Рішення № 65553426, 24.03.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/245/17

провадження № 2/0274/660/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2017 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк - Жук А.В., за участю сторін, представника позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 06.11.2012 року було призначено стягувати з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 18.07.2012 року і до досягнення дітьми повноліття. В зв'язку з тим, що з часу призначення аліментів за рішенням суду, погіршився стан здоров'я доньки ОСОБА_4, яка постійно хворіє та потребує лікування, а її заробітку не вистачає на утримання дітей, та враховуючи збільшення індексу інфляції, просить збільшити раніше призначений розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/2 частки від його доходу. Вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у вище зазначеному розмірі, оскільки займається підприємницькою діяльністю та отримує постійний дохід.

Позивачка та її представник ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову.

Зясувавши обставини справи, на засадах змагальності, як того вимагає ст. 10 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 6 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину(а.с. 10).

Згідно з ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось з них.

Також, згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог і заперечень.

З наданих доказів вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має хронічне запальне захворювання дихальних шляхів(а.с. 14).

З довідки № 119/01-13 від 19.01.2017 року, виданої Управлінням осіти і науки виконкому Бердичівської міської ради вбачається, що позивачка працевлаштована, та отримує заробітню плату в середньому 1842.80 грн. на місяць( а.с. 15).

Згідно довідки Попільнянського РВДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_3 сплачує аліменти, згідно виконавчого листа № 0603/4730/12, виданого 10.12.2012 року Бердичівським міськрайонним судом, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, що складало станом на грудень 2016 року - 920 грн.( а.с. 16).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Доводи позивачки та її представника про зміну матеріального становища відповідача не знайшли своє підтвердження, оскільки вони же були враховані при винесенні судом рішення про стягнення з відповідача аліментів, а довідка Бердичівської ОДПІ про збільшення обсягу доходу, на думку суду, не свідчить про зміну майнового стану відповідача.

Крім того судом встановлено, що на утриманні відповідача перебувають: матір ОСОБА_6, яка є пенсіонеркою, дружина ОСОБА_7, та її дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також їх дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою про склад сім"ї ОСОБА_3, довідкою комунального підприємства "Гарант", довідкою виконавчого комітету Попільнянської сільської ради від 23.03.2017 року(а.с. 30, 31, 113).

А тому, суд вважає, що доходи ОСОБА_3 є достатніми для сплати аліментів у розмірі встановленому рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 6 листопада 2012 року.

Посилання позивачки про необхідність збільшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що вона несе додаткові витрати на лікування дитини, не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки у розумінні ст. 185 СК України є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) і позивачка вправі заявити вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину.

Стаття 185 СК України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Отже, виходячи з аналізу ст.ст. 180, 183, 185 СК України, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини, і лише в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові витрати.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 18 звернуто увагу на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Крім того, на думку суду, не є підставою для збільшення розміру аліментів збільшення офіційного індексу інфляції.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що обставини, передбачені ст. 192 СК України, які є підставою для збільшення розміру аліментів, а саме: зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та інші суттєві обставини, які б могли стати підставою для збільшення розміру аліментів - відсутні, тому підстав для збільшення розміру аліментів немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-210, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України,ст.ст. 185, 192 СК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В.Замега