Ухвала суду № 65540132, 17.03.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5771/15-ц

Провадження № 6/487/53/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Агєєва Л.І.,

при секретарі Ткаченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_1, мотивуючи тим, що останній ухиляється від виконання судових рішень, що відповідно до статті 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» є підставою встановлення обмежень.

Заступник начальника Заводського відділу ДВС в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, подання підтримала і просила його задовольнити.

Дослідивши надані матеріали, оцінивши докази, суд вважає подання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що на виконанні у Заводському відділі ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області знаходиться зведене виконавче провадження №51108165, до складу якого входять виконавчі провадження з виконання:

- виконавчий лист по справі №2/487/2381/2015 від 22.10.2015 року виданий Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 506494,50 грн. (16.11.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 13,05.2016 року винесено постанову про обєднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження);

- виконавчий лист по справі №2/487/2381/2015 від 22.10.2015 року виданий Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 3654,00 грн. (16.11.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 13.05.2016 року винесено постанову про обєднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження);

- виконавчий лист по справі №2604/1476/2012 від 29.08.2012 року виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 1537721,94 грн. (07.12.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 13.05.2016 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження).

Загальний розмір заборгованості за виконавчими документами станом на 06.12.2016 року складає 2047870,44 грн.

Стаття 313 Цивільного кодексу України регламентує, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом №3857-XII від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п.2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5);

- якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п.8).

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням - це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

При цьому, така санкція, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, передбачена не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Як вбачається, державний виконавець просить задовольнити подання виходячи з того, що боржник ухилився від явки до Заводського ВДВС на виклики від 21 березня 2016 року та 13 травня 2016 року та від виконання вимог державного виконавця надати належний йому транспортний засіб для проведення арешту та опису від 30 червня 2016 року та 17 жовтня 2016 року.

На підтвердження цих обставин державним виконавцем надано лише копії листів, які надіслано на різні адреси боржника та акти державного виконавця про невиконання цих вимог боржником.

Проте у наданих до суду матеріалах відсутні докази виклику ОСОБА_1 21 березня 2016 року та отримання боржником виклику від 13 травня 2016 року.

Оглянути виконавче провадження та перевірити конкретні дії державного виконавця щодо виконання судового рішення не надалося можливим, оскільки 28.02.2017 року матеріали виконавчого провадження №51108165 вилучено співробітниками Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області за результатами проведеного обшуку на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2017 року.

Враховуючи, що подання державного виконавця має відповідати вимогам розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, в редакції від 5 жовтня 2016 року, а державним виконавцем не надано суду достовірних та беззаперечних доказів, які свідчили б про навмисне ухилення боржника від виконання рішень суду, то дане подання належить залишити без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», ч. 1 ст. 377-1 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В:

Подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобовязання за рішенням залишити без задоволення.

Ухвала набуває законної сили через 5 днів після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.

СУДДЯ: Л.І. Агєєва