Ухвала суду № 65538096, 28.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

28 березня 2017 р. Справа № 815/217/17

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до приватного підприємства «Землі Бессарабії» про накладення умовного адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Землі Бессарабії» про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 07 грудня 2016 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року залишено без розгляду адміністративний позов.

В апеляційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений законом для даної категорії справ, а саме статтею 94 Податкового кодексу України та статтею 183-3 КАС України, а тому він підлягає залишеннню без розгляду.

Відповідно до п.94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.94.10 ст. 94 Податкового кодексу України - арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п.94.19 ст. 94 Податкового Кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із ч.8 ст. 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

В свою чергу, нормами ч.6 ст. 183-3 КАС України встановлено, що відмова у прийнятті подання, зокрема у зв'язку із наявністю між сторонами спору про право, унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обгрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому ст. 183-3 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Проте, суд при розгляді вказаного подання здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку, в тому числі із застосуванням загальних строків звернення до адміністративного суду.

З наведеного слідує, що процесуальним законодавством передбачено існування двох способів перевірки судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а саме - в особливому терміновому порядку, передбаченому ст. 183-3 КАС України та в загальному порядку, передбаченому ч.6 ст. 183-3 КАС України.

Отже, положення ст. 94 Податкового Кодексу України та ч.8 ст. 183-3 КАС України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за поданням податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обгрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому нормами КАС України порядку.

Колегія суддів зауважує на тому, що у межах спірних правовідносинах норми процесуального закону (КАС України) превалюють над приписами норм матеріального права (Податкового кодексу України) з огляду на необхідність завершення процедури підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту у загальному порядку розгляду справи, у зв'язку з неможливістю завершення такої процедури у порядку ст. 183-3 КАС України через наявність спору про право відповідно до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ПП «Землі Бессарабії» з вимогами про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПП «Землі Бессарабії» згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 07 грудня 2016 року.

Отже, ГУ ДФС в Одеській області звернулось до суду з дотриманням строків передбачених ст. 99 КАС України, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом не пропущений строк звернення до суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позиція щодо взаємозв'язку строку судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків за поданням податкового органу та можливістю розгляду судом позовних вимог щодо підтвердження обґрунтованості такого арешту є помилковою, оскільки у разі її дотримання, втрачають правовий сенс та перспективу положення ч.6 ст. 183-3 КАС України та обмежуються права податкового органу у вказаній частині.

Враховуючи все вищевикладене та відповідно до п.3 ч.1 ст. 199 КАС України колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду адміністративного позову підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.6 ч.1 ст. 199, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.6 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою матеріали справи за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до приватного підприємства «Землі Бессарабії» про накладення умовного адміністративного арешту майна направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний