Рішення № 65537601, 21.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/29/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 Справа № 908/989/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 5 від 04.01.2016р.

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства Ассоль (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, буд. 43)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл (302042, Росія, м. Орел, Кромське шосе, 3)

про стягнення суми 2905129 руб. РФ 83 коп.

ВСТАНОВИВ:

14.04.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне мале виробничо-комерційне підприємство Ассоль з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл про стягнення передплати по контракту № 789/15 від 29.09.2015р. у розмірі 2631384 російських рублів, пені у розмірі 69073 руб. 83 коп., та витрат на отримання дозволу в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України з ЗЕД операціями в сумі 204672 рублів РФ.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що 29.09.2015р. між Приватним малим виробничо-комерційним підприємством Ассоль (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл (продавець, відповідач у справі) укладений контракт № 489/15, відповідно до умов якого продавець зобовязується в обумовлений термін поставити, а покупець прийняти та оплатити у відповідності з умовами цього контракту вузли і агрегати до автогрейдеру ДЗ-122Б-7 та ДЗ-122Б-6 (товар за договором).

Відповідно до пункту 2.3 контракту № 489/15, відвантаження товару по додатку № 1 проводиться протягом 45 банківських днів після надходження на розрахунковий рахунок відповідача передплати в розмірі 40% від загальної суми контракту, зазначеної в п. 3.2 контракту.

06.10.2015р. позивач платіжним дорученням № 26 здійснив передплату за контрактом № 489/15 у розмірі 40%, що становить 2631384 російських рублів.

Відповідно до пункту 2.3 контракту № 489/15 та додатку № 1, термін поставки товару закінчився 08.12.2015р., відповідачем товар не поставлений.

Згідно п. 7.1 контракту № 489/15, у разі порушення відповідачем термінів поставки товару, визначених контрактом, він зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,01% від суми контракту за кожен день прострочення поставки.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за контрактом позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 09.12.2015р. по 22.03.2016р. (105 календарних днів) у сумі 69073 руб. 83 коп.

Крім того, для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з відповідачем, для недопущення порушення валютного законодавства України та уникнення штрафних санкцій позивач звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для отримання відповідного дозволу з ЗЕД операціями. Вартість юридичних послуг по оформленню даного дозволу склала 62400 грн., що є еквівалентним 204672 рублів РФ (офіційний курс Національного банку України гривні щодо російського рубля станом на 29.12.2015р.).

У відповідності до п. 7.2 контракту № 489/15, якщо відповідач затримає відвантаження на термін більше 25 днів позивач має право відмовитися від поставки товару, при цьому відповідач зобовязаний повернути позивачу суму оплати за товар протягом 10 днів після одержання від позивача такого повідомлення і сплатити позивачу пеню, відповідно до п. 7.1 контракту.

Позивач листом від 10.02.2016р. повідомив відповідача про відмову від поставки товару за контрактом № 489/15 і вимагав повернути грошову суму сплачену в якості передплати у розмірі 2631384 російських рублів у термін 10 днів з моменту отримання даної вимоги. Також позивач вимагав сплатити пеню за контрактом (п. 7.1) і витрати на отримання дозволу в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України з ЗЕД операціями в сумі 204672 рублів РФ.

Пунктом 9.2 контракту № 489/15 передбачено розгляд спорів у суді за місцезнаходженням позивача.

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за контрактом № 489/15 від 29.09.2015р. передплату у розмірі 2631384 російських рублів, пеню у розмірі 69073 руб. 83 коп., та витрати на отримання дозволу в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України з ЗЕД операціями в сумі 204672 рублів РФ.

14.04.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено розподіл судової справи між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/29/16, призначено розгляд справи на 06.09.2016р. о 10 год. 30 хв. та зупинено провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

На підставі ст. 125, 126 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області 18.04.2016р. звернувся до Арбітражного суду Орловської області з судовим дорученням про вручення ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/989/16 від 18.04.2016р. про порушення провадження у справі, призначення судового засідання та зупинення провадження у справі.

09.06.2016р. від Арбітражного суду Орловської області надійшло на адресу господарського суду підтвердження та ухвала Арбітражного суду Орловської області по справі № А48-2594/2016 від 24.05.2016р. про виконання доручення господарського суду Запорізької області про вручення ухвали суду від 18.04.2016р. про порушення провадження у справі № 908/989/16 представнику відповідача ОСОБА_2, на підставі довіреності №126/Д-16 від 01.01.2016р. (а.с. 35-36).

31.08.2016р. на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява (до канцелярії суду вказана заява надійшла 08.09.2016р.), в якій зазначено, що 06.06.2016р. ухвалою Арбітражного суду Орловської області по справі № 48-7878/2015 у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл введено процедуру спостереження. Тимчасовий керуючий - ОСОБА_3, некомерційне партнерство Саморегулююча організація арбітражних керуючих Меркурій (а.с. 40, а.с. 51).

Ухвалою суду від 06.09.2016р. провадження у справі № 908/989/16 поновлено, у звязку з призначенням судового засідання.

У судовому засіданні 06.09.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Ухвалою суду від 06.09.2016р. у справі, у звязку з неприбуттям у судове засідання 06.09.2016р. представника відповідача, з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, розгляд справи зупинено, зобовязано відповідача надати докази правосубєктності та відкладено на 01.12.2016р. о 10 год. 30 хв.

06.09.2016р. господарський суд звернувся з судовим доручення до Арбітражного суду Орловської області про вручення відповідачу копії ухвали господарського суду Запорізької області від 06.09.2016р. у справі № 908/989/16 про поновлення провадження у справі, копії ухвали господарського суду Запорізької області від 06.09.2016 р. у справі № 908/989/16 про зупинення та відкладення на 01.12.2016р. о 10 год. 30 хв., якою зобовязано відповідача (ТОВ Дормаш-Інтернешнл) надати докази правосубєктності останнього.

Крім того, 06.09.2016р. господарський суд звернувся з судовим дорученням до Арбітражного суду м. Москви про вручення тимчасово керуючому відповідача ТОВ Дормаш-Інтернешнл ОСОБА_3 копії ухвали господарського суду Запорізької області від 06.09.2016 р. у справі № 908/989/16 (зазначена ухвала викладена на українській мові з доданням нотаріально засвідченого перекладу на російську мову).

Судом зроблений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл, де у рядках 153 - 157 зазначено, що відкрито конкурсне провадження по відношенню до відповідача на підставі рішення суду про банкрутство № А48-7878/2015 від 10.11.2016р.(а.с.62-66).

01.12.2016р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд зупинити провадження у справі на строк встановлений судом, для надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 01.12.2016р. у справі № 908/989/16 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 01.12.2016р. у задоволені клопотання позивача судом відмовлено, провадження у справі зупинено, зобовязано сторін надати витребувані судом документи та відкладено розгляд справи на 21.03.2017р. о 11 годині 00 хвилин.

01.12.2016р. господарський суд звернувся з судовим дорученням до Міністерства юстиції Російської Федерації про вручення останнім відповідачу по справі ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/989/16 від 01.12.2016р. про поновлення провадження у справі та ухвали суду від 01.12.2016р. про зупинення та відкладення розгляду справи на 21.03.2017р. о 11 год. 00 хв.

27.12.2016р. на адресу господарського суду від Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшов лист від 21.12.2016р. № 06/199/16, в якому зазначено що до направлених судом документів не додано перекладу на російську мову.

10.01.2017р. господарський суд Запорізької області звернувся із судовим дорученням до Арбітражного суду Орловської області про вручення відповідачу вищезазначених ухвал суду від 01.12.2016р.

15.03.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від Арбітражного суду Орловської області надійшли ухвали суду та підтвердження про виконання доручення про вручення представнику відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 2 від 03.11.2016р.) примірників ухвал господарського суду Запорізької області від 01.12.2016р. про поновлення провадження у справі та про зупинення та відкладення розгляду справи на 21.03.2017. о 11 год. 00 хв. (а.с. 89-94).

Ухвалою суду від 21.03.2017р. у справі № 908/989/16 провадження у справі поновлено.

21.03.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від позивача супровідним листом надійшли наступні документи: копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 26 від 06.10.2015р.; копія банківської виписки від 06.10.2015р.; роздруківки SWIFT від 06.10.2015р.; оригінал довідки АТ Укрсиббанк від 21.03.2017р. № 72-7-27/126 про перерахування позивачем коштів відповідачу; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ.

Документи надані позивачем долучені до матеріалів справи.

Також, 21.03.2017р. позивач надав суду заяву, в якій уточнив гривневий еквівалент сум до стягнення, а саме: просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість у розмірі 2631384 рублів РФ, що еквівалентно 850700 грн. 13 коп. по курсу НБУ станом на 06.10.2015р.; пеню у розмірі 69073 руб. 83 коп., що еквівалентно 22330 грн. 88 коп. по курсу НБУ станом на 06.10.2015р.; витрати на отримання дозволу з ЗЕД операціями в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України в сумі 62400 грн. та судовий збір.

Заява позивача судом прийнята, оскільки заявлена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та відсутністю будь-яких інших пояснень по справі з боку сторін, спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Справа розглянута за заявою представника позивача без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 21.03.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 21.03.2017р., судом встановлено наступне.

29.09.2015р. між Приватним малим виробничо-комерційним підприємством Ассоль (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл (продавець, відповідач у справі) укладений контракт № 489/15, за п.1.1 якого, продавець зобовязується в обумовлений термін поставити, а покупець прийняти та оплатити у відповідності з умовами цього контракту вузли і агрегати до автогрейдерам, далі за текстом товар:

- вузли і агрегати до автогрейдеру ДЗ-122Б-7, відповідно до додатку № 1, що є невідємною частиною контракту;

- вузли і агрегати до автогрейдеру ДЗ-122Б-6, відповідно до додатку № 2, що є невідємною частиною контракту.

У відповідності до п. 4.1 контракту № 489/15, валютою платежу по цьому контракту є руб. РФ.

Згідно п. 3.1 контракту № 489/15, ціна товару вказана у специфікаціях (додатку № 1) та (додатку № 2).

Пунктом 3.2 контракту № 489/15 встановлено, що загальна сума контракту 6578460 російських рублів.

Відповідно до п. 4.2 контракту № 489/15, покупець зобовязується сплатити суму контракту банківським переказом за наступною схемою:

- 40% ціни контракту протягом 20 днів від дати підписання контракту;

- 60% ціни товару по додатку № 1 протягом 7 календарних днів від дати випуску орловською митницею в режимі експорту (по копії МД з штампом "випуск дозволений");

- 60% ціни товару по додатку № 2 протягом 7 календарних днів від дати випуску орловською митницею в режимі експорту (по копії МД з штампом "випуск дозволений").

Позивач здійснив передплату відповідачу у розмірі 40%, що становить 2631384 російських рублів, платіжним дорученням іноземній валюті або банківських металах № 26 від 06.10.2015р. (а.с. 20).

Відповідно до п. 2.3 контракту № 489/15, відвантаження товару по додатку № 1 проводиться протягом 45 банківських днів після надходження на розрахунковий рахунок відповідача передплати в розмірі 40% від загальної суми контракту, зазначеної в п. 3.2 контракту.

Позивачем заявлені вимоги про невиконання відповідачем обовязків передбачених контрактом № 489/15 від 29.09.2015р. та додатками № 1,2 до нього.

Позивач виконав свої зобов'язання по контракту № 489/15 від 29.09.2015р. - здійснив часткову передоплату за товар в сумі 2631384 російських рублів, що складає 40% від загальної суми контракту.

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 26 від 06.10.2015р., банківською випискою від 06.10.2015р. та оригінал довідки АТ Укрсиббанк за вих. № 72-7-27/126 від 21.03.2017р. про підтвердження зарахування перерахованої позивачем на рахунок відповідача за вказаним вище платіжним дорученням суми 2631384 російських рублів.

Таким чином, позивач взяті на себе обовязки за контрактом щодо передоплати виконав належним чином.

Відповідач взяті на себе обовязки за контрактом щодо поставки товару не виконав належним чином.

Пунктом 9.1 контракту № 489/15 передбачено, що спори і розбіжності, які можуть виникнути при виконанні цього контракту по можливості вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

10.02.2016р. позивач листом повідомив відповідача про відмову від поставки товару за контрактом № 489/15 і вимагав повернути грошову суму сплачену в якості передплати у розмірі 2631384 російських рублів в термін 10 днів з моменту отримання даної вимоги. Також позивач вимагав сплатити пеню за контрактом (п. 7.1) і витрати на отримання дозволу в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України з ЗЕД операціями в сумі 204672 рублів РФ.

Однак, відповідач залишив вказаний лист (вимогу) позивача без відповіді, грошові кошти не повернув, пеню та витрати на юридичне обслуговування щодо отримання дозволу на ЗЕД операції не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Згідно ст. 38 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

Пунктом 9.2 контракту № 489/15 від 29.09.2015р. сторони домовились, що у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів сторони після реалізації передбаченої законодавством процедури досудового врегулювання розбіжностей передають їх на розгляд до суду за місцем знаходження позивача.

Правом, застосованим до цього контракту, є право країни позивача (п. 9.3 контракту).

По своїй правовій природі контракт, укладений між позивачем і відповідачем, є договором поставки.

Нормами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

При цьому частиною другою ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Нормами ст. 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Термін поставки товару по додатку № 1, у відповідності до п. 2.3 контракту, закінчився 08.12.2015р.

На день розгляду спору відповідач не надав доказів постави товару або повернення передплати позивачу.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали та фактичні обставини справи в їх сукупності свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобовязання щодо поставки товару відповідно до умов контракту № 489/15 від 29.09.2015р. належним чином не виконав, у звязку з чим, на момент розгляду справи судом вимоги позивача відносно повернення передплати в сумі 2631384 російських рублів, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими документально.

Пунктом 7.1 контракту № 489/15 встановлено, що у разі порушення продавцем термінів поставки товару, визначених контрактом, останній зобовязаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,01% від суми контракту за кожен день прострочення поставки.

У звязку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобовязань по контракту щодо поставки товару, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням заяви від 21.03.2017р., пеню з 09.12.2015р. по 22.03.2016р. у розмірі 69073 руб. 83 коп., що еквівалентно 22330 грн. 88 коп. по курсу НБУ станом на 06.10.2015р.

За приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на викладене судом встановлено підстави щодо стягнення пені за невиконання відповідачем зобов'язань за контрактом.

Перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що позивачем розрахунок здійсненний вірно, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 69073 руб. 83 коп., що еквівалентно 22330 грн. 88 коп. по курсу Національного банку України станом на 06.10.2015р.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача вартості юридичних послуг по оформленню дозволу з ЗЕД операціями у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України у розмірі 62400 грн., то розглянувши дану позовну вимогу, суд розцінює її як витрати на правову допомогу та відмовляє в задоволенні виходячи з наступного.

Порядок розгляду справи в судах України регламентується процесуальним законодавством України.

Питання про склад та порядок відшкодування судових витрат відноситься до процесуального права, а тому підлягає розгляду відповідно до вимог законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012р. адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна плата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Підпунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року, визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивачем, як на підтвердження надання юридичних послуг щодо оформлення дозволу з ЗЕД операціями у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України надано договір про надання юридичних послуг № 243 від 29.12.2015р. між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання надати замовнику юридичні послуги з оформлення Висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією в центральному органі виконавчої влади, а саме в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України, а замовник зобовязується прийняти та оплатити послуги виконавця в порядку та на умовах, зазначених даним договором. Також позивачем надано акт здачі-приймання наданих послуг № 243 від 25.01.2016р., рахунок № 243 від 29.12.2015р. на суму 62400 грн., платіжне доручення № 9172 від 30.12.2015р. на суму 62400 грн., та Висновок № 44 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з зазначенням строку продовження за здійсненням розрахунків до 03.04.2016р. (а.с.21-28).

Разом з тим, документи надані позивачем в підтвердження оплати витрат на юридичну допомогу, не містять відомостей по-перше про те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є адвокатом, оскільки не надано ані ордеру, ані свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, по-друге, вказані позивачем судові витрати не повязанні саме з розглядом справи у суді в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на оплату послуг адвокату повязаних з розглядом справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням заяви від 21.03.2017р. частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума передплати за контрактом у розмірі 2 631 384 рублів РФ, що еквівалентно 850 700 грн. 13 коп. та сума пені у розмірі 69 073 руб. 83 коп., що еквівалентно 22 330 грн. 88 коп.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 10536 грн. 29 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл (302042, Росія, м. Орел, Кромське шосе, 3; ідентифікаційний код НОМЕР_1, код КПП 575201001; ОДРН 1045752002603) на користь Приватного малого виробничо-комерційного підприємства Ассоль (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, буд. 43; код ЄДРПОУ 20470908) передплату за контрактом № 489/15 від 29.09.2015р. у розмірі 2 631 384 (два мільйона шістсот тридцять одна тисяча триста вісімдесят чотири) рублів РФ, що еквівалентно 850 700 (вісімсот пятдесят тисяч сімсот) грн. 13 коп.; пеню у розмірі 69 073 (шістдесят девять тисяч сімдесят три) руб. 83 коп., що еквівалентно 22 330 (двадцять дві тисячі триста тридцять) грн. 88 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дормаш-Інтернешнл (302042, Росія, м. Орел, Кромське шосе, 3; ідентифікаційний код НОМЕР_1, код КПП 575201001; ОДРН 1045752002603) на користь Приватного малого виробничо-комерційного підприємства Ассоль (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, буд. 43; код ЄДРПОУ 20470908) судовий збір у розмірі 10536 (десять тисяч пятсот тридцять шість) грн. 29 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.03.2017р.

Суддя О.А. Топчій