Ухвала суду № 65547555, 27.03.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 668/4343/16-ц

н/п 2-з/766/115/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

27 березня 2017Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Кліментовській О.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору.

22.03.2017 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Сторони по справі в судове засідання не зявились, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.1ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Згідно ч.3ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, згідно пункту 2 ч.1ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. В свою чергу ч.2ст. 152 ЦПК Українипередбачає, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.5ст. 153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову є захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору №НЕН2GK00000038 від 04 грудня 2006 року.

Забезпеченням виконання ОСОБА_1 зобовязань за вказаним кредитним договором є однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки п.27 договору іпотеки є похідним від кредитного договору, а у разі задоволення позову про визнання недійсним кредитного договору в порядку односторонньої реституції буде визнаний недійсним кредитним договір, внаслідок чого з іпотечного майна позивача будуть зняті всі обтяження, але до цього часу банк може переоформити на себе чи на третіх осіб іпотечне майно позивача, що зробить неможливим та значно ускладнить виконання рішення по даній справі.

У звязку з викладеним, заявлений вид забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, повністю відповідає позовним вимогам.

У разі задоволення заяви позивача про забезпечення його позову, обов'язок виконання ухвали про це може бути покладений на співробітників органу державної виконавчої служби, до повноважень яких у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» входить і право на одержання необхідної для проведення виконавчих дій інформації, в тому числі конфіденційної - зокрема, про наявність та місцезнаходження майна і коштів відповідача.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, пунктами 1-2, 4, 7, 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Виконання даної ухвали доручити Дніпровському районному відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Відповідно до вимогст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її отримання.

Суддя: С.І.Майдан

Дата набрання законної сили ухвалоюдата її винесення 27.03.2017 року.

Суддя: С.І.Майдан