після чого хлопці розбіглися, сіли у машини і поїхали. Перед тим, як сісти у свій автомобіль, ОСОБА_1 ще раз ударив по автомобілю. На місці події були ще ОСОБА_45, ОСОБА_41 і дві дівчини.

Також вина ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннь підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- рапортом оперативного чергового ОСОБА_28 УМВС від 07.08.2015 року, яким встановлено, що 07.08.2015 року поступило повідомлення по телефону від невідомої особи, яка повідомила, що в м.Городенка, по вул.Богуна, біля кафе «Едем» виникла бійка;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) № 1554 від 07.08.2015 року, яким встановлено, що ст. о\у СКР ОСОБА_28 УМВС прийняв усну заяву від ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_22, жит. ІНФОРМАЦІЯ_23 про те, що 07.08.2015 року, близько 00год.40хв. в м.Городенка, по вул.Богуна, його безпідставно з хуліганських спонукань побили жителі м.Городенка ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, спричинивши численні садна по всьому тілу;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) № 1552 від 07.08.2015 року, яким встановлено, що ст. о\у СКР ОСОБА_28 УМВС прийняв усну заяву від ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_24, жит. ІНФОРМАЦІЯ_25 про те, що 07.08.2015 року, близько 00год.40хв. в м.Городенка, по вул.Богуна, його безпідставно з хуліганських спонукань побили жителі м.Городенка ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, спричинивши численні садна по всьому тілу;

- даними протоколу огляду місця події від 07.08.2015 року та фототаблицями до протоколу огляду місця події, якими встановлено, що місцем огляду являється ділянка дороги по вул.Богуна в м.Городенка, на якій на відстані 14м. прямо від кіоску «Мобілочка» на обочині дороги розташований автомобіль «Шкода Октавія» сірого кольору, д.н.з АТ0451ВК. При детальному огляді вказаного автомобіля встановлено, що заднє скло розбите, на багажнику виявлено вмятину, також розбите заднє ліве скло дверки автомобіля, потріщення лобового скла та розбите заднє праве скло дверки автомобіля;

- заявою ОСОБА_12, якою встановлено, що ОСОБА_12 надав добровільну згоду працівникам міліції у присутності понятих провести огляд його автомобіля «Shkoda Oktavia» (сірий) АТ 0451ВК;

- розпискою ОСОБА_12, якою встановлено, що ОСОБА_12 отримав на зберігання автомобіль марки «Shkoda Oktavia» (сірий) АТ 0451ВК та зобов»язався зберігати вказаний автомобіль до вирішення справи в суді;

- висновком експерта №215 судово-медичної експертизи ОСОБА_12, яким стверджено, що експертиза була проведена на підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_32 без № від 10.08.2015 року в Коломийському районному відділенні Івано-Франківського бюро судово-медичної експертизи, лікарем судово-медичним експертом Коломийського районного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_46, якою на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_16, даних медичної картки амбулаторного хворого без номера ОСОБА_28 поліклініки, встановлено, що у гр.ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом лівої ліктьової кістки; синці в ділянках грудної клітки, лівого плеча; садна в ділянках лівого плечевого суглобу, лівої гомілки. Закритий перелом нижньої третини лівої ліктьової кістки відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що спричинили тривалий розлад здоров»я, але не є небезпечними для життя в момент спричинення. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер та морфологічні особливості ушкоджень в ділянці лівої лопатки та передньої поверхні грудної клітки (синці подовгуватої форми з смугастими ділянками просвітлення в середній частині) слід думати, що вони могли бути спричинені тупими твердими предметами з обмеженою циліндричною поверхнею, можливо дерев»яною палицею, типу «бити» чи іншим схожим предметом. Закритий перелом нижньої третини лівої ліктьової кістки спричинений ударною дією тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею, можливо від удару металічним прутом чи іншим схожим предметом. Інші тілесні ушкодження у г-на ОСОБА_12 спричинені внаслідок дії (синці від ударів, стиснення; садна від ударів під кутом, тертя, ковзання) кулаками рук, носками взуття чи іншими тупими твердими предметами. Судово-медичних даних немає, щоб вказати послідовність спричинення тілесних ушкоджень;

- висновком експерта №214 судово-медичної експертизи ОСОБА_13, яким стверджено, що експертиза була проведена на підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_32 без № від 10.08.2015 року в Коломийському районному відділенні Івано-Франківського бюро судово-медичної експертизи, лікарем судово-медичним експертом Коломийського районного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_46, якою на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_19, даних медичної картки амбулаторного хворого без номера ОСОБА_28 поліклініки, встановлено у гр. ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження: синці лобної ділянки голови, в ділянках грудної клітки; садна в ділянках лівого плечевого суглобу, грудної клітки, лівого ліктьового суглобу, правого та лівого колінних суглобів. Вказані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну, вказаному у постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер та морфологічні особливості ушкоджень в ділянці задньої поверхні грудної клітки (синці подовгуватої форми з смугастими ділянками просвітлення в середній частині), слід думати, що вони могли бути спричинені тупими твердими предметами з обмеженою циліндричною поверхнею, можливо дерев»яною палицею, типу «бити» чи іншим схожим предметом. Інші тілесні ушкодження у г-на ОСОБА_13 спричинені внаслідок дії (синці від ударів, стиснення; садна від ударів під кутом, тертя, ковзання) кулаками рук, носками взуття чи іншими тупими твердими предметами. Судово-медичних даних немає, щоб вказати послідовність спричинення тілесних ушкоджень;

- фототаблицями на яких видно тілесні ушкодження ОСОБА_13 та ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_18 показав, що того дня біля кафе «Едем» бачили його машину, якою він катався разом із своєю дружиною, про даний конфлікт йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_47 ствердив, що того вечора гуляв із своє дівчиною, проходив неподалік кафе «Едем», однак конфлікту не бачив і йому нічого не відомо.

Таким чином, слід визнати, що свідки ОСОБА_18, ОСОБА_47 не були очевидцями інкримінованих ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 кримінальних правопорушеннь, які мали місце біля кафе «Едем».

Судом вживалися заходи щодо прибуття в судове засідання та допиту свідків ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, виносилися ухвали про примусовий привід вказаних свідків, однак, ухвали суду не були виконані, явка свідків до зали судового засідання забезпечена не була.

За клопотанням прокурора, суд прийняв відмову від допиту свідків ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52 водночас судом роз'яснено усім учасникам судового розгляду про право заявлення клопотання про допит даного свідка.

Суд не погоджується з позицією захисника щодо визнання неналежними висновків експерта №214, 215 судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_13 та ОСОБА_12, у зв»язку з тим що стороні захисту не були відкриті медичні документи, на підставі яких було проведено експертизу, виходячи з наступного.

Факт того, що стороні захисту, як доказ, висновоки експерта №214, 215 судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_13 та ОСОБА_12М, були відкриті, стороною захисту не заперечується. Щодо не відкриття медичних документів, на підставі яких було проведено експертизу, суд вважає, що експертиза проведена на підставі згаданих документів, їх оцінка надана спеціалістом відповідно до ст.101 КПК України,

Аналізуючи показання обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та твердження захисників, про те, що будь-яких хуліганських мотивів у обвинувачних не було, а мав місце тільки особистий конфлікт між обвинуваченими та потерпілими, через інцедент, який був раніше, суд приходить до висновку, що пояснення обвинувачених та твердження захисників не підтверджені належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, суперечать іншим доказам по справі, дослідженим і перевіреним у судовому засіданні.

За клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_53, який суду показав, що літом він працював у палатці, яка належить ОСОБА_54, батькові ОСОБА_5 та ОСОБА_4, сторожем. У серпні 2015 року, точної дати не пам»ятає, близько 23 години вечора, до палатки, для з»ясування стосунків із ОСОБА_4, приїхали на автомобілях «Мерседес» і «Рено» чорного кольору ОСОБА_41, ОСОБА_12 і ОСОБА_22. Вони кричали, стріляли у гору з пістолета, перевернули стіл, а коли почали виходити люди, поїхали. Вказав, що має автомобіль «Вольцфаген Пасат Б3» червоно кольору. Ствердив, що обвинувачених на місце, де відбувся конфлікт, не возив. Проте дані покази суд оцінює критично, оскільки, ОСОБА_53 ствердив, що працює у батька обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тобто залежний від обвинувачених.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтвердили пояснення обвинувачених та твердження захисників стороною захисту не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд також не приймає до уваги заперечення обвинувачених ОСОБА_55, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 щодо нанесеня ними ударів потерпілим битами, оскільки вказана обставина підтверджується показаннями самих потерпілих, свідків, а також стверджується висновками судово-медичних експертиз.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що в діях обвинувачених відсутній склад злочину, передбаченого ст.296 КК України, виходячи з наступного.

Об'єктом захисту у ст.296 КК України є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

З об'єктивної сторони хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок. Такими закон визнає тільки дії, які спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Зміст грубості порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру вчинених хуліганських дій, їх наслідків, місця і тривалості їх вчинення, кількості потерпілих від зазначених дій, їхнього віку, стану здоров'я, істотності порушення їхніх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій. Аналіз цих обставин потрібен і для з'ясування наявності особливої зухвалості або виняткового цинізму, що є основними і обов'язковими показниками грубого порушення громадського порядку.

Для кваліфікації вчиненого хуліганства достатньо наявності в діях винної особи однієї з ознак - особливої зухвалості або виняткового цинізму.

Відповідно до п.5 роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Виходячи із обставин, встановлених під час розгляду даного кримінального провадження, суд оцінює дії обвинувачених як такі, що грубо порушують громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжувались особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що знаходяться на вулиці в нічний час доби, коли люди уже сплять, своїми діями грубо порушують громадський порядок, діючи спільно, безпідставно, у присутності двох дівчат, завдали потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_12 побої, заподіяли тілесні ушкодження, пошкодили належне ОСОБА_16 майно (автомобіль). В результаті зазначених дій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 був порушений відпочинок людей, які уже спали. Отже, обвинувачені діяли з хуліганських спонукань, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілих, ігноруючи загальноприйняті норми суспільної поведінки, тобто діяли з мотивів явної неповаги до суспільства.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства і наявності в їх діях складу цього злочину, оскільки це повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена.

ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, їх дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 296 КК України.

ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб та умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Його дії правильно кваліфіковані за ч.2ст.296, ч.1ст.122 КК України.

По епізоду про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1ст.263 КК України.

18.08.2015 року, близько 08.00 год., в ході проведення обшуку за адресою м. Городенка, вул. Винниченка 46/1, де проживає ОСОБА_3, в шкіряній сумці чорного кольору, що знаходилась на вішалці, при вході в житловий будинок, було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет невстановленого зразка марки "STALKER" - MOD 914-S, який ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, незаконно зберігав по місцю свого проживання, що в м. Городенка, вул. Винниченка 46/1, без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_3, свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні за ч.1ст.263 КК України, визнав частково. Зазначив, що знайшов предмет схожий на пістолет, але не встиг його здати. Відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань з приводу цього інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Незважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини частково, його вина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів.

Свідок ОСОБА_56»юк О.П. суду показала, що в серпні 2015 року, точної дати не пам»ятає була понятою при обшуку, що проводився у будинку ОСОБА_57 мами ОСОБА_3, в якому, в коридорі працівниками міліції було знайдено пістолет, чорного кольору. За результатами обшуку працівниками поліції було складено документи, який їй зачитали, з яким вона погодилась і підписала. У судовому засіданні підтвердила, що на протоколі обшуку від 18.08.2015 року її підпис;

Свідок ОСОБА_58 суду показала, що в серпні 2015 року, точної дати не пам»ятає, була запрошена бути понятою під час обшуку будинку, який належить ОСОБА_57. Перед тим як розпочати обшук працівники роз»яснили їй і ще одній понятій права та обов»язки, пред»явили ухвалу на проведення обшуку. Під-час обшуку працівниками міліції, в коридорі, на вішалці, у сумочці чорного кольору було знайдено пістолет чорного кольору і патрони бронзового кольору, про що було складено протокол, який вона прочитала і підписала. Пістолет із патронами лежав на столі, як упаковували пістолет і патрони вона не бачила. Підписала бірки, але не бачила щоб їх клеїли на пакет. У судовому засіданні підтвердила, що на протоколі обшуку від 18.08.2015 року її підпис;

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_59 (в минулому експерт) суду показав, що він складав висновок експерта №462 від 29.08.2015 року по зброї, яка була вилучена у м.Городенка. У зв»язку з великим навантаженням у висновку на сторінці 8 була допущена описка у абзаці 3 щодо огляду місця події. Пояснив, що на експертизу був наданий пістолет і патрони, в кількості 27 шт., проте 7 шт. з них було відстріляно для проведення експертизи. Після проведення експертизи було складено висновок експерта, а пістолет і патрони, які залишились в кількості 20 шт. були упаковані, скріплені бірками і передані у кімнату зберігання речових доказів;

- рапортом начальника СДІМ ОСОБА_28 УМВС від 18.08.2015 року, яким встановлено, що в ході проведення розшукових дій по кримінальному провадженні №12015090150000275 від 07.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення під час проведення обшуку за адресою: м.Городенка, вул.Винниченка, 46\1, було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет невстановленого зразка марки «STALKER» MOD 914S та патрони травматичної дії в кількості 27 штук, які ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_26, житель ІНФОРМАЦІЯ_27 зберігав за місцем проживання без документів на право носіння та зберігання;

- ухвалою слідчого судді Городенківського району Івано-Франківської області від 10.08.2015 року якою встановлено, що надано дозвіл на обшук житлової квартири та належних до неї споруд по вул. вул.Винниченка, 46/1 в м.Городенка, Івано-Франківської області, належної ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_28, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_60, ІНФОРМАЦІЯ_29, ОСОБА_61, ІНФОРМАЦІЯ_30 та ОСОБА_62, ІНФОРМАЦІЯ_31, де проживає ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, з метою відшукання та вилучення предметів вчинення злочину, а саме: бейсбольних биток або інших предметів спеціального пристосування для нанесення тілесних ушкоджень;

- даними протоколу обшуку від 18.08.2015 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Городенківського району Івано-Франківської області від 10.08.2015 року, стверджено, що у присутності понятих: Карп»юк О.П. та ОСОБА_58 під час обшук у будинку по вул. вул.Винниченка, 46/1 в м.Городенка, Івано-Франківської області, було виявлено та вилучено: пістолет марки «STALKER» MOD 914S 0814-000745 Cal 9 mm P.A.K чорного кольору; 10 відстріляних гільз; магазин з 14 патронами травматичної дії, 13 патронів травматичної дії, які знаходились в коробці; кинджал довжиною близько 30 см., кольору «металік» з чорною ручкою; синя коробка з 8 металічними кульками (патронами пневматичної дії);

- постановою про призначення криміналістичної експертизи від 19.08.2015 року, якою встановлено, що по кримінальному провадженні №12015090150000295 від 19.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263 КК України призначено криміналістичну експертизу, проведення якої доручено експертам НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області. Для вирішення експерту поставлено питання: Чи являється вилучений пістолет вогнепальною зброєю, якщо так, то яким способом вона виготовлена, до якого виду відноситься та чи придатна для стрільби? Чи являються вилучені патрони боєприпасами, якщо так, то до якого виду відносяться, яким способом виготовлені та чи придатні для стрільби?;

- висновком експерта №462 від 29.08.2015 року, яким встановлено, що на експертизу надано: предмет подібний на пістолет та патрони в кількості 27 шт. Об»єкт (предмет, подібний до пістолету та патрони в кількості 27 шт.) на дослідження в НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області представлено ініціатором запакованими в полімерний пакет синього кольору, горловина якого перев»язана ниткою білого кольору, кінці якої скріплені біркою, яка складається із паперу білого кольору складеного вдвоє, на якій нанесено пояснювальні написи кульковою ручкою синього кольору, а саме: пакет із вилученими предметами під час обшуку господарства ОСОБА_57 18.08.2015 року. Предмет схожий на пістолет із гільзами та патронами, підписи понятих: Карп»юк О.П. та ОСОБА_58, а також підпис особи, яка проводила вилучення слідчий Лучак Л.М. Експертом сектору балістичної та трасологічної експертизи капітаном міліції ОСОБА_59 проведено судову експертизу та складено висновок, що наданий на дослідження предмет, який 18 серпня 2015 року під час обшуку по вул.Винниченка, 45/1 в м.Городенка у гр.ОСОБА_3 було вилучено предмет ззовні подібний на пістолет з маркувальними позначеннями «STALKER» MOD 914S 0814-000745, є нетиповою вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки самооборонним способом стартово-сигнального пістолету «STALKER» MOD 914S 0814-000745 Cal 9 mm P.A.K, промислового виробництва «АТАК frms ltd» (Туреччина), який був призначений виключно для подачі звукових сигналів шумовими (холостими) патронами. В конструкцію пістолета, внесено коструктивні зміни виконані саморобним способом ствольна заглушка була видалена з каналу ствола. ОСОБА_4 зміни привели до втрати його попереднього цільового призначення та до можливості проведення пострілів 9-мм патронами ударно-травматичної дії калібру 9мм Р.А.К., а також проводити постріли шляхом роздільного спорядження з використанням шумових патронів та 8 мм металевої (свинцевої чи стальної) кулі. Пістолет придатний для стрільби. Кулі, вистріляні під час стрільби, набувають початкової швидкості в середньому 321,75 м/с, що забезпечує їх кінетичною енергією 134, 57 Дж, питома кінетична енергія снаряду 4,057 Дж/мм2 є достатньою для спричинення смертельного ураження людині. Предмети, надані на дослідження двадцять сім патронів, вилучені 18 серпня 2015 року під час обшуку по вул.Винниченка, 46/1 в м.Городенка у гр.ОСОБА_3 не відносяться до боєприпасів та є 9-мм пістолетними патронами центрального бою ударно-травматичної дії, промислового виробництва, калібру 9мм Р.А.К, споряджені елестичними снарядами несмертельної дії, придатні для стрільби. ОСОБА_4 патрони призначені для використання в якості елементів спорядження до спецзасобів ударо-травматичної дії (пістолетів та деяких різновидів револьверів);

- супровідним листом №23/5984 від 31.08.2015 р., яким встановлено, що НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області було направлено до ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області: висновок на 6-ти ар. у 1-му прим., упаковку з об»єктами дослідження, довідку про витрати на проведення експертизи;

- даними протоколу огляду предмета від 07.09.2015 року, яким встановлено, що слідчий СВ ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_32 у присутності понятих провів огляд предметів, а саме: полімерний пакет синього кольору, горловина якого перев»язана ниткою білого кольору кінці якої скріплені біркою, яка складається із паперу білого кольору складеного вдвоє. При відкритті пакета в ньому виявлено предмет, схожий на пістолет із маркуванням «STALKER» MOD 914S та патрони в кількості 27 шт.;

- довідкою про витрати на проведення експертизи №462 від 29.08.2015 року на суму 768 грн.;

- постановою про долучення речових доказів до кримінального провадження від 07.09.2015 року, підтверджено, що пістолет марки «STALKER» MOD 914S та патрони в кількості 27 шт. долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ та передано їх в кімнату зберігання речових доказів при УМВС в Івано-Франківській області;

- супровідним листом слідчого СВ ОСОБА_28 УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_32 №3/6348 від 09.09.2015 року, яким доводиться, що речовий доказ пістолет марки «STALKER» MOD 914S та патрони в кількості 27 шт. направлені для зберігання в кімнату речових доказів УМВС в Івано-Франківській області;

Дослідженими та оглянутими у судовому засіданні речовими доказами: пістолет марки «STALKER» MOD 914S та патрони в кількості 20 шт., так як 7шт. із 27шт. були відстріляні еспертом під час проведення експертизи.

Доводи захисника про недопустимість та неналежність всіх доказів у кримінальному провадженні суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Частина 1 ст. 86 КПК встановлює юридичну форму даних, що встановлюють обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Порядок отримання доказів, вказаних у ч. 2 ст. 84 КПК, передбачає дотримання наступних вимог: належний суб'єкт отримання доказів, законність процесуального джерела доказів; дотримання процесуального порядку отримання доказів; - дотримання правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій. Докази повинні бути отримані тільки із тих процесуальних джерел, що вказані в ч. 2 ст. 84 КПК. Отримання доказів із невстановленого в законі процесуального джерела тягне за собою недопустимість цього доказу.

Отже, законодавцем чітко вказується, про те, що визнання доказів недопустимим здійснюється виключно в судовому порядку за клопотанням сторін. Право на спростування такого клопотання надається протилежній стороні. У клопотанні про визнання доказів недопустимими повинні бути чітко викладені підстави (неналежності доказів, отримання з порушенням встановленого Кодексом порядку…)

В той же час, пославшись на неналежність доказів, захисник ОСОБА_3 не вказує, які саме обставини, свідчать про їх неналежність.

За таких обставин, дослідивши докази у кримінальному провадженні, суд находить їх належними, оскільки вони мають значення для вказаного кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину у зберіганні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, знайшла своє підтвердження. Його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених ним злочинів:

- передбачений ч.2ст.296 КК Украни відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів середньої тяжкості;

- передбачений ч.1ст.263 КК Украни відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів.

Обставини його вчинення, суспільну небезпеку, дані про особу винного, так як обставини, що пом»якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.

ОСОБА_4 про особу ОСОБА_3 свідчать, що він має постійне місце проживання, є особою молодого віку, за місцем проживання, навчання, характеризується позитивно, самокритично відноситься до власних помилок, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах ОСОБА_28 ЦРЛ, раніше не судимий.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обставини його вчинення, суспільну небезпеку, дані про особу винного, обставини, що пом»якшують покарання, так як обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить визнання вини, відсутність претензій зі сторони потерпілого.

ОСОБА_4 про особу ОСОБА_2 свідчать, що він має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою молодого віку, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах ОСОБА_28 ЦРЛ, часто хворіє.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст.12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обставини його вчинення, суспільну небезпеку, дані про особу винного, так як обставини, що пом»якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.

ОСОБА_5 про особу ОСОБА_5 свідчать, що він має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою молодого віку, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах ОСОБА_28 ЦРЛ, раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених ним злочинів:

- передбачений ч.2 ст.296 КК Украни відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів середньої тяжкості;

- передбачений ч.1 ст.122 КК Украни відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів середньої тяжкості;

Обставини його вчинення, суспільну небезпеку, дані про особу винного, так як обставини, що пом»якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.

ОСОБА_4 про особу ОСОБА_4 свідчать, що він має постійне місце проживання, є особою молодого віку, за місцем проживання характеризується позитивно, самокритично відноситься до власних помилок, неодноразово нагороджений: за значну працю в царині благоустрою міста та допомогу в забезпеченні ефективного функціонування школи, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах ОСОБА_28 ЦРЛ, раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених ним злочинів:

- передбачений ч.1 ст.296 КК Украни відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів невеликої тяжкості;

- передбачений ч.2 ст. 296 КК Украни відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочинів середньої тяжкості;

Обставини його вчинення, суспільну небезпеку, дані про особу винного, так як обставини, що пом»якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.

ОСОБА_4 про особу ОСОБА_1 свідчать, що він має постійне місце проживання, є особою молодого віку, за місцем проживання, характеризується посередньо самокритично відноситься до власних помилок, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах ОСОБА_28 ЦРЛ, раніше не судимий.

Приймаючи до уваги положення ст. 50 КК України, яка визначає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що:

ОСОБА_3 слід обрати покарання:

- за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України в межах санкції ч.2 ст. 296 КК України у виді обмеження волі,

- за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України в межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

ОСОБА_2 слід обрати покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України в межах санкції ч.1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі.

ОСОБА_5 слід обрати покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України в межах санкції ч.2 ст. 296 КК України у виді обмеження волі.

ОСОБА_4 слід обрати покарання:

- за вчинення злочину, передбаченого ч.1ст.122 КК України в межах санкції ч.1ст.122 КК України у виді обмеження волі;

- за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України в межах санкції ч.2 ст. 296 КК України у виді обмеження волі.

ОСОБА_1 слід обрати покарання:

- за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України в межах санкції ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі;

- за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України в межах санкції ч.2 ст. 296 КК України у виді обмеження волі.

Відповідно до частини першої ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді обмеження волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він вправі прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. За наведених обставин, які враховуються при призначенні покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тому, застосувавши ст. 75 КК України, їх слід звільнити від відбування призначених покарань з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Крім того згідно обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 02 травня 2015 року біля 02.00 год., перебуваючи в м. Городенка, по вул. Шевченка, вчинив конфлікт із ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_32, жит. ІНФОРМАЦІЯ_33 та із ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_34, жит. ІНФОРМАЦІЯ_35. В ході конфлікту, ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, наніс ОСОБА_11 близько 10 ударів ногою в область голови та ОСОБА_10 2 удари ногою в обличчя, чим спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді синця лівого ока, садна лівої скроневої ділянки та надлому коронкової частини 1-го зуба на верхній щелепі справа, які згідно висновку судово-медичного експерта №57 від 05.05.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень та ОСОБА_10, тілесні ушкодження у вигляді садна чола та надлому коронкових частин 1-го і 2-го зуба на верхній щелепі зліва та 1-го зуба на верхній щелепі справа, які згідно висновку судово-медичного експерта №56 від 05.05.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Його дії кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України як умисні дії, які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов, в якому він просив зобов»язати відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жит.м.Городенка, вул.Братів Окуневських, 28/4, Івано-Франківської області відшкодувати йому завдані матеріальні збитки на суму 5277,29 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. та стягнути з відповідача на його користь судовий збір в сумі 243,60 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не визнав. Відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань з приводу цього інкримінованого йому кримінального правопорушення. Цивільний позов заявлений ОСОБА_10 не визнав.

Розглянувши провадження в межах пред'явленого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні представлені стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного злочину при викладених у обвинуваченні обставинах, обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.

Положеннями ст.ст.91 і 92 КПК України встановлено, що обов»язок доказування обставин, що мають значення для кримінального провадження, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Так, в основу пред»явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України органом досудового розслідування покладено та в судовому засіданні досліджено: показання потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, свідків ОСОБА_63, ОСОБА_64»юк А.І., протоколи прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) ОСОБА_11 та ОСОБА_10, висновки експертизи №56, 57 від 05.05.2015 року, а також характеризуючі дані на особу, зібрані під час досудового розслідування.

В судовому засіданні 19.08.2015 року потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що 02.05.2015 року, близько опівночі, зустрівся із друзями, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_63 та ОСОБА_65, в парку, біля ресторану «Прикарпаття». Сиділи на лавочці, на майданчику для дітей, говорили, сміялися, коли до них підійшов обвинувачений ОСОБА_1 з якимось другом, якого він не знав. ОСОБА_1 попросив сигарету. Він вийняв із кишені пачку сигарет «Мальборо» і дав ОСОБА_1 сигарету, на що той запитав: «Чому Мальборо»? Після чого ОСОБА_1 почав висловлюватися у їх бік нецензурною лайкою і нічого не пояснюючи наніс ОСОБА_11 рукою удар в голову. ОСОБА_11 впав на землю і втратив свідомість. ОСОБА_66 почав копати ОСОБА_11 в область голови ногою, наніс близько 5 ударів. Він підбіг до ОСОБА_11 і хотів допомогти йому піднятись, однак не встиг, оскільки отримав удар ногою в область голови від якого впав на землю. Лежучи на землі, бачив як ОСОБА_66 ногою наносив тілесні ушкодження, в область голови ОСОБА_11. В чому був одягнутий ОСОБА_66 не пам»ятає. Зазначив, що йому було нанесено 2 удари, від одного він втратив свідомість. Йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді садна чола та пошкоджено 3 передні зуби. За допомогою в Городенківську ЦРЛ звернувся тієї ж доби 02.05.2015 року о 09 годині ранку, де йому було надано першу медичну допомогу. Зазначив, що медичні документи він має вдома, при потребі представить суду. Подав цивільний позов, який підтримує повністю з підстав, викладених у ньому. Пояснив, що спричинені йому тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення його стану здоров»я. Під час лікування ним були витрачені кошти на лікування на суму 217,49грн. В зв»язку із надломом коронкових частин 1-го і 2-го зуба на верхній щелепі зліва та 1-го зуба на верхній щелепі справа на ортопедичне протезування вказаних зубів витратив 5060 грн. Крім того, зазначає, що йому діями ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн. та яка полягає у душевних стражданнях, оскільки він переживає, як вплине на майбутнє нанесена травма, а також те, що він працює із людьми і кожного разу йому доводилось пояснювати людям стан свого обличчя. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

В подальшому подав заяву, в якій просив продовжувати розгляд справи за його відсутності та його представника до дослідження письмових доказів. Після дослідження доказів знову подав заяву згідно якої просив судові засідання, в тому числі судові дебати проводити у його відсутності та відсутності його представника. Заявлений ним цивільний позов підтримує повністю, просив зобов»язати відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жит.м.Городенка, вул.Братів Окуневських, 28/4, Івано-Франківської області відшкодувати йому завдані матеріальні збитки на суму 5277,29 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. та стягнути з відповідача на його користь судовий збір в сумі 243,60грн. Щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні 19.08.2015 року потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що на початку травня 2015 року, близько 1 години ночі, йшов по вулиці Шевченка, що в м.Городенка, з дому до родичів. В парку, біля ресторану «Прикарпаття» зустрів ОСОБА_65, ОСОБА_63, ОСОБА_10. Сиділи на лавочці, спілкувалися, а через деякий час до них підійшов ОСОБА_1 із товаришем, якого він не знає та попросив закурити. ОСОБА_10 витягнув пачку сигарет «Мальборо» і дав ОСОБА_1 сигарету, на що ОСОБА_1 запитав: «Чому Мальборо ?» і почав виражатись нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_10 в область обличчя. і той впав. Він хотів допомогти ОСОБА_10 піднятися, проте відчув удар ззаді, в область голови, після удару втратив свідомість. Прийшовши до себе, побачив, що піднятись йому допомагав ОСОБА_63. Після конфлікту додому його відвіз батько ОСОБА_1. Через день він звернувся в міліцію, а через два дня звернувся за медичною допомогою у Городенківську ЦРЛ, оскільки у нього був зламаний зуб, тріснута губа а також садна по тілу. Зазначив, що слідчому медичну картку не надавав. Під час медичної експертизи, яка проводилась у м.Снятині мав із собою тільки паспорт, медичної книжки не мав. Вимог про відшкодування шкоди не заявляв. Медична карточка знаходиться у нього вдома. Після надання пояснень подав заяву згідно якої просить кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1ст.125 КК України продовжувати розглядати у його відсутності, призначити покарання у відповідності до закону. Цивільний позов не заявляв.

Свідок ОСОБА_63 суду показав, що в травні 2015 року, точної дати не пама»ятає, близько 2 години ночі, він разом із своїми товаришами: ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_65, сиділи на лавочці, в парку, біля ресторану «Прикарпаття». До них підійшов ОСОБА_1 і попросив закурити. Разом із ОСОБА_1 був ОСОБА_64»юк ОСОБА_65, однак він до них не підходив. ОСОБА_10 дав ОСОБА_1 сигарету, марки «Мальборо», яка ОСОБА_1 не сподобалась і той почав виражатися у їх сторону нецензурною лайкою, після чого вдарив ОСОБА_10 3-4 рази ногою, в область голови. Вказує, що намагався припинити конфлікт, відштовхуючи ОСОБА_1. Однак, ОСОБА_1, припинивши завдавати удари ОСОБА_10, завдав удар рукою в область голови ОСОБА_11, після чого той упав та втратив свідомість, а ОСОБА_1 ще 2-3 рази задав останньому удари ногою, в область голови. Відштовхнувши ОСОБА_1, допоміг ОСОБА_11 прийти до свідомості та присісти на лавку. Вказав, що у ОСОБА_10 були вибиті верхні зуби а також розсічення між очима, а у ОСОБА_11: розсічення над лівим оком, синяк і надколотий передній зуб.

Свідок ОСОБА_64»юк А.І. (на момент розгляду кримінального провадження у суді повнолітній) суду показав, що про конфлікт, який відбувся 02.05.2015 року йому нічого не відомо. Повідомив, що 01.05.2015 року, близько 20 години вечора, зустрівся із знайомими ОСОБА_53»янів ОСОБА_1 та ОСОБА_67 біля РБК, з якими спілкувався, приблизно, до 01 години ночі. Після чого пішов у магазин «Бриз» купити води. Проходячи повз парк, бачив, що на лавочках, у парку, біля ресторану «Прикарпаття» сиділа компанія, вони кричали, виражалися нецензурною лайкою, а потім співали. До компанії не підходив, знайомих людей не бачив. Купивши у магазині води, пішов додому. Зазначив, що ОСОБА_1 бачив, як близько 22:00 години вечора, 01.05.2015 року, він ішов по дорозі вверх, як до автостанції.

Таким чином, слід визнати, що свідок ОСОБА_64»юк А.І. не був очевидцем інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, перебаченого ч.1 ст.125 КК України.

За клопотанням прокурора, суд прийняв відмову від допиту свідка ОСОБА_65 водночас судом роз'яснено усім учасникам судового розгляду про право заявлення клопотання про допит даного свідка.

Дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) ОСОБА_10 встановлено, що 02.05.2015 року о 04 год.30 хв. оперуповноважений СКР ОСОБА_28 к-н міліції ОСОБА_68 прийняв усну заяву від ОСОБА_10 про те, що 02.05.2015 року, близько 02 год. в м.Городенка по вул.Шевченка, поблизу ресторану «Прикарпаття» гр. ОСОБА_69 спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та вибив йому три зуби.

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) ОСОБА_11 встановлено, що 04.05.2015 року о 16 год.30 хв. слідчий СВ ОСОБА_28 УМВС ОСОБА_32 прийняв усну заяву від ОСОБА_11 про те, що 02.05.2015 року, близько 02год. в м.Городенка по вулиці Т.Шевченка, гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_36, житель ІНФОРМАЦІЯ_37, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні в підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1ст.125 КК України надано суду висновок експерта №57 від 05.05.2015 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 та висновок експерта №56 від 05.05.2015 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_10

В судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про визнання висновку експерта №57 від 05.05.2015 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 та висновку експерта №56 від 05.05.2015 року судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_10 недопустимими доказами, так як дані докази не були відкриті стороні в порядку ст.290 КПК України. Матеріали кримінального провадження, зокрема Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про таку процесуальну дію, як доступ до медичних документів та призначення судово-медичної експертизи потерпілих.

Згідно вимог ст.290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, прокурор або слідчий, за його дорученням, зобов»язаний надати доступ стороні захисту до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, в тому числі надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Судом встановлено, що матеріали кримінального провадження, зокрема Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про таку процесуальну дію, як доступ до медичних документів та призначення судово-медичної експертизи потерпілих, хоча, відповідно до ч. 1 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити зокрема номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення. Реєстр не є формальним описом документів у провадженні, він є повноцінним носієм обвинувачення, належне ознайомлення забезпечує право на захист.

Згідно з нормами ч. 9 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Таким чином, відповідно до ч.12 ст.290 КПК України суд не допускає відомості, які містяться в зазначених висновках експерта №57, 56 від 05.05.2015 року, як докази, оскільки сторона обвинувачення не здійснила відкриття зазначених матеріалів стороні захисту відповідно до положень ст. 290 КПК України.

Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

З урахуванням викладеного, суд визнає висновки експерта №57, 56 від 05.05.2015 року недопустими доказами, оскільки такі здобуті поза межами кримінального провадження, тобто в непередбачений законом спосіб.

Твердження сторони обвинувачення та потерпілих про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1ст.125 КК України доведена показаннями свідків, висновками експертизи, які суд визнав недопустими доказами, є безпідставними. Показань та заяв потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також показання свідка ОСОБА_63, товариша потерпілих, без їх підтвердження сукупністю інших належних, допустимих та об»єктивних доказів, в тому числі обов»язкового висновку судово-медичної експертизи, недостатньо для обґрунтування обвинувального вироку за ч.1ст.125 КК України.

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до положень ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Ніхто не зобов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постанови законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до положень п.3ч.1ст.284, п.2ч.1ст.373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

За таких обставин, суд виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання їх процесуальних обов'язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів умисного спричинення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини суд тлумачить на користь обвинуваченого.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_1 у зв»язку недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.125 КК Eкраїни, а заявлений до нього цивільний позов слід залишити без розгляду в силу вимог ч.3 ст. 129 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_16, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь 7802 грн. завданої їй матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_16 було завдано матеріальної шкоди, яка полягала у ремонті її автомобіля на загальну суму 7802 грн. та підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Крім цього суд вважає, що заслуговують на увагу доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди. Суд вважає, що з вини обвинуваченого вона відчуває моральні страждання, які полягають у душевних стражданнях, пов'язаних з пережитими нею подіями.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує душевні страждання та емоційні хвилювання позивача, відчуття постійного дискомфорту порушення нормальних життєвих зв'язків. Все це вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та побуту. Разом з тим, розмір заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 10000 грн. є явно завищеним. З урахуванням характеру та глибини душевних страждань позивача, пов'язаних з пошкодженням її майна, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює нанесену позивачу моральну шкоду у розмірі 2000 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_16

Цивільний позов ОСОБА_12, в якому він просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно на його користь 1820грн. матеріальних витрат, 2541 грн. втраченого заробітку, 80000 грн. завданої моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд приходить до висновку, що діями обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, потерпілому було завдано матеріальної шкоди, яка полягала у понесенні транспортних витрат, для того щоб поїхати у лікувальний заклад та на огляд до судово-медичного експерта. ОСОБА_5 витрати становлять 820 грн. та підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 205 грн. з кожного. В решті позову, що стосуються матеріальних витрат слід відмовити, оскільки дані витрати не підтверджені жодними доказами.

Крім цього суд вважає, що заслуговують на увагу доводи потерпілого про заподіяння йому моральної шкоди. Суд вважає, що з вини обвинувачених він відчуває моральні страждання, які полягають у фізичному болю, душевних стражданнях та емоційних хвилюваннях, яких він зазнав, у зв»язку із вчиненням обвинуваченими щодо нього кримінального правопорушення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує душевні страждання та фізичний біль позивача, емоційні хвилювання, які вимагають додаткових зусиль для організації його життя та побуту. Разом з тим, розмір заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 80000 грн. є явно завищеним. З урахуванням характеру та глибини душевних страждань позивача, фізичного болю, внаслідок протиправних дій обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює нанесену позивачу моральну шкоду у розмірі 10000 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 2500 грн. з кожного.

Питання про речові докази та питання витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 128, 129, 368, ч.1 ст. 369, 373, 374, 395 КПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 296, ч.1ст.263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 296 КК України - два роки обмеження волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України три роки позбавлення волі

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов»язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання два роки обмеження волі;

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов»язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання два роки обмеження волі;

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов»язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 296, ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.122 КК України два роки обмеження волі;

- за ч.2 ст. 296 КК України - три роки обмеження волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов»язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 296 КК України два роки обмеження волі;

- за ч.2 ст. 296 КК України - три роки обмеження волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно ч.1, ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов»язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України за не доведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_38 на користь ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_39 - 7802 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_38, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_40, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_26, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_41 на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_24 по 205грн. матеріальної шкоди та по 2500 грн. моральної шкоди з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_26 на користь держави вартість витрат за проведену експертизу № 462 від 29.08.2015 року в сумі 768 грн. на розрахунковий рахунок № 31112115700002, код банку отримувача: 836014, одержувач: УДКСУ в м.Івано-Франківську в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 37952250, банк-одержувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області.

Речові докази: пістолет марки «STALKER» MOD 914S та патрони в кількості 20 шт., які передані в кімнату зберігання речових доказів при УМВС в Івано-Франківській області знищити.

Відеозапис із камер спостережень «ОСОБА_18 замок» DVD диск - залишити при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Федів Л.М.