Ухвала суду № 65538157, 29.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2493/16

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Конвеєрмаш Миколаїв» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Конвеєрмаш Миколаїв» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» про стягнення податкового боргу в сумі 56449,21 грн. з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Позов обґрунтовувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати авансових внесків по декларації №9080717771 від 16.02.2015р. за серпень-грудень 2015 року в сумі 23870 грн., грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0004641503 від 28.12.2015р. та №0004381503 від 05.10.2015р. в сумі 4715,82 грн. та пені в сумі 27863,39 грн., яку ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» добровільно не сплатило, податкові повідомлення-рішення не оскаржило, а тому, на підставі п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, заборгованість у загальній сумі 56449,21 грн. підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують товариство.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. позов ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції, в підтвердження наявності у товариства заборгованості у заявленому позивачем розмірі, взято до уваги довідку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 16.11.2016р. №2778/9/14-02-17-20 від 16.11.2016р., тоді як ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» не погоджується з наданими податковим органом розрахунками суми боргу та штрафних санкцій, про що неодноразово повідомляло ДПІ. Крім цього, товариством здійснювалось поточне погашення заборгованості, про що суд першої інстанції не повідомлено.

В обґрунтування доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначає, що товариство, в порушення ст.33 КАС України, не повідомлено належним чином судом про розгляд справи, повісток про виклик до суду не надсилалося, а тому, на підставі ст.128 КАС України, суд мав відкласти розгляд справи.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є вимога ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв», податкового боргу в сумі 56449,21 грн., який складається з:

- заборгованості зі сплати авансових внесків по декларації №9080717771 від 16.02.2015р. за серпень-грудень 2015 року в сумі 23870 грн. (по 4774 грн. за кожний місяць), яка є узгодженою на підставі п.56.11 ст.56 ПК України;

- грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0004641503 від 28.12.2015р. в сумі 1215,82 грн. та №0004381503 від 05.10.2015р. в сумі 3500 грн., які не оскаржено товариством ні в адміністративному, а ні в судовому порядку;

- пені в сумі 27863,39 грн.

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області здійснювалися заходи, спрямовані на погашення податкового боргу товариства, зокрема, на адресу ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» надсилалась податкова вимога форми «Ю» №173-25 від 12.02.2015р., яку того ж дня отримано відповідачем, а тому, на підставі абз.2 п.59.5 ст.59 ПК України, у зв'язку з не погашенням відповідачем суми боргу, зазначеної у вимозі, нова податкова вимога на збільшену суму боргу товариству не надсилалась (не вручалася).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв», оскільки податковим органом виконано покладені на нього Податковим кодексом України заходи повідомлення товариства про наявність у нього заборгованості, які не призвели до її погашення.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, після направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ю» №173-25 від 12.02.2015р. сума податкового боргу збільшилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, у зв'язку з чим податкова вимога додатково відповідачу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області не надсилалася.

Відповідно до ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи підтверджено, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло більше 60 календарних днів, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності - з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Оскільки, наявність заборгованості у ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» в сумі 56449,21 грн. підтверджено матеріалами справи, доказів погашення її товариство не надано, вимогу про сплату боргу та податкові повідомлення-рішення не оскаржило в судовому порядку, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Миколаївського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області та наявність підстав для їх задоволення.

Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта на невірний розрахунок позивачем суми боргу та штрафних санкцій, а також, що ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» частково погашено заборгованість, оскільки такі доводи не підтверджено жодним доказом.

Також, апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст.33, 128 КАС України, що виразилося у розгляді судом справи за відсутності відомостей про вручення повістки товариству, оскільки з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повістку про виклик до суду на 17.01.2017р. ТОВ «Конвеєрмаш Миколаїв» отримало 21.12.2016р.

Інших підстав для скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. апелянтом не зазначено та колегією суддів не встановлено.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Конвеєрмаш Миколаїв» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.