Постанова № 65553499, 23.03.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2245/17

Категорія 87

2-а/295/294/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо призупинення та не виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2015 року - неправомірними; зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2015 року та продовжувати виплачувати в подальшому без будь-яких обмежень; зобовязати відпоівдача виконати постанову негайно у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір в сумі 640,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що з 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповіно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте, починаючи із 01.04.2015 року позивачу було припинено виплату пенсії призначеної відповідно до вказаного Закону, та листом Головного управління ПФУ в Житомирській області повідомлено, що у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах передбачених ЗУ «Про державну службу» не виплачується та після звільнення із займаної посади пенсію буде відновлено. А тому, вважає, що вказані дії відповідача є неправомірними, протиправними та порушують її право на отримання призначеної пенсії.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності зі ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшли заперечення на позов, відповідно до яких відповідач позов не визнає, просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Письмові заперечення приєднані до справи.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Нормами статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку і отримував пенсію за вислугу років відповіно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.01.2017 року про відновлення виплати призначеної йому пенсії, починаючи із 01.04.2015 року.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.01.2017 року за № 111/Ф-11 позивачу повідомлено про відсутність права на отримання пенсії, у зв'язку із неможливістю одночасного перебування на державній службі та виплати пенсії. (а.с.6).

Згідно адміністративного позову ОСОБА_1 займає посаду першого заступника начальника УДМС України в Житомирській області, яка є посадою державної служби, визначеною Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року.

Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При вирішенні цієї справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 року (далі Закон № 213-VIII від 02.03.2015 року), пп. 2 п.12 розділу 1 якого внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких: тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Таким чином, законодавчо встановлено заборону виплати з 01.04.2015 року пенсій призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком, особам які працюють на окремих посадах, у тому числі державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року та в подальшому пенсія, призначена згідно Закону № 2262 йому виплачуватись не повинна.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування" в редакції Закону № 911-VII , що набрав чинності з 01.01.2016 року, вказана частина ст. 47 Закону № 1058 викладена в наступній редакції «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Відповідно до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 1774 з 01.01.2017 року до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлено, що тимчасово, у період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та за умовами, передбаченими цим Законом, Законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачується.

Враховуючи те, що з 01.04.2015 року для позивача як державного службовця передбачено норми, що призупиняють право на виплату пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованоми та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 6, 17-19, 94, 99, 100, 104, 183-2, КАС України, суд,-

постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії, відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя І.Г. Перекупка