Рішення № 65551797, 22.03.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1862/17-ц

Провадження № 2/201/1156/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання Бігдан А.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4М.) звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_5 юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (далі - ТОВ «Укрспецторг групп») про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, в якому просить визнати бездіяльність ОСОБА_5 юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «Укрспецторг групп» щодо невнесення відомостей «про строки сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів до форми інформаційного повідомлення № 530914 на веб-сайті http://trade.informjust.ua противоправною та стягнути із відповідачів завдану йому моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

В обґрунтування доводів позовної заяви ОСОБА_4 посилається на те, що 02 грудня 2013 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна. Переможцем на торгах визнано його та у подальшому 03 грудня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу йому було видано свідоцтво про те, що ОСОБА_4 є власником квартири № 163, розташованої в будинку № 152 по вулиці Робочій в м. Дніпропетровську.

У позові звертається увага на те, що рішенням Красногвардійського районного суду від 02 липня 2015 року було визнано недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину указані прилюдні торги, визнано недійсним акт державного виконавця про проведення публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки від 03 грудня 2013 року, визнано незаконним та скасовано свідоцтво право власності на квартиру.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровській області від 10 грудня 2015 року вищенаведене рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року указані судові рішення були залишені без змін.

Позивачем вказується, що підставою для визнання недійсності прилюдних торгів стало те, що інформаційне повідомлення № 530914 про проведення спірних торгів не містило відомостей про строки сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, як того вимагає Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затверджене наказом ОСОБА_5 юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5. Відсутність в інформаційному повідомленні про торги вищевказаної інформації визнано порушенням законодавства України і суттєвим порушенням процедури торгів. Це порушення могло вплинути на результати торгів, зменшити можливість участі в торгах потенційних покупців і вплинути на результати торгів, на формування ціни реалізації.

За твердженням позивача, інформаційне повідомлення розміщувалось на веб-сайті, яке було відкрито ОСОБА_5 юстиції України і рішенням суду встановлено, що відповідач 3 не додав до інформаційного повідомлення пункту щодо строків сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів. Порушення щодо неповного формування інформаційного повідомлення, за твердженням позивача, було підтримано апеляційною та касаційною інстанціями. Також в судових рішеннях було встановлено те, що відповідач не повідомив боржника про місце проведення торгів, а саме не забезпечив отримання боржником повідомлення.

На переконання позивача, відповідач 2 у відповідності до покладених обовязків не вчинив жодних дій, щоб запобігти порушенню норм діючого законодавства та спричиненню матеріальних збитків позивачу. Бездіяльність відповідача полягала у невиконанні вимог закону, що потягло за собою спричинення позивачу збитків на суму понад 510000 гривень станом на 2013 - 2014 роки. Ця сума складається зокрема з витрат повязаних зі сплатою за спірну квартиру, проведення ремонтних робіт в ній, витрат на юридичні послуги, які йому надавалися під час судового процесу щодо оскарження прилюдних торгів. Бездіяльність відповідача була встановлена рішеннями судів та спричинила позивачу моральну шкоду, яка полягає в порушенні цивільних прав, душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку із фактичною втратою майна, яке повернути в повному обсязі буде практично неможливо. Позивач оцінює нанесену моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

У ході вирішення цього спору до суду 01 березня 2017 року надійшли заперечення ТОВ «Укрспецторг групп», в яких цей відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

У письмових запереченнях вказується на необґрунтованість позовних вимог, у звязку з тим, що ТОВ «Укрспецторг групп» виконало всі вимоги діючого законодавства, були внесені всі відомості, які передбачені інформаційним повідомленням відповідно до інструкції користувача веб-ресурсу «Система публічних торгів конфіскованим та арештованим майном». Звертається увага на те, що ТОВ «Укрспецторг групп» не було наділено повноваженнями щодо зміни інформаційного повідомлення. Всі повноваження щодо зміни форми повідомлення, внесення додаткових інформаційних блоків покладено на адміністратора системи - Державне підприємство «Інформаційний центр» ОСОБА_5 юстиції України. При цьому зазначається на відсутність заподіяння будь-якої шкоди, оскільки товариством при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого майна не було вчинено будь-яких протиправних дій чи бездіяльності.

До суду 21 березня 2017 року ОСОБА_5 юстиції України та Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області подали заперечення щодо предявленого позову, в яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «Укрспецторг групп» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в повному обсязі. В запереченнях вказується на безпідставність та необґрунтованість позову з підстави відсутності в діях відповідачів допущених порушень вимог законодавства та прав позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги повністю підтримала та просила позов задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник відповідачів ОСОБА_5 юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість заявлених у справі позовних вимог та відсутність порушеного права позивача діями цих відповідачів.

Представник відповідача ТОВ «Укрспецторг групп» ОСОБА_3 у задоволенні позову просив відмовити повністю з підстав наведених у письмових запереченнях на позов та долучених до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 02 грудня 2013 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна двокімнатної квартири, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 152/163. Згідно із протоколом № 04-0585/13 від цієї ж дати переможцем цих торгів визнано ОСОБА_4 із запропонованою ціною продажу у сумі 302000 грн. (а.с. 4-5).

Відповідно до свідоцтва від 03 грудня 2013 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, посвідчено, що ОСОБА_4 є власником квартири № 163, розташованої в будинку № 152 по вулиці Робочій в м. Дніпропетровську, яка придбана ним за 302000 грн. (а.с. 9).

Як вбачається із матеріалів справи і не оспорюється сторонами, рішенням Красногвардійського районного суду від 02 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровській області від 10 грудня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року, визнано недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину указані прилюдні торги, визнано недійсним акт державного виконавця про проведення публічних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки від 03 грудня 2013 року, визнано незаконним та скасовано свідоцтво право власності на зазначену квартиру.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Верховний Суд України в постанові від 09.12.2015 у справі № 6-849цс15, яка є обовязковою для усіх субєктів правозастосування, вказав, що з урахуванням ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, пятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у звязку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Так, правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України та іншими нормативноправовими актами.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У пункті 5 цієї постанови закріплено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Таким чином, при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У якості обґрунтування протиправності поведінки відповідача, яка, як зазначає позивач, спричинила йому моральної шкоди, ОСОБА_4 посилається на невнесення відомостей про строки сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів у форму інформаційного повідомлення № 530914 на веб-сайті http://trade.informjust.ua.

Однак вимоги чинного законодавства повязують відшкодування моральної шкоди саме з неправомірністю рішення, дії або бездіяльності особи, про що зазначено в ст. 1167 ЦК України.

Проте як встановлено судом із наданих відповідачами доказів, відповідно до п. 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом ОСОБА_5 юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року (далі Тимчасове положення), спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом ОСОБА_5 юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5, зареєстрованим 21 травня 2003 року № 388/7709, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Даний веб-сайт створено ОСОБА_5 юстиції України та на ньому повинна була розміщуватися інформація про проведення аукціонів з реалізації майна.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 юстиції України засноване Державне підприємство «Інформаційний центр» ОСОБА_5 юстиції України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1272 від 14 липня 1999 року Держінформюст визначено адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції ОСОБА_5 юстиції України.

Державним підприємством «Інформаційний центр» ОСОБА_5 юстиції України була розроблена Інструкція користувача веб-ресурсу «Система публічних торгів конфіскованим та арештованим майном», яка наявна у матеріалах справи. Адміністратором системи є Державне підприємство «Інформаційний центр» ОСОБА_5 юстиції України та його регіональні філії, про що зазначено у самій Інструкції.

Як встановлено у у п. 1.2 цієї інструкції, інформаційні повідомлення можуть бути двох типів: інформаційне повідомлення про торги; інформаційне повідомлення про результати торгів.

Інформаційне повідомлення про торги містить відомості про спеціалізовану організацію організатора прилюдних торгів, дату та місце проведення торгів, умови участі в торгах, відомості про лоти, що реалізуються, а також іншу інформацію, корисну та необхідну для потенційних учасників торгів.

Зі змісту указаної інструкції вбачається, що інформаційне повідомлення створено з інформаційних блоків, які вже мають назву і які користувач, тобто спеціалізована організація, не може змінювати або вносити поправки. Для користувача лише доступні для заповнення поля зазначених у формі повідомлення визначених блоків, до яких він вносить відповідну інформацію.

Відповідно до п. 3.1.1.3 Інструкції на сторінці «Інформація про лот-створення» необхідно внести відомості про лот до полів таких інформаційних блоків: у випадку, коли для участі в торгах необхідно сплатити гарантійний внесок потрібно внести інформацію до блоку «Гарантійний внесок» (слід установити позначку біля ознаки «Гарантійний внесок» та внести відомості до полей: «Сума, грн.», «Найменування одержувача», «Код ЄДРПОУ одержувача», «ОСОБА_6 банку», «МФО банку одержувача», «№ рахунку», «Призначення платежу»).

Цей пункт містить застереження про те, що після внесення усіх необхідних відомостей до блоку загальної інформації про лот та до блоків «Реєстраційний внесок» та «Гарантійний внесок» необхідно зберегти ці відомості, для чого натиснути на сторінці «Інформація про лот - створення» кнопку (Зберегти).

Отже, інформаційного блоку із назвою «Кінцевий термін сплати гарантійного внеску» в даному інформаційному повідомленні взагалі не має.

Відповідно до затвердженої форми в інформаційному повідомленні про торги (п. 3.1.1.1 Інструкції) вказано графу «умови участі в торгах» та в цьому пункті зазначено, що блок «Повідомлення про торги» містить такі відомості: реєстраційний номер інформаційного повідомлення в системі, дата та час публікації повідомлення, стан повідомлення, найменування торгів, дата, час, регіон та місце проведення торгів, відомості про спеціалізовану організацію організатора торгів, умови участі в торгах, кінцевий термін реєстрації для участі в торгах, кінцевий термін реєстрації для участі в торгах, порядок і строки сплати купівельної ціни, відомості про можливість та умови спостереження за торгами, інформація щодо наявності та умов оплати реєстраційного та гарантійного внесків. Отже, кінцевим строком сплати гарантійного внеску є кінцевий строк реєстрації учасників прилюдних торгів, при цьому кінцевий строк реєстрації для участі в торгах міститься окремою графою в інформаційному повідомленні. В Тимчасовому положенні не вказано яким чином повинно бути вказано про строк сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, тобто у окремій графі чи в самому повідомленні, з огляду на що ця форма відповідає вимогам Тимчасового положення.

Зважаючи на ці обставини, судом не встановлено допущення ТОВ «Укрспецторг Групп» порушень щодо невнесення відомостей до інформаційного повідомлення, воно не було наділено повноваженнями щодо зміни інформаційного повідомлення. Усі повноваження щодо зміни форми повідомлення, внесення додаткових інформаційних блоків були покладені на адміністратора системи Державне підприємство «Інформаційний центр» ОСОБА_5 юстиції України, а тому суд вважає, що указаним товариством не було допущено порушень при внесенні відомостей про лот до інформаціного повідомлення. Натомість ТОВ «Укрспецторг Групп» було виконано при організації проведення торгів вимоги законодавства, внесені усі відомості, які передбачені інформаційним повідомленням відповідно до Інструкції користувача веб-ресурсу «Система публічних торгів конфіскованим та арештованим майном».

Що стосується заявленої вимоги в цій частині до ОСОБА_5 юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, то вона також задоволенню не підлягає, оскільки ці органи організації торгів не проводили і безпосередніх порушень прав позивача допустити не могли.

Посилання позивача на те, що наданими ним судовими рішення про визнання недійсними прилюдних торгів було встановлено факт бездіяльності ТОВ «Укрспецторг Групп» судом до увани не береться, оскільки при розгляді судами справи № 204/270/14-ц не було встановлено, що невнесення відомостей про строки сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів до форми інформаційного повідомлення № 530914 на зазначеному веб-сайті було допущено спеціалізованою організацією ТОВ «Укрспецторг Групп».

Що стосується доводів позивача про порушення його права, які були спричинені діями ТОВ «Укрспецторг Групп» щодо неповідомлення боржника про час та місце проведення торгів, то вони також судом не приймаються як доказ неправомірних дій цього відповідача, оскільки ним було направлено на адресу державного виконавця, божника та стягувача повідомлення про проведення торгів і даний факт підтверджено судовими рішеннями у справі № 204/270/14-ц, а вимоги діючого на час проведення торгів законодавства не вимагали від товариства обовязку пересвідчитися в отриманні цих повідомлень і позивачем на спростування цих обставин протилежного не надано.

Оцінюючі всі докази досліджені судом під час розгляду справи в їх сукупності, та приймаючи до уваги приписи законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість предявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги результат вирішення справи, судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 74-76, 88, 169, 197, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.П.Ходаківський