Ухвала суду № 65547628, 27.03.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4288/17

н/п 2/766/6018/17

УХВАЛА

27 березня 2017 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В., розглянувши матеріали цивільної справу за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним окремого положення договору, застосування реституційних наслідків його недійсності шляхом зобовязання провести перерахунок заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаною вище позовною заявою, в якій просить визнати недійсним з моменту укладення, а саме з 19.08.2005 року, п. 1.1 Кредитного договору № НЕН0GF00001544, укладеного 19.08.2005 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, в частині сплати комісії за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,22% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати; зобовязати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені в рахунок погашення комісії за розрахунково-касове обслуговування, шляхом зарахування сплачених коштів на погашення тіла кредиту та відсотків за Кредитним договором № НЕН0GF00001544.

Дана позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 119 ЦПК України, а саме:

-відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, в порушення зазначеної вимоги позивачем не долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору, та заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у відповідності до ЗУ «Про захист прав споживачів».

Обовязок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обовязок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.

Частиною 2 цієї ж статті визначено випадки, коли судовий збір не справляється, а ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним окремого положення договору, застосування реституційних наслідків його недійсності шляхом зобовязання провести перерахунок заборгованості, що є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру поданої фізичною особою вираховується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення до суду з позовною заявою, а саме 10.02.2017 року позивач не звільнений від сплати судового збору, згідно з чинною редакцією статті 5 Закону України «Про судовий збір». Така правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року справа № 6-1121цс16, яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 640 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру, а всього 1280 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин суд вважає, що вказана заява не може бути розглянута по суті, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 119-121 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним окремого положення договору, застосування реституційних наслідків його недійсності шляхом зобовязання провести перерахунок заборгованості без руху.

Надати позивачам пятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачам, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В.Прохоренко