Ухвала суду № 65550340, 23.03.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14443/16-ц

Провадження № 2/161/75/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі Кубяк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про захист прав споживача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач двічі, 27 лютого 2017 року о 12 год. 00 хв. та повторно 23 березня о 12 год. 00 хв. в судове засідання не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Так, 27 лютого 2017 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду даної справи на інший день, у звязку з неможливістю, через сімейні обставини, представника позивача ОСОБА_2 прийняти участь в судовому засіданні, яке призначене на 27.02.2017 р. о 12.00 год. (а.с. 70 ).

Тому, позивач повторно викликалась судом у судове засідання призначене на 23.03.2017 року о 12 год. 00 хв., а тому вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення ОСОБА_1 судової повістки 14.03.2017 року (а.с. 72- 73 ).

Окрім того, будь-яких документів, які б підтверджували поважність причин неявки в судові засідання позивач на адресу суду не подавала.

Згідно з ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 27 ЦПК України установлено, що особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону (ч. 3ст. 169 ЦПК України) направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи, що належним чином повідомлена позивач ОСОБА_1 повторно не зявилася в судове засідання і від неї не надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про захист прав споживача - залишити без розгляду.

Розяснити позивачу зміст ч. 2 ст. 207 ЦПК України, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.О.Подзіров