Ухвала суду № 65550796, 28.03.2017, Старовижівський районний суд Волинської області

Провадження 4-с/168/3/17

Справа № 168/209/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хаврони О.Й.,

з участю секретаря Островерхої Т.С.,

прокурора Горбунова І.О.,

державного виконавця Прохорчука С.Ф.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка Волинської області в залі суду скаргу заступника прокурора Ковельської місцевої прокуратури на дії начальника Старовижівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

Прокурор просить визнати неправомірними дії начальника Старовижівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 /далі державний виконавець/.

Вимоги скарги мотивує тим, що на виконанні в Старовижівському відділі ДВС перебуває виконавчий лист № 168/127/16-к від 19.05.2016 р. про стягнення з ОСОБА_2 шкоди, завданої за незаконну порубку лісу в сумі 33275,89 грн. Державний виконавець несвоєчасно і не в повному обсязі вживає заходи, необхідні для виконання рішення суду. Виконавче провадження відкрито 02.02.2017 р. З часу відкриття виконавчого провадження державний виконавець лише надіслав 03.02.2017 р. запити до державних установ з метою виявлення рахунків боржника. Інших дій не здійснював.

Бездіяльність державного виконавця порушує права і інтереси держави, призводить до уникнення боржником відповідальності за невиконання рішення.

У судовому засіданні прокурор підтримав скаргу, додав, що після отримання інформації щодо місця фактичного проживання боржника в смт.Шацьк, державний виконавець не вжив заходів про розшук майна боржника, що там може знаходитись. Крім того, на час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (13.03.2017 р.) доказів надсилання боржнику виклику і його пояснень в матеріалах не було. Просить скаргу задовольнити, оскільки вважає, що державний виконавець неналежно виконує обовязки.

У судовому засіданні державний виконавець Прохорчук С.Ф. проти задоволення скарги заперечив, пояснив, що після відкриття провадження надіслав запити для розшуку майна боржника, остання відповідь на запит надійшла 15.02.2017 р., за результатами чого встановлено, що майно в боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє. Крім того, боржник на виклик прибув, в звязку з чим підстав для застосування приводу немає, дав пояснення про те, що коштів не має, тому виконати рішення суду не має можливості. Звертатись з поданням про обмеження боржника в виїзді за кордон не доцільно, оскільки в боржника може бути майно на території Шацького району, та як стало відомо 27.03.2017 р., боржник за місцем реєстрації (с.Стара Гута) не проживає, а фактично перебуває в Шацькому районі (с.Пульмо), запитів повторних щодо встановлення наявності майна боржника не проводив, оскільки вони проводяться кожних три місяці. Просить відмовити в скарзі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до такого висновку.

Ст.383 ЦПК встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Постановою начальника відділу Старовижівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 від 02.02.2017 р. відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 19.05.2016 р. про стягнення з ОСОБА_2 шкоди в сумі 33275,89 грн.

Вказана постанова разом з викликом до державного виконавця надіслана боржнику 03.02.2017 р., ним отримана 04.02.2017 р., чим спростовуються доводи прокурора про те, що відсутні докази отримання боржником постанови і виклику; а також встановлено, що підстав для застосування до боржника приводу не було, оскільки він прибув на виклик державного виконавця. 02.03.2017 р. державний виконавець надіслав запити до державних органів з метою виявлення майна боржника, остання відповідь на запит ним отримана 15.02.2017 р. З отриманих відповідей встановлено, що майно в боржника відсутнє, доходів немає.

Таким чином, в цій частині доводи скарги про бездіяльність державного виконавця не підтверджені.

Однак, відповідно до ч.8. ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

У встановлений строк перевірку щодо виявлення рахунків боржника державний виконавець не проводив.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.

Таким чином, на державі лежить прямий обовязок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невідємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

До суду зі скаргою прокурор звернувся 22.03.2017 р., після моменту звернення до суду - 27.03.2017 р. державний виконавець подав до Державної прикордонної служби запит про перевірку фактів перетину кордону боржником. Також 27.03.2017 р. державний виконавецьзвернувся до Старогутівської сільської ради зі запитом про те, чи проживає боржник на території сільської ради. Також 27.03.2017 р. складено акт про те, що боржник за місцем реєстрації не проживає, а фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже встановлено, що державний виконавець частково вживав заходів для примусового виконання рішення суду, однак в період з 16.02.2017 р. по 27.03.2017 р. вживав їх не в повному обсязі, зокрема не перевірив рахунків боржника, не перевірив наявність майна боржника, що перебуває у спільній власності за місцем проживання боржника, маючи дані про фактичне місце проживання боржника, не надавдоручень про вчинення виконавчих дій, а тому скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.13,18,28 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 209, 383, 386, 387 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Старовижівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 при здійсненні виконавчого провадження за виконавчим листом № 168/127/16-к від 19.05.2016 р., виданого Старовижівським районним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Старогутівської сільської ради 33275,89 грн. шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу.

Зобовязати начальника Старовижівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 здійснити необхідні виконавчі дії в виконавчому провадженні за виконавчим листом № 168/127/16-к від 19.05.2016 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Старогутівської сільської ради 33275,89 грн. шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_3